Застосування активних форм і методів викладання прав людини

У викладанні прав людини виділяються два важливих аспекти - засвоєння учнями людських прав і свобод та усвідомлення ними практичних наслідків такого пізнання.

Зрозуміло, що для реалізації цих аспектів вчителю потрібен ефективний методичний інструментарій, до якого входять, зокрема, активні форми і методи навчальної діяльності учнів. Вони грунтуються на баченні учня не пасивним споживачем, а активним творцем своїх знань, який озброєний різними прийомами та засобами їх здобування і вміє практично використовувати у нестандартних ситуаціях.

На нашу думку, саме практичні навички захисту прав людини повинні бути сьогодні головним орієнтиром викладання прав людини. На прикладах, взятих із життя або наближених до життя, треба показувати учням шляхи вирішення проблем в галузі прав людини. І обов’язково треба проводити учня цими шляхами, щоби його досвід став особистісним.

Таке пошукове навчання, конкретизує і активізує пізнавальну діяльність учнів, дозволяє долати правовий песимізм, щодо можливостей захисту прав людини в Україні, формує в учнів активну правову позицію.

Універсальною за дидактичним призначенням при викладанні прав людини уявляється така форма пошукового навчання, як ділова гра з її чисельними різновидами.

Розглянемо такий різновид ділової гри, як "Урок - ток-ринг", де використовується метод ВАГ (взаємодії активних груп). Метою гри є формування вміння збирати і узагальнювати інформацію, аналізувати правові документи, дискутувати, а також розвивати навички колективної праці в групі.

Організація і проведення гри:

1. Учні поділяються на дві групи з протилежними поглядами щодо теми гри.

2. Групи наділяються умовною кольоровою символікою за допомогою, наприклад, прапорця чи "ліхтарика" певної барви (наприклад, група жовтого столика тощо).

3. Кожна група, в свою чергу, поділяється на т. зв. "малі активні групи":

- група інформації;

- група соціологів;

- група аналітиків.

4. Кожна з малих активних груп діє за своїм функціональним призначенням:

а) група інформації збирає відомості з проблеми гри в установах, які мають відношення до правової теми, та в ЗМІ;

б) група соціологів складає анкету і проводить соціологічне опитування;

в) група аналітиків вивчає нормативно-правову базу проблеми, що винесена як тема гри.

5. Результати роботи малих активних груп ще до гри повинні бути обговорені всією групою з метою вироблення аргументованого ставлення до питань, що випливають із проблеми, винесеної на гру. Тобто, учні грають роль груп законодавчої ініціативи і тому повинні мати розроблені пропозиції та критичні зауваження до діючого законодавства.

6. На гру запрошуються фахівці тих галузей, що мають відношення до проблематики обговорення. Вони грають роль експертів і оцінюють переконливість аргументів кожної з груп, визначаючи переможця в певному тематичному блоці обговорення.

7. Для визначення переможця експерти мають картки із кольором кожної із груп. Після закінчення одного з етапів обговорення асистенти, одягнені в кольори груп, збирають у експертів картки тої групи, яка виступила, на думку кожного з експертів, найпереконливіше, і кладуть картки на терези: чаша якої з групи переважить, та й перемогла в певному етапі гри.

8. Кожному з тематичних блоків передує слово ведучої із постановкою проблемного питання.

9. Групам дається 3 хвилини на обговорення, вони по черзі висловлюють свою позицію, аргументують свої висновки та пропозиції. Члени групи можуть доповнювати виступ свого представника.

ІО. Після обговорення всіх запланованих тематичних блоків всі картки опиняються на терезах - чия чаша переважила, та група й перемогла в ток-ринзі.

Наслідки гри:

1. В процесі виконання попереджувальних завдань, підготовки та проведення "ток-рингу" учні розширяють знання з різних проблем прав людини, формують вміння вбирати і аналізувати інформацію, вчаться елементам соціологічного дослідження і вміння теоретизувати на задану тематику.

2. Розвиваються комунікативність і навички працювати в групах.

Також можна рекомендувати і такий різновид ділової гри, як "Урок - моделювання", з використанням двох активних методів: евристичного і колективно-рольового. Мета гри - дати наочне уявлення і зафіксувати орієнтовну основу (схему) дій об’єкта, що є прототипом (оригіналом), обраним для моделювання.

Використання моделювання має два аспекти. По-перше, воно служить тим навчальним змістом, який засвоюється учнями, По-друге, воно є дуже ефективною навчальною дією і навчальним засобом і тому має потужну евристичну силу, спрямовану, передусім, на рішення учнями практичних задач з прав людини.

Моделювати можна будь-які об’єкти. Наприклад, провести гру "Модель ООН", де учні відчують себе дипломатами певних країн, отримають практичні навички укладання міжнародних документів, зокрема, резолюцій комітетів ООН з приводу проблем у сфері забезпечення прав людини тощо.

Розглянемо приклад гри "Модель ініціативної групи захисників природного об’єкту".

Організація і проведення гри:

1. Учасники групи виконують одну спільну колективну роль - ініціаторів захисту якогось місцевого природного об’єкту". Наприклад, це Краснолиманський ліс в Донецькій області, якому загрожує будівництво цегляного заводу.

2. Кількість членів групи - до 10-ти чоловік.

З. Перед групою ставиться обсяг конкретних задач, які гратимуть роль попереджувальних завдань :

а) з’ясувати значення природного об’єкта, що потребує захисту;

б) визначити обсяг прав людини, що порушуються розпочатим промисловим будівництвом в межах даного природного об’єкта;

в) вивчити нормативно-правову базу захисту природного об’єкту і порушених прав людини ;

г) розробити конкретний поетапний механізм захисту:

- до яких саме інстанцій та органів влади слід звертатися?

- які за формою повинні бути письмові звернення та підписні листи від імені громадськості для подання до відповідних інстанцій та органів влади тощо.

4. Група сама розподіляє всередині себе конкретні індивідуальні завдання по необхідним напрямкам.

5. Після виконання всіх попереджувальних завдань група будує свою модель конкретних дій ініціативної групи по захисту природного об’єкта, аргументуючи її витягами із певних нормативно-правових актів, зразками листів-звернень.

6. Розроблену модель група представляє всьому класу, де вона активно обговорюється учнями та оцінюється журі.

Наслідки гри:

І. В учнів формується загальний підхід до вирішення будь-яких правових колізій з приводу захисту прав людини.

2. Формується розуміння механізму їх вирішення і набуваються практичні навички такого захисту.

3. Активізується формування в учнів емоційно-вольової сфери: рішучості, впевненості, наполегливості, цілеспрямованості, ініціативності тощо.

4. Ефективно руйнується правовий песимізм з приводу можливостей захисту прав людини в нашій країні та в її конкретному регіоні.

Гарно зарекомендував себе і такий різновид ділової гри, як "Урок - прес-конференція", в якому використовується особистісно-рольовий метод. Суть гри полягає в показі розкриття певної проблеми з прав людини у ЗМІ.

Організація і проведення гри:

1. У грі діють дві групи учасників і соціолог. До першої групи входять політичні лідери, представники державних органів влади, політичних партій і соціальних груп тощо.

До другої групи - представники радіо- і телекомпаній, репортери газет і журналів.

2. Учні самостійно обирають собі персональні ігрові ролі і виконують індивідуальні попереджувальні завдання.

3. Соціолог проводить анкетування за питаннями вчителя і самостійно його аналізує.

4. Запитання кореспондентів розподіляються на три групи:

а) до різних рольових персонажів окремо;

б) до одного представника;

в) для загальної міні-дискусії.

5. Хід самої прес-конференції відбувається поетапно за проблемними блоками.

Передує блоку слово соціолога із повідомленням результатів анкетування по даній проблемі та його аналізу.

Закриває блок слово ведучої для коментарю і підсумку по розглянутій проблемі.

6. У заключному слові ведучої містяться загальні висновки по головній проблемі уроку.

Таким чином, використання різноманітних форм і методів активного пошукового навчання дає вчителю можливість вводити учнів в процес пізнання, який за допомоги самоосвіти і самостійного творчого мислення, стає для учнів особистісним. А така урочна форма, як ділова гра, включно із наведеними прикладами, - стає при викладанні прав людини поштовхом для свідомого учнівського пошуку, трампліном для дитячої творчості. І ось це головне, бо сучасність дивиться на учня, не як на посудину, яку треба наповнити, а як на смолоскип, який треба запалити