Громадянська Освіта

http://osvita.khpg.org/index.php?id=1489138024


Дискримінація в школі, або про те, чи будити сплячого собаку в контексті “celebrate diversity“

10.03.2017
автор: Ольга Жорнова
джерело: www.prostir.ua

Експертне середовище неодноразово висловлювало думку про важливість дотримання прав людини для подальшого піднесення України як демократичної держави. Зокрема, ми вважаємо, що причинами не дотримання тих чи інших конституційних прав людини є те, що належним чином не забезпечений їхній захист через дієвий механізм захисту.
Серед явищ, які загострюють ситуацію в будь-якому суспільстві, важливе місце посідає дискримінація.

У контексті всесвітньої уваги до України та обраного слогану “Євробачення-2017″, який звучить як “Celebrate Diversity”, є сенс актуалізувати розмову про роль співпраці педагогічних колективів та громадських організацій у справі викорінення хоч-яких дискримінаційних проявів. Щодо громадянського суспільства, то його роль у цих процесах відома, а от про роль педагогічних колективів варто нагадати: науковці довели, що виховання впливає на поширення чи викорінення плюралізму (Beck K. Gesellschatlicher Pluralismus als padagogisches Problem // Padagogische Rundshau. 1986). Тому освіта – це ретранслятор вільним громадянам упорядкованого знання із множиною нетотожних і незалежних думок, поглядів, цінностей, переконань тощо.
Отже, коло проблем, які пов’язані з захистом наданих громадянину прав, та вдосконалення механізму їхнього захисту одночасно з поліпшенням алгоритму різноманітних громадських активностей — невід’ємна частина діяльності НУО й педагогічних колективів.

Робота НУО «Академія моніторингу та експертизи» та «Інститут консолідації та партнерства», яка здійснюється в рамках забезпечення прав людини і спрямована на попередження і викорінювання можливої дискримінації, спільною метою визначила перевірку дієвості механізмів захисту учнівської молоді в разі потреби, а також вивчення перспективного досвіду щодо заохочення поваги та дотримання конституційних принципів рівності і недискримінації в шкільних і позашкільних установах.

Нами було увиразнено чотири напрями, які різною мірою перетворюють окремі складники виховної практики з попередження (можливої) дискримінації в єдину системну діяльність:
(а) дотримання всіх прав людини, а також створення умов для викорінювання можливих їхніх порушень має на увазі інформування учнів, їхніх батьків про те, куди, до кого слід звертатися зі скаргою про дії, несумісні з дотриманням прав людини, які здійснені по відношенню до учня в навчальних установах;
(б) порушення гарантованих законом прав, які призвели до недодержання принципів рівності і недискримінації в шкільному/позашкільному закладі, має бути зафіксовано, проаналізовано та обговорено в педагогічному колективі; ефективне реагування на випадки індивідуальної систематичної дискримінації і належний захист від неї учня передбачає цілеспрямовану роботу з групами ризику, що відображено в планах роботи педагогічного колективу;
(в) активний підхід до вирішення питання про дискримінацію передбачає забезпеченість відповідними науково-методичними, роздатковими матеріалами, і вони є доступними як для учнів, так і їхніх батьків;
(г) педагогічні колективи активно співпрацюють з тими НУО, які на високому психолого-педагогічному професійному рівні спроможні вирішити ті чи інші завдання.

Дослідження можливої дискримінації та її міри (від поодиноких дитячих помилок до цілеспрямованих осмислених дій, які спроможні як нівелювати, так і посилити можливість дискримінації через неефективну співпрацю громадських організацій з педагогічним колективом), проводилося групою вчених « АКМЕ” й “ІКП» в період з вересня 2016 до березня 2017 н. р.
Мета дослідження полягала у вивченні існуючої в українських школах, які навчають учнів із расовими ознаками, практики реалізації педагогічним колективом (або у співпраці з громадськими організаціями) механізмів захисту їх від можливої ​​дискримінації, а також у поширенні перспективного досвіду щодо заохочення поваги та дотримання конституційних принципів рівності і недискримінації в шкільних і позашкільних установах.

Основні вихідні положення дослідження:
1. Якщо в шкільному/позашкільному закладі є учні, які:
(а) за походженням належать до спільнот, не займаючих домінувальної позиції в даній державі;
(б) відрізняються від решти населення своїми расовими ознаками;
(в) вважають себе (чи їхні батьки) такими на основі (само)ідентифікації, – то діяльність педагогічного колективу набуде специфічності відповідно до наявних законних потреб споживача освітніх послуг, незалежно від того, осмислені вони учнем чи не осмислені, а втім потенційно існуючі.

2. Критеріями наявності випадків дискримінації за расовою ознакою в даному дослідженні варто вважати:
(а) кількісний – респондент використовує слово «часто», «дуже часто», «постійно» при відповіді на питання про випадки дискримінації в школі;
(б) психологічний – респондент інтерпретує випадок як дискримінацію, мотивуючи його відмінами у ставленні до нього в порівнянні з іншими учнями, менш сприятливим чи недружнім шкільним середовищем або принизливим поводженням з ним через відповідні ознаки.
3. Механізм захисту дітей від можливої дискримінації, на нашу думку, повинен, як мінімум, являти собою сукупність взаємопов’язаних елементів, що становлять певну динамічну систему, яка містить:
– моніторинг фактів можливої дискримінації;
– аналіз психологічного благополуччя учня в контексті (не)поваги та (не)дотримання конституційних принципів рівності і недискримінації в шкільних і позашкільних установах;
– планову діяльність педагогічного колективу з цього напряму виховної діяльності з учнями, а також чітко визначені заходи з охорони й захисту прав ущемлених учнів;
– деякі гарантії учням і їх батькам щодо психологічного благополуччя в навчальних установах.

Продовження

Рекомендувати цей матеріал