«Турнір Феміди»

Шановна редакція бюлетеню «Права людини»! З великою вдячністю отримую ваш бюлетень і з великим задоволенням працюю над ним. Щире спасибі вам за це важливе, вельми корисне і дуже потрібне джерело інформації, якою ділюся зі своїми колегами по гімназії та з інших шкіл міста. Накинувся на все, як спраглий до склянки з водою у спеку, благо, що зараз відпустка.

Дуже хочеться бути корисним і для вас, і для моїх колег із різних куточків України. Тому, хочу запропонувати до вашої уваги методичну розробку заходу, який проводив у себе в гімназії в День прав людини цього навчального року. До речі, це свято в нашій гімназії урочисто відмічається вже вчетверте.

«Турнір Феміди» – інтелектуальна гра «брейн-ринг» з прав людини (методична розробка позаурочного заходу)

Пояснювальна записка

Здається, що нікого сьогодні вже не треба переконувати в необхідності правової освіти молоді. Визначальну роль у цьому має відігравати саме шкільна правова освіта. «Те, чого сьогодні навчається в класі одне покоління, стає нормою життя наступного» (Авраам Лінкольн). Але вирішити це завдання лише під час уроків в повній мірі теж не можливо. Саме тому зростає значення позаурочних заходів з питань правової освіти та виховання, серед яких і проведення олімпіад з правознавства, різноманітні творчі конкурси та ігрові турніри. Як засвідчує досвід, вони викликають велике зацікавлення учнів, сприяють підвищенню рівня правових знань і правової культури.

В Першій українській гімназії (м. Краматорськ) традиційним стало проведення 10 грудня, в День прав людини, «брейн-рингу» – «Турніру Феміди». Це один з ключових моментів відзначення цього свята в межах гімназії. Проводить турнір гімназійний клуб інтелектуальних ігор «Кліо» («Клуб любомудрів, інтелекту, обізнаності»), яким керує кафедра історії та правознавства. Слід зазначити, що характер питань, які використовуються в ігрових турнірах «Кліо», має певні особливості перед питаннями, які розігруються в телевізійних версіях інетелект-шоу: «Що? Де? Коли?», «Брейн-ринг», «Щасливий випадок» тощо.

По-перше, наші питання мають не перевірочний, а, перед усім, тренувальний характер, тобто, наголос робиться саме на розширення ерудиції учнів шляхом самостійного здобуття і засвоєння нової інформації та тренування логічних і аналітичних здібностей гравців в процесі колективного пошуку правильної відповіді. Тому, з одного боку, питання будуються за принципом «невідоме про відоме», а з іншого боку, питання завжди містять в собі певну «зачіпку» («ключове» слово або думку), що дозволяє не ерудицією, а силою лише логічного аналізу «відкрити» питання і здобути, причому, самостійно, нову для себе інформацію.

По-друге, питання, які відкривають у відомих фактів несподівані грані, служать гарним мотиваційним стимулом до поглибленого вивчення історії та правознавства, спонукають учнів звертатися до додаткової літератури з цих дисциплін.

По-третє, по можливості питання несуть в собі морально-етичну оцінку певних фактів дійсності і виконують, таким чином, виховну роль. Її підсилюють стислі коментарі ведучого гри при оголошуванні правильної відповіді на питання із спеціальним акцентуванням саме на виховному аспекті.

Пропонуємо для ознайомлення зміст минулорічного «брейн-рингу» з прав людини.

Пізнавальна мета: Розширити знання учнів про людину, права людини і людське суспільство; ознайомити з висловами видатних мислителів; сприяти формуванню в учнях аналітичних здібностей, логічного мислення, спостережливості, уважності, пам’яті, кмітливості і швидкості реакції.

Виховна мета: Зацікавити учнів різними аспектами прав людини; виховувати в учнях гуманістичний світогляд, правову культуру і толерантний погляд на світ.

Умови гри:

У півфіналі на 15 питань відповіді даються всіма командами-учасницями лише в письмовій формі, бо питання вимагатимуть дуже стислої відповіді з 1-2 слів.

У фіналі на 10 питань дві команди-фіналістки відповідають лише усно, змагаючись у швидкості реакції і даючи, при потребі, розгорнуті відповіді.

Час на підготовку відповідей – 1 хвилина.

Питання півфіналу:

Підкреслюючи унікальність людини як суспільної істоти, Аристотель зауважив, що поза цим людина – або звір, або бог. А поза чим з людиною можливі такі метаморфози?

Цей славетний вислів зараз відомий, мабуть, кожній освіченій людині в усіх куточках планети: «Ліберте, егаліте, фратерніте!» Згадайте його українською мовою.

Що Загальна декларація прав людини називає «природним і основним осередком суспільства»?

В Лондонському метро деякий час висів плакат, на якому були зображені чотири людські мозки: три – зовсім однакові, а один мозок – дуже маленький за розміром. Під першими трьома були написи: «Мозок європейця», «Мозок африканця», «Мозок індіанця». А що було написано під маленьким мозком?

Газета «Ньюс уїк» стверджує, що з усіх чисельних «-измів» ХХ ст. (нацизм, комунізм, тероризм тощо), найбільшу шкоду для природи приніс... Назвіть цей найшкідливіший для природи «-изм».

Платон якось сказав: «Найжорстокіший пан – це бувший ...» Закінчить його влучну думку.

Загальна декларація прав людини стверджує, що «всі люди народжуються вільними і рівними в своїй гідності та правах», але називає дві категорії людей, які мають право на «особливе піклування», тобто, на певні привілеї. Назвіть і ви ці дві категорії людей із легальними привілеями, які не порушують принципу соціальної справедливості.

«Покликаний допомагати словом» – так його називали давні римляни. А як називаємо його ми?

Лорд Актон якось помітив, що «кожна влада розбещує, а абсолютна влада...» Спробуйте закінчити його думку.

У 1980-х рр. Конгрес США прийняв закон, що дозволяє патентування багатоклітинних організмів, створених методом генної інженерії. В законі, однак, містилося зауваження: не можна взяти патент на створення в лабораторії людей, тому що це протирічить 13-й поправці до Конституції США, яка забороняє... А що саме?

Відомо, що народний трибун в Римській Республіці зобов’язаний був постійно захищати простих людей. А чи відомо вам, чого не повинен був робити трибун, коли приходив додому?

Суспільство, на думку Сен-Сімона, має двох ворогів, яких воно однаково боїться і не поважає. Першій ворог – це деспотизм. Назвіть ворога другого.

Згідно із законом 1883 року, у Франції скарги деяких впливових посадових осіб до суду не приймалися і жодним судом не розглядалися. А хто ці посадові особи?

Хтось із великих дуже влучно зауважив, що наклеп – це спроба вбивства... А що саме намагається вбити будь-який наклеп?

У ст.26 Загальної декларації прав людини про неї говориться так: «...повинна бути спрямована на повний розвиток людської особистості і збільшення поваги до прав людини і основних свобод, ...сприяти взаєморозумінню, терпимості і дружбі між усіма народами, расовими або релігійними групами». Про що мова?

Питання фіналу:

Талант людина отримує від Бога. А що свідомо дають їй батьки?

Чому в Японії ніколи не було інквізиції?

У 1970-х рр. в Югославії виборчими правами могли володіти вже 15-річні юнаки та дівчата, хоча повноліття наступало, як і в Україні, у 18 років. Поясніть цей факт.

Чому Солону, щоби переконати своїх співвітчизників-афінян розпочати війну з містом Мегари, прийшлося певний час прикидатися божевільним?

Що було спільного між королем Франції Людовиком ХІV та Комуністичною партією Радянського Союзу?

Будучи Першим Консулом Республіки, Наполеон Бонапарт приймав закони, задаючи своїм радникам два традиційних питання. Першим йшло: «Чи справедливий закон?». Назвіть друге його запитання.

Один житель Спарти попросив Лікурга влаштувати в Спарті демократію. На це Лікург пропонував йому спершу влаштувати демократію в... А де ж саме?

На першому в історії Міжнародному Трибуналі в Нюрберзі (1946 р.), для прискорення процесу судового розгляду нацистських злочинів, було вперше застосовано одне нововведення, традиційне зараз. Яке саме?

На думку римського юриста Ульпіана, правова справедливість вимагає трьох обов’язкових речей: 1) «жити чесно»; 2) «кожному надавати те, що йому належить» і 3) «...». Назвіть третю вимогу правової справедливості за Ульпіаном.

Мабуть всі, хоча б раз, або в житті, або з книжок чи телебачення, чули так звані «попередження Міранди». А ось самого Ернесто Міранду в свій час ні про що не попереджали. Це було оцінено, як невірне і, починаючи з 1966 року, попередження його імені стали обов’язковими. На думку одних, це принесло чимало користі, а за думкою інших – чимало шкоди. Скажіть хоча б одне із «попереджень Міранди».

Відповіді півфіналу: 1. Поза суспільством. 2. Свобода, рівність, братерство. 3. Сім’ю. 4. Мозок расиста. 5. Туризм. 6. «...раб». 7. Материнство і дитинство. 8. Адвокат. 9. «...розбещує абсолютно!» 10. Рабовласництво. 11. Зачиняти вхідні двері. 12. Анархія. 13. Президент Франції. 14. Честь і гідність. 15. Про освіту.

Відповіді фіналу: 1. Ім’я. 2. В Японії ніколи не було державної, тобто, загальнообов’язкової релігії. 3. Виборчими правами в Югославії наділялися трудові колективи, а право стати членом трудового колективу існувало саме з 15-ти років. 4. В Афінах була заборонена пропаганда війни. 5. Вони мали всі підстави про себе сказати: «Держава – це я!» 6. «Чи корисний закон?» 7. ...в себе вдома, у власній сім’ї. 8. Синхронний переклад. 9. «Не робити шкоду іншому!» 10. «Ви маєте повне право мовчати. Все сказане вами може бути використане проти вас. Ви маєте право порадитись з адвокатом.»