Європейська конвенція про захист прав і основних свобод людини (Навчальна справа–А)

З робіт фіналістів Восьмого Міжнародного конкурсу учнівських
та студентських творів-есе «Права людини – моя власна думка»

Європейська конвенція про захист прав і основоположних свобод людини (ЄКПЛ) встановлює не лише найбільш вдалу у світі систему норм міжнародного права для захисту прав особи, але й одну з найбільш розвинутих форм міжнародної юридичної процедури. Безпосереднє використання положень ЄКПЛ, а також рішень Європейського суду за прав людини (ЄСПЛ) як її невід’ємної частини в правозастосовній практиці безсумнівно сприятиме розвитку захисту прав і основних свобод людини в нашій державі. Незважаючи на те, що Україна ратифікувала ЄКПЛ, на практиці її норми часто не дотримуються або просто ігноруються в частині реалізації гарантій процесуального права (цивільний та кримінальний процеси). Міжнародне право спрацьовує там, де воно найчастіше застосовується, а саме – у національних правових системах. Якщо норма міжнародного права використовується при ухваленні рішення національним судом чи адміністративним органом, міжнародне право зберігає всю свою дієвість, яку тільки здатна продемонструвати національна судова система.

Отож, учасникам авторитетного міжнародного конкурсу пропонується складена мною навчальна справа з метою опанування та використання в юридичній практиці взаємодію процесуальних норм та гарантій як внутрішньодержавного, так і міжнародного права.

«НАВЧАЛЬНА СПРАВА–А»

У п’ятницю, 29 липня 2001 року, в одному з міських парків побачили 10-літню Людмилу. Перебувала вона в такому тяжкому стані, що довелося викликати міліцію, працівникам якої вона врешті розповіла, що до парку її вмовив піти якийсь чоловік, який заговорив із нею, коли вона гралася разом з іншими дітьми на тротуарі. До того ж вона скаржилася, що той чоловік змусив її силою, і медичний огляд підтвердив факт зґвалтування. Того ж дня прокуратура порушила справу про зґвалтування неповнолітньої. У межах слідчих дій Людмилі та її друзям дали переглянути фото осіб, яких свого часу підозрювали в скоєнні статевих злочинів проти дітей, проте впевнено впізнати чоловіка з парку вони не змогли, хоча деякі були на нього схожі. Всі опитані казали, що нападник був у зелених штанях у блакитну смужечку та в блакитній сорочці з довгими рукавами.

Через п’ять тижнів потому, коли Людмила знов почала відвідувати школу, вона зустріла там прибиральника Сергія – і їй здалося, що він, може, саме той нападник із парку. Про це вона сказала вчительці, а та вже викликала міліцію, попросивши їх діяти обережно, щоб не налякати дітей. Два оперативники, розшукавши Сергія, попросили його піти з ними: ніби їм треба було допомогти впізнати особу, яка підозрюється в незаконному проникненні до приміщення школи під час канікул. Той радо погодився, але, коли о пів на 10 ранку вони опинилися у відділенні міліції, його завели до кімнати й попередили, що нікуди він до появи прокурора не піде. Чекати довелося годин вісім, оскільки прокурор був зайнятий на іншому слідстві.

1. Коли саме Сергія було позбавлено волі, з погляду статті 5 ЄКПЛ?

2. Чи позбавлення свободи мало під собою підстави, передбачені статтею 5 ЄКПЛ?

3. Чи має якесь значення те, що працівники міліції ввели Сергія в оману щодо причини привезення його до відділення міліції?

Прокурор повідомив Сергія, що він підозрюється в зґвалтуванні Людмили, і запропонував йому розповісти про те, де він перебував 29 липня 2001 року. Сергій заявив, що того дня він був разом з братом Петром на дачі. Прокурор спробував зв’язатися з Петром, та, дізнавшись, що той щойно поїхав за кордон у відродження, сказав Сергієві, що йому доведеться посидіти під вартою до понеділка, бо саме тоді суд розгляне підстави для призначення запобіжного заходу, а тим часом можна було б і «порозмовляти про цю справу». Сергій запитав про можливість побачитися з адвокатом, на що прокурор сказав, що про це не треба навіть думати, бо, по-перше, звідки в Сергія стільки грошей, щоб платити адвокатові, а, по-друге, взагалі, які ж адвокати працюють у вихідні дні.

4. Чи було в прокурора підстави затримати Сергія до понеділка?

5. Чи можна було відкладати на понеділок доставляння Сергія до суду?

6. Чи мав прокурор вжити якихось заходів, щоб зробити можливою зустріч Сергія з адвокатом?

Наступного понеділка Сергія доставляють до суду, і прокурор там наполягає на подовженні тримання під вартою, бо громадськість надто небайдуже ставиться до цієї справи, та й є переконливі докази причетності Сергія до злочину. На Сергієву вимогу забезпечити йому законного захисника, суддя реагує так: на допомогу запрошують адвоката, що в коридорі чекає розгляду іншої справи. Той говорить Сергієві, що сподіватися на звільнення до початку суду немає сенсу, Сергій нових заперечень не висуває. Суддя заявив, що аргументи прокурора на користь подовження терміну тримання під вартою не можна спростувати, і повертає Сергія за грати ще на місяць.

7. Чи аргументи, висунені прокурором, відповідають принципам статті 5 ЄКПЛ?

8. Чи отримав Сергій правову допомогу, відповідну до мети провадження?

9. Чи виконав суддя свій обов’язок за статтею 5 ЄКПЛ?

Після цієї постанови прокурор поновив допитування Сергія і на заяву того про свою невинуватість заявив, що це не так, адже в помешканні його дівчини було знайдено штани й сорочку, згадані дітьми. Щоправда, штани ті – зелені в жовту смужечку, а рукави сорочки – короткі, але прокурор просив міліцію не звертати уваги на такі дрібниці, бо ж ніхто й не сподівався, що діти пригадають усі подробиці такої жахливої пригоди. Власне, одяг розшукав працівник міліції, діючи на власний розсуд і не маючи на це ні офіційної санкції, ні дозволу подруги підозрюваного на обшук її квартири. Сергієве клопотання про здійснення експертизи того одягу, так само, як і вбрання, що було на Людмилі, з допомогою генодактилоскопії, було відхилене з огляду на нестачу коштів, виділених на слідчі дії.

10. Чи здійснення обшуку відповідало вимогам статті 8 ЄКПЛ?

11. Якщо здійснення обшуку не відповідало ЄКПЛ, чи можна було б використати здобуті таким способом докази у провадженні проти Сергія?

12. Чи був обов’язок призначити генодактилоскопію?

Через кілька днів після того, як було знайдено одяг, прокурор давав інтерв’ю телепрограмі з приводу зростання кількості статевих злочинів проти дітей. Відкликаючись на закиди, ніби його відомство виявляє безпорадність у розшукові нападників, він заявив, що розслідування справи про напад на Людмилу не викликає занепокоєння: слідство здобуло переконливі докази вини Сергія, йому доведеться довгі роки сидіти за гратами, а наступного ранку Сергія доставили до суду, що мав розглянути питання про подовження терміну попереднього ув’язнення. Обличчя його було вкрите синцями, при цьому він намагався розповісти, як три дні поспіль в’язничні контролери його били та ще й погрожували. Проте суддя відхилив цю заяву як таку, що справи не стосується. Прокурор же твердив, що випускати Сергія не слід, оскільки він тоді може перешкоджати слідству. Суддя санкціонував подовження без подальших дебатів.

13. Чи доречними були висловлювання прокурора на цьому етапі провадження і чи слід було журналістам їх транслювати?

14. Чи має Сергієва скарга на поводження з ним у місці попереднього ув’язнення, що суперечить нормам статті 3 ЄКПЛ, бути розглянути, і чи мав суддя або прокурор вжити, реагуючи на неї, будь-яких заходів?

15. Чи існувало достатньо підстав подовжувати тримання Сергія під вартою?

Сергієву справу призначено до слухання на наступний місяць і, попри те, що Петро, очевидно, не зможе бути присутнім на процесі, оскільки він потрапив в Індії до шпиталю транспортної пригоди, суддя погоджується з поданням прокурора, в якому той твердить, що відкладання розгляду буде суперечити громадському інтересові. Людмилиних батьків непокоять наслідки, яких може мати на неї судове провадження, і, зокрема, переляк, який у неї може викликати Сергій. Прокурор запевняє їх, що хвилюватися немає про що: їй дозволять давати свідчення одному лише судді, який також поставить їй запитання, заздалегідь підготовлені Сергієм.

16. Чи можна судовий розгляд за відсутністю Петра прийнятним?

17. Чи можна обмежувати Сергія у праві допитувати Людмилу, дозволяючи ставити запитання лише через суддю?

18. Чи не викликає тло, на якому відбувалося готування справи, сумнівів щодо справедливості розгляду справи в цілому стосовно Сергія і як би їх можна було задовільним чином розвіяти?

Олександр Феєр, учень,
с. Сторожниця Закарпатської обл.