версія для друку

Громадянська Освіта, 2001,  №30
Різне, Релігія і школа

05.12.2001
ЦИТАТА МІСЯЦЯ

Віктор Громовий, директор гімназії, заслужений учитель України.
"Що то було?" ("Дзеркало тижня", №42 (366), 27 жовтня 2001 р., с.12 - радимо прочитати!):


...Чи був з’їзд найвищим органом громадського самоврядування в освіті, який у вигляді національної доктрини визначив соціальне замовлення владі на створення освіти нового тисячоліття? Ні, не був, бо роль недержавних організацій освітян у процесі підготовки до з’їзду була мінімальною. Усі організаційні питання вирішувались виключно чиновницьким людом. Зокрема, процедура обрання делегатів нагадувала ще не до кінця забуту практику "демократичного централізму" з розкритикованими ще в часи "перебудови" вадами: рознарядка зверху - "одобрямс" знизу. ...Доводиться констатувати, що то був з’їзд заради з’їзду, організований по-радянськи, парадно-показушний захід з коефіцієнтом корисної дії, як у допотопного паровоза: шуму багато, а просування вперед майже ніякого.

Наш з’їзд - державна акція, організована Міністерством освіти та науки за державні кошти. А хто платить, той і замовляє музику. Тож і "маємо те, що маємо"...

"Музика" може змінитись лише у тому випадку, коли громадянсько-педагогічний рух в Україні буде масовим, недержавні організації освітян стануть на ноги і зможуть самостійно організовувати загальнонаціональні форуми. Тоді й можна буде заговорити на повний голос не тільки про дозволені для обговорення проблеми, які лежать на поверхні (низка заробітна плата, недостатнє забезпечення підручниками, відключення шкіл від електропостачання, низькі темпи комп’ютеризації і т.і.), а і про проблеми приховані, ту "підводну частину айсберга", про яку на ІІ з’їзді працівників освіти промовчали.

Рекомендувати цей матеріал

X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль