Громадянська Освіта

http://osvita.khpg.org/index.php?id=1320843224


Стрімко зростає кількість наших громадян, що звертається до ЄСПЛ і отримують позитивне рішення... Як це, на ваш погляд, співвідноситься з престижем держави та якістю національного судочинства щодо захисту прав людини?

09.11.2011
автор: Анна Калюжна, учениця, м. Богодухів Харківської обл

З робіт фіналістів Восьмого Міжнародного конкурсу учнівських
та студентських творів-есе «Права людини – моя власна думка»

 

Страсбурзький суд на варті права,
Він – справедливості гарант.
Про нього лине добра слава,
Похвал найвищих він є варт.
Страсбурзький суд – одвічна мрія
Людей про захист їхніх прав.
Доки він є, живе надія
На безсторонній розгляд справ.
Європи суд – немов учитель
Для всіх судів країн ЄС:
Щоб істина перемагала,
(І у країні нашій теж).
Всі люди мають поважати
Закон і право на життя,
Щоб панували мир і злагода,
А зло пішло у небуття…

…Франція. Страсбург. Палац Прав Людини. 2959 рік. Засідання Міжнародного суду з прав людини (колишнього ЄСПЛ).

Порядок та процедура його спрощені, адже йде урочисте засідання з нагоди 1000-річчя. На обличчях усіх присутніх посмішки та радість. Багато репортерів.

На почесному місці – Конвенція з прав людини, еталон правосуддя. Безліч величезних моніторів, вони забезпечують телеміст «Страсбург – Континенталь». Вітання Президентів. Слова подяки від громадян різних країн.

Головуючий пропонує здійснити екскурс в історію. На моніторах з'являються перші слайди:

– 1959 рік. Створення Європейського суду з прав людини. Незначне число членів Ради Європи, відповідно країн, що ратифікували Європейську конвенцію з прав і свобод людини;

– 2009 рік. 50 років із заснування ЄСПЛ. Близько 30 країн-членів Європейського Союзу. Динаміка зростання кількості заяв до ЄСПЛ від громадян, в тому числі тих, хто отримав позитивне рішення;

– 2459 рік. ЄСПЛ перейменовано в Міжнародний Суд з прав людини, а Європейський Союз у Міжнародний Союз незалежних правових держав (оскільки до його складу входять країни з різних континентів). Статистика показує зменшення кількості заяв від громадян, яке випливає із зменшення звернень та судових ухвал на рівні країни;

– 2959 рік. Майже всі країни світу входять до МСНПД. Незначна кількість звернень громадян до судів. Стабільна правова (криміногенна) обстановка у світі. Винаходами тисячоліття стали: Детектори зі встановлення вини громадян, Суперкомп'ютери (в тому числі для визначення міри покарання) та локальний Інтернет для перевірки їх достеменності.

Закінчується історична довідка словами Б.Дізраелі, які є девізом суду: «Справедливість – це істина в дії».

Бурхливі оплески.

По закінченню «історичного слайд-шоу» несподівано піднімається американський репортер Jon Truth і звертається до Голови Суду: «У 2009 -2010 роках різко зросла кількість громадян, зокрема України, що звертались до ЄСПЛ і отримували позитивне рішення. Чому це відбувалось? Як така статистика співвідносилася з престижем держави та якістю національного судочинства щодо захисту прав людини?»

Настала тиша. Хто зможе дати відповідь на питання про те, що було 950 років тому?... Звичайно ж, Суперкомп'ютер!

Запитання ставиться повторно. Через декілька секунд всі, кого воно зацікавило, отримують відповідь в електронному вигляді на персональні міні-комп'ютери зрозумілою їм мовою:

«2010 рік. Восьмий міжнародний конкурс учнівських та студентських творів-есе «Права людини – моя власна думка», присвячений 50 річниці заснування ЄСПЛ ...

...Життя людини складається з безлічі задач відкритого типу, на які немає однієї чіткої конкретної відповіді, а є багато варіантів. Прикладом відкритої задачі і є питання: «Як співвідноситься престиж держави із збільшенням позитивних рішень, які отримали українці від ЄСПЛ?»

З одного боку, це свідчить про відсутність тоталі­таризму та демократичні зміни, які відбуваються у нашому суспільстві.

На противагу «Можете скаржитись в ООН!» (відповідь державного службовця людині, яка вважала, що її права порушені, і означала повну неможливість її реалізувати) прийшло «Я буду скаржитися в Страсбурзький суд!» Ця фраза сьогодні не викликає в Україні зневажливої посмішки прокурора чи судді – швидше тривогу та занепокоєння.

Усе пізнається в порівнянні. До сторін, щодо яких була зареєстрована та розглянута найбільша кількість справ, належать також Італія, Росія, Польща, Франція. Чи можна, наприклад, Францію назвати країною з низьким престижем? Звичайно ж, ні! Якби це було так, то ЄСПЛ не знаходився б у Страсбурзі.

Можливість звернення пересічного громадянина до Європейського суду свідчить про демократію, яка ґрунтується на цінностях права, в країнах Європейського Союзу та тих, які прагнуть увійти до нього.

З іншого боку, тенденція до збільшення кількості звернень українців до ЄСПЛ, які отримали позитивне рішення, не прикрашає жодну з країн. Престиж держави залежить від багатьох чинників: економіки, зовнішньої, внутрішньої правової політики та ін.

Відповідь на друге ключове питання стосовно якості національного судочинства, є більш конкретною – стверджувальною. Воно знаходиться на даний момент ще не на тому рівні, на якому повинно бути. Якість судочинства, у свою чергу, залежить від законодавчої бази, якості досудового та судового слідства, правової освіти фахівців та звичайних громадян. Прогалини хоча б в одному з цих чинників є причиною звернень до Європейського суду. Чим більші прогалини, тим більше матеріалів надходить до Страсбурзького суду.

Якість національного судочинства певною мірою впливає на престиж держави.

Які ж причини прогалин у цій галузі? Що необхідно зробити, щоб їх ліквідувати?

Серед скарг, які визнаються Судом прийнятими, певна їх частина стосується конкретних прав людини через законодавчі прогалини або через недосконалість практики правозастосування.

У таких випадках факт констатації Європейським судом порушення значно прискорює необхідні зміни в українському законодавстві або практиці правозастосування, що, безперечно, покращує ситуацію з дотриманням прав і основних свобод людини в Україні. Крім того, звернення, які надходять з Європейського суду, дозволяють унеможливити повторення подібних порушень прав людини в майбутньому.

Закони створені для того,
Щоб захищать права людей
Від посягань на їхню власність,
Життя, сповідання ідей.
Від мудрості творців законів
Залежить наше майбуття,
Престиж держави, мир в країні
Та повсякденнеє життя.

«Найкращі закони в руках поганих виконавців – шкідливі», – так сказав Фрідріх Великий.

Людина здатна помилятися, навіть та, яку суспільство вважає еталоном справедливості. Часто помилки трапляються і в судовій практиці. Від цих помилок залежать долі людей.

Найбільше на якість національного судочинства впливає корупція та хабарництво в юридичній галузі. Вони підривають ефективне управління державою й демократію. Внаслідок цих явищ збільшується кількість звернень громадян і позитивних рішень Європейського суду. Протиправне використання повноважень для одержання матеріальних благ суддями та співробітниками міліції викликає недовіру в населення, бажання довести свою невинуватість, відстояти права.

Трапляються випадки, коли співробітники органів внутрішніх справ «вибивають» зізнання, підробляють докази. І тоді ще на етапі досудового слідства порушуються права однієї із сторін, на справедливе рішення – годі сподіватись.

На жаль, в Україні ще є такі судді, які за хабар готові сфабрикувати справу, осудити невинного або, навпаки, оправдати того, хто скоїв злочин.

Корупція – одна з найбільш серйозних проблем, яка постала перед усім світом. Те, наскільки готова українська еліта не на словах, а на ділі вести боротьбу з цим явищем, має стати головним показником законності в нашій державі.

Цицерон говорив, що «Закони безсилі, коли слабка мораль». Право є тим інструментом, який контролює поведінку людей. Але, крім права, існує такий регулятор суспільних відносин, як мораль. Тут кожен сам створює певні норми, керуючись суспільними цінностями. Людина сама визначає свою поведінку і є її суддею.

Слабкість духу, сили волі, відчай, відсутність певних знань, власного «Я», – найзапекліші вороги моралі. Саме від них один крок до проступку, правопорушення, злочину. Головною метою суспільства є виховання людини, яка не скоює злочинів і досягає своєї мети законними методами. Кожен день, кожну мить людина вибирає між добром і злом. Вчити робити правильний вибір повинні батьки та школа. На жаль, в нашій країні трапляються неблагополучні сім'ї. І тоді єдиним учителем моралі стає школа. Саме в школі діти отримують і свої перші правові знання. Важко судити про більшу чи меншу значущість різних предметів, які вивчаються зараз у школі. А «Основи правознавства» мусить знати кожен школяр, кожна культурна людина. Бо саме цей предмет найбільше пов'язаний із нашим повсякденним життям.

Освіта і право невід'ємні –
Це знає будь-який школяр.
Знання отримать кожен може
В країні вільних громадян.
Дитино, знай свої права
Та інших поважай свободи.
Закон, Конвенція – слова,
Що допоможуть дійти згоди.

Як говорив Ф.М.Достоєвський: «Без ідеалів, тобто без певних бажань кращого, не можна дійти до кращої дійсності». Правова освіта та моральне виховання – першооснова престижу держави, запорука добробуту країни. Ми всі мусимо про це пам'ятати. І тоді зменшиться не тільки кількість звернень українців до Європейського суду, а й кількість позитивних його рішень.

Життя людини – це одна із ланок в існуванні світу. Воно вплетене також в буття людства, в його історію. Появі кожного з нас передувало існування мільйонів людей. Вони зробили можливим наше життя. Тому ми повинні здійснити все від нас залежне, щоб світ став досконалішим, і передати естафету історії тим, хто житиме після нас.

Хотілося, щоб кроки на шляху до встановлення справедливості, пріоритету прав і свобод були оцінені майбутніми поколіннями».

Наступного дня була опублікована стаття Jon Truth в газеті «News» в рубриці «1000-річчю МСПЛ (ЄСПЛ) присвячується» під назвою «Лист із минулого». Закінчувалася вона такими словами:

«Істина не народжується з істини. Істина народжується з помилок. Люби істину, але будь поблажливим до помилок. Тільки це може зробити людство сильним, мудрим, щасливим».

Анна Калюжна, учениця,
м. Богодухів Харківської обл
.

Рекомендувати цей матеріал