Громадянська Освіта

http://osvita.khpg.org/index.php?id=946552833


Урок 13 Яких повноважень було надано законодавчій владі?

30.12.1999

(МИ, НАРОД... ГРОМАДЯНИН І КОНСТИТУЦІЯ
Центр громадянської освіти, Calabasas, USA, 1995 )

Мета уроку

В цьому уроці описано засади організації і діяльності Конгресу. Пояснено, чому Конгрес складається з двох палат, чому представництво у Палаті представників залежить від кількості мешканців і чому кожен штат обирає двох сенаторів. Описано також деякі повноваження Конгресу і певні обмеження цих повноважень. Урок завершує обговорення питань, що викликали незгоду між делегатами з південних і північних штатів.

По закінченні цього уроку ви повинні вміти пояснити, як і чому було прийнято сучасну систему представництва у Конгресі, а також основні повноваження Конгресу. Ви повинні вміти пояснити основні причини тертя між північними і південними штатами, і як його було залагоджено.

Терміни, які треба знати
розкладка
законопроект про покарання без суду
перелічені повноваження
рівне представництво (штатів)
закони зі зворотною чинністю
положення про рабів-утікачів
Великий (або Конектикутський) компроміс
обвинувачення у державних злочинах
положення про потрібні і належні закони
пропорційне представництво
поділені повноваження
положення про верховенство федеральних законів
державна зрада

Якою мала бути структура законодавчої влади?

Після згоди обрати Віргінський план Джеймса Медисона за вихідну точку для обговорення нової конституції, батьки конституції мали ухвалити ще два принципові рішення: які повноваження треба надати новому уряду і як організувати цей новий уряд?

Батьки конституції вважали, що найважливішу роль відіграватиме законодавча влада. Ось чому Стаття І Конституції стосується саме її. Отже, спочатку обговорювали, які права та обов’язки треба надати Конгресу і як його організувати. Під час опрацювання Статті І батьки конституції зіткнулися з проблемами, що обговорюються й досі.

Які були розбіжності в думках щодо представництва?

Зберігаючи британську і колоніальну традицію двопалатних законодавчих органів, всі штати, окрім Пенсильванії, створили двопалатні законодавчі органи. Була поширена думка, що двопалатний законодавчий орган менш схильний порушувати права народу. Кожна палата мала вгамовувати пристрасті іншої.

Пропозиція Віргінського плану про створення двопалатного Конгресу не викликала суперечок. Їх спричинив намір запровадити принцип пропорційного представництва. Джеймс Медисон, Джеймс Вілсон, Руфус Кінг та інші представники штатів з більшою людністю вважали, що кількість членів в обох палатах має зумовлюватися кількістю осіб, яких вони представляють. Вони твердили, що коли новий уряд впливатиме прямо на народ, то цілком справедливо, якщо штат з більшою людністю матиме і гучніший голос, тобто більшу кількість голосів, у центральному уряді.

Делегати штатів з меншою людністю побоювалися, що пропорційне представництво призведе до домінування у центральному уряді штатів з більшою людністю. Вони твердили, що кожен штат повинен мати однакову кількість представників у Конгресі, тобто рівне представництво. Ці делегати були також переконані, що мешканці їхніх штатів ніколи не схвалять Конституцію, яка не збереже рівності штатів.

2 липня батьки конституції голосували з питання про рівне представництво штатів у вищій палаті Конгресу. Голоси поділилися, „за“ і „проти“ проголосували по п’ять штатів, а голоси делегатів Джорджії поділилися навпіл. Жодна сторона начебто не бажала шукати компромісу, і делегатів охопили побоювання, що конвент закінчиться розбратом і з ніяким наслідком.

Тому створили спеціальну комісію у складі одного делегата від кожного штату. Ця комісія мала опрацювати план порятунку становища. Деякі прибічники Віргінського плану, як-от Джеймс Медисон і Джеймс Вілсон, заперечували дорученню комісії такого завдання. Проте більшість делегатів з ними не погодилися, і комісія розпочала свою роботу.

Вправа на розвиток критичного мислення

РОЗРОБКА ТА ОБСТОЮВАННЯ РІЗНИХ ПЛАНІВ ЩОДО ПРЕДСТАВНИЦТВА

Клас треба поділити на комісії у складі приблизно з п’яти учнів. У кожній комісії кілька учнів мають представляти менші штати, а кілька - більші. Завдання кожної комісії є таким:

1. Розробити план стосовно того, скількох представників треба дозволити надсилати кожному штату до Сенату і Палати представників. Комісія, звісно, може вирішити, що двопалатний Конгрес ні до чого і єдина палата краще представлятиме народ.

2. Оберіть речника для подання плану комісії цілому класу. Потім всі члени комісії мають допомагати обстоювати план від критики з боку членів інших комісій.

3. Після подання всіх планів кожна комісія, коли забажає, може переглянути свій первісний план.

Після цього цілий клас має розглянути плани, висунуті всіма комісіями, і спробувати дійти згоди щодо якогось окремого плану.

Порівняйте плани комісій та остаточний план класу з планом батьків конституції, описаним у наступному розділі.

Що таке Великий компроміс?

Підсумки роботи комісії відомі як Конектикутський або Великий компроміс. Комісія ухвалила пропозицію, висунуту делегатами від Конектикуту, Роджером Шерманом та Олівером Елсвортом. Великий компроміс містив такі положення:

* Палату представників має обирати народ на підставі пропорційного представництва.

* У Сенаті кожен штат має рівне представництво. Законодавчий орган кожного штату добиратиме двох сенаторів.

* Палата представників правомочна ухвалювати всі законопроекти про податки і державні видатки. „Прямі“ податки мають приписуватися і розподілятися, чи то розкладатися, між штатами пропорційно до їхньої людності. Сенат може лише ухвалювати чи відкидати ці законопроекти, а не змінювати їх. Це положення пізніше зазнало змін, і Сенату дозволили вносити поправки до законопроектів про податки, висунутих Палатою представників, і самостійно висувати законопроекти про державні асигнування.

Як і за більшості компромісів, кожна сторона дещо втратила і дещо здобула. Малі штати здобули рівне представництво у Сенаті, чого домагалися їхні делегати задля захисту інтересів своїх штатів. Чимало делегатів вважали також, що конституція без рівного представництва штатів у бодай одній з палат Конгресу не буде схвалена меншими штатами. Більші штати зреклися контролю над Сенатом, але зберегли його над Палатою представників. Палата також дістала важливих повноважень щодо оподаткування і державних видатків.

Наслідком стало те, що штати з більшою людністю здобули більший вплив на закони про оподаткування громадян та асигнування державних коштів. Більші штати мали сплачувати й переважну частину будь-яких прямих податків, встановлених Конгресом. Проте рішення Палати представників завжди могли блокуватися Сенатом, у якому менші штати мали рівне представництво.

Коли комісія подала цей компроміс до розгляду конвентом, деякі делегати більших штатів, як-от Медисон, Вілсон і Говернер Морріс, заходилися завзято заперечувати йому. Вони вважали ідею рівності штатів у Сенаті кроком назад порівняно з центральним урядом, поверненням до системи, запровадженої Статтями конфедерації. Делегати малих штатів також не позбулися недовіри. Два делегати від Нью-Джерсі, які послідовно голосували разом з представниками менших штатів, залишили конвент і вже не повернулися. Кризу було подолано, коли компроміс ухвалили більшістю в один голос.

Як ви вважаєте?

1. Чи є сьогодні резони на користь дальшого поділу Конгресу на дві палати, Сенат і Палату представників? Коли так, у чому вони полягають?

2. Про які сучасні проблеми справедливості представництва у Конгресі ви знаєте?

3. Чому сенаторів обирають на шість років, а членів Палати представників лише на два роки? Чи вважаєте ви, що члени Палати представників краще представлятимуть інтереси своїх виборців, якщо їх обиратимуть на триваліший реченець?

Які повноваження надала Конституція Конгресові?

Батьки конституції мали намір створити уряд з переліченими, зазначеними в окремому списку, повноваженнями. Вони вважали за важливе перелічити повноваження кожної гілки влади, щоб усунути будь-яку плутанину стосовно того, що ті можуть робити, а що ні.

Більшість повноважень Конгресу перелічено у розділі 8 статті І Конституції. Вони охоплюють такі важливі справи, як повноваження:

* встановлювати і стягувати податки

* сплачувати борги і забезпечувати спільну оборону і загальний добробут Сполучених Штатів

* регулювати торгівлю з іноземними державами і між окремими штатами

* оголошувати війну

* набирати військо і військовий флот

* карбувати гроші.

Батьки конституції мали намір створити нову систему як уряд із поділеними повноваженнями або, за словами політолога Ричарда Нойштадта, „уряд з окремих установ, що поділяють повноваження“.

Кожній гілці влади надавалися повноваження, які давали їй змогу контролювати застосування влади іншими гілками. У Статті І Конгресу було надано повноваження:

* обвинувачувати у державних злочинах президента, інших вищих державних урядовців, федеральних суддів, а також усувати їх з посад.

Виконавча і судова влади також мали засоби контролю над Конгресом. Батьки конституції окремим положенням уповноважили Конгрес ухвалювати будь-які закони, потрібні і належні для здійснення перелічених повноважень. Воно дістало назви положення про потрібні і належні закони.

Які повноваження мав федеральний уряд стосовно штатів і народу?

Однією з причин згоди батьків конституції зібратися у Філадельфії була їхня збентеженість деякими вчинками урядів штатів. Вони вважали, що окремі штати руйнують зусилля Конгресу у зносинах з іншими державами, а по-друге, уряди штатів могли становити загрозу й особистим правам. Вони знали й те, що центральний уряд не мав сили примусити штати виконувати свої рішення. Всі батьки конституції поділяли думку, що вони мають створити центральний уряд з більшими повноваженнями, ніж мав уряд за Статтями конфедерації. Проте вони не дійшли згоди щодо обсягу влади, яка мала належати новому уряду стосовно громадян та урядів штатів.

Батьки конституції подолали цю розбіжність, встановивши федеральний уряд, правомочний впливати прямо на народ у певних обмежених царинах. Федеральний уряд надалі не залежав від штатів ні фінансово, ні щодо забезпечення виконання законів. Проте уряди штатів зберегли чимало дуже важливих повноважень щодо буденного життя народу. Штати зберігали свої повноваження щодо освіти, сімейного права, майнових відносин і більшості інших справ буденного життя. Народ не міг скаржитися на те, що віддаленому уряду віддали надто багато влади.

Батьки конституції вмістили у її текст численні положення щодо повноважень федерального уряду. Вони вмістили і положення, що обмежували повноваження і федерального уряду, і урядів штатів. Деякі з основних обмежень перелічено далі.

1. Окремі повноваження федерального уряду.

* положення про верховенство федеральних законів твердить, що Конституція і всі закони і міждержавні договори, ухвалені Конгресом на виконання ним своїх перелічених повноважень, є найвищим законом краю. Воно також твердить, що судді штатів повинні додержуватися Конституції, федеральних законів і договорів, якщо ті суперечать законам штатів.

* Розділ 8 Статті І уповноважує Конгрес організовувати міліцію штатів і встановлювати порядок призову міліції на федеральну службу, коли зайде потреба.

* Розділ 4 Статті IV надає федеральному уряду повноваження гарантувати кожному штату республіканську форму правління.

* Розділ 4 Статті IV вимагає також, щоб федеральний уряд захищав штати від зовнішнього нападу або внутрішніх заворушень.

2. Обмеження повноважень федерального уряду. Конституція містить кілька обмежень влади федерального уряду.

* Розділ 9 Статті I забороняє федеральному уряду:

а. забороняти работоргівлю раніше, ніж у 1808 році

б. зупиняти чинність закону про недоторканість особи інакше, як за надзвичайного стану

в. ухвалювати будь-які закони зі зворотною чинністю, тобто закони, що оголошують вчинок злочином, бодай на час скоєння він був законним

г. ухвалювати будь-які законопроекти про покарання без суду, закони, що оголошують особу винною у злочині, і накази про покарання без судового розгляду справи

д. оподатковувати будь-які речі, що вивозяться зі штату

е. позичати гроші в державній скарбниці без ухвалення закону про асигнування.

є. надавати аристократичні титули.

* Стаття III визначає склад злочину державної зради і забороняє Конгресу карати нащадків особи, обвинуваченої у державній зраді.

* Стаття IV забороняє федеральному уряду вимагати від державних службовців сповідувати будь-які релігійні вірування.

3. Обмеження повноважень урядів штатів

* Стаття І забороняє урядам штатів:

а. встановлювати власну валюту

б. ухвалювати закони, які дозволяють громадянам порушувати договори, як-от договори між боржниками і кредиторами

в. ухвалювати закони зі зворотною чинністю або законопроекти про покарання без суду

г. укладати договори з іноземними державами та оголошувати війну

д. надавати аристократичні титули.

* Стаття IV забороняє штатам:

а. безпідставно дискримінувати громадян інших штатів

б. відмовлятися видавати втікачів від правосуддя штатам, з яких ті втекли.

Які проблеми роз’єднували північні і південні штати?

Великий компроміс залагодив розбіжності між більшими і меншими штатами з приводу їхнього представництва у Конгресі. Але треба було розв’язати ще чимало інших проблем. Дві з найгостріших розбіжностей стосувалися суперечок між північними і південними штатами з питань рабства і регулювання торгівлі.

Рабство існувало в Америці мало не з моменту заснування перших колоній. Чимало батьків конституції були противниками рабства, і деякі північні штати вже вживали заходів до його скасування. Проте на Півдні праця рабів ще широко застосовувалася на селі. Рабовласники вважали рабів за особисту власність і бажали надалі користуватися нею.

Делегати південних штатів заявили конвенту, що їхні штати не ратифікують конституцію, яка заперечує праву громадян довозити та утримувати рабів. Якщо конституція втрутиться у питання рабства, Північна Кароліна, Південна Кароліна і Джорджія напевно відмовляться від приєднання до нової держави. Деякі делегати від штатів Нової Англії, судноплавні підприємства яких мали зиск із работоргівлі, були симпатиками позиції південців.

Завдяки яким компромісам вдалося переконати південні штати підписати Конституцію?

Після запеклих дебатів батьки конституції узгодили рішення, яке задовольняло і північних, і південних делегатів. Згідно з тією угодою, Конгрес дістав право регулювати торгівлю між штатами, як того бажали північні штати. Делегати відкинули спроби південців вимагати для ухвалення законів про регулювання торгівлі більшості у дві третини голосів в обох палатах. Щоб задовольнити південні штати, у Конституції було передбачено, що федеральний уряд не втручатиметься у питання работоргівлі до 1808 року.

Батьки конституції погодилися вважати кожного раба за три п’ятих особи для визначення кількості представників, яких штат може обирати до Палати представників. Кожного раба вважали також за три п’ятих особи при розкладці прямих податків. Положення про рабів-утікачів у Статті IV стало другою поступкою південним штатам. Воно вимагало, щоб рабів, які втекли до інших штатів, повертали їхнім власникам.

Вправа на розвиток критичного мислення

РОЗГЛЯД ПОЗИЦІЙ ПІВНІЧНИХ І ПІВДЕННИХ ШТАТІВ З ПРОБЛЕМИ РАБСТВА

Слова „раб“ і „рабство“ не вжиті у Конституції жодного разу. Хоча делегати проголосували за надання рабству конституційного захисту, більшість їх не пишалася цим вчинком. Вони вважали рабство хіба що за необхідне тимчасове зло, і чимало з них сподівалися, що рабство зникне самохіть, якщо не зачіпати це питання. Проте, як ми сьогодні знаємо, захист рабства мало не зруйнував Сполучені Штати.

Працюйте у малих групах для опрацювання позицій з питань, наведених далі, з погляду північан і південців. Потім обговоріть позицію з останнього питання.

1. Які аргументи можна висунути „за“ або „проти“ рішення батьків конституції зважати на вартість майна, разом із чорношкірими рабами, для визначення кількості представників, яку має обирати кожен штат? Чи потребувала власність у вигляді чорношкірих рабів іншого ставлення, ніж решта видів майна?

2. Чи треба було залишити розв’язання таких засадничих питань, як дозвіл рабства, на розсуд кожного штату?

3. Які проблеми, коли так, виникають внаслідок спроб оцінити позиції, що обстоювалися 200 років тому?

Як ви вважаєте?

1. Чому делегати північних штатів, декотрі з-поміж яких вже скасували рабство, голосували за компроміси, що залишали інститут рабства? Чи вчините ви так само? Чому так або чому ні?

2. Які розбіжності можуть зайти щодо тлумачення положення, що уповноважило Конгрес ухвалювати будь-які закони, потрібні і належні для виконання його обов’язків, окреслених у Конституції? Чому?

Перевірка і використання уроку

1. Чому батьки конституції призначили спеціальну комісію для розв’язання проблеми представництва штатів? Якою була структура цієї комісії?

2. Що таке Конектикутський, або Великий компроміс? Як він розв’язав конфлікт стосовно представництва?

3. Що означають „перелічені повноваження“? Чому батьки конституції вирішили окремо перелічити надані Конгресу повноваження?

4. Що таке „положення про потрібні і належні закони“?

5. Що таке „положення про верховенство федеральних законів“?

6. Як поставилися батьки конституції до проблеми рабства? Чому вони обрали саме такий підхід?

7. Перегляньте Статтю І, розділ 8 Конституції. Перелічіть будь-які повноваження Конгресу, які там не зазначено, але, на вашу думку, мають бути.

Рекомендувати цей матеріал