Марш захисників Києва: досвід для інших міст

Суботній марш незгодних із проектом нового Генерального плану Києва — лише один із методів роботи громадських активістів. Заплановано досягнути мету: провести аудит виконання чинного Генплану й новий генплан приймати на його основі. Чи був успішним цей метод, які методи використовуватимуться надалі?

- Я вважаю, що певних успіхів цей марш уже досяг, — каже Тарас ПУШКАР, голова Київського осередку Руху добровольців “Простір свободи”, один із співорганізаторів. — На події був присутній Сергій БРОНЕВИЦЬКИЙ, начальник підприємства-генпроектувальника «Інститут Генерального плану Києва». Він пообіцяв, що розгляд і затвердження проекту Генплану буде відкладене до кінця року.

Громадські обговорення проекту нового Генплану Києва тривали з 29-го вересня по 30-те жовтня. Якщо розгляд результатів відтермінують, в активістів з'явиться час для обмірковування й підготовки подальших дій.

 Кияни не згодні 

“Поясніть, чому ви прийняли таке рішення! Порадьтеся з нами!” Такі вимоги громадяни можуть ставити представникам влади. Але лише тоді, коли мають доступ до проектів владних рішень. Тривалі битви на полі доступу до публічної інформації в Україні, очевидно, принесли результати: проект Генерального плану Києва до 2025 року знаходиться у вільному доступі в Інтернеті на сайті Київголовархітектури.

Після ознайомлення з ним і після загального аналізу в громадськості виникли питання, головне з них — навіщо розробляються Генплан до 2025 року? Адже поточний документ складався терміном до 2020-го року.

- Рішення Київради про розробку генерального плану міста до 2025 року прийняте в 2008 році. Воно спирається на Указ Президента України № 157/2008 "Про невідкладні заходи щодо розвитку міста Києва", — розповідає голова ОСН «Комітет мікрорайону «Рідна оселя» Олена ГРИГОРЕНКО. — Але в цьому указі не йдеться про розробку нового Генерального плану. Натомість постановляється перегляд поточного Генплану для визначення територій, що мають особливу історико-культурну цінність і встановлення режиму використання цих територій.

То для чого ж новий Генеральний план? Активісти-захисники Києва дають відповідь на це питання відкрито в своїх публічних матеріалах: проект нового Генплану є спробою легалізації незаконних забудов у Києві й створенням можливостей для майбутніх.

“До сих пір ця критика була радше припущенням. Тепер список зелених зон та лісів під знищення є доказом істинних намірів розробників нового генплану, ” — написав напередодні в Українській Правді. Київ. Ігор ЛУЦЕНКО, активіст громадської ініціативи “Збережи старий Київ” і навів матеріали з проекту Генплану. Відповідно до нього, зелені зони столиці понесуть 9% втрат, лісопаркові — 2%. Дозволити забудову передбачається в центральних районах столиці, в тому числі й в історичних місцях, і навіть у... Київському Зоопарку.

Варто зауважити, що своїм указом, який “наштовхнув” Київську владу на ідею створення нового Генплану, Президент постановив “розроблення державної програми збереження комплексу Києво-Печерської лаври”. Захисники Києва натомість стверджують: розробники Генплану відмовилися визнати особливо цінними землями територію навколо Києво-Печерської лаври та собору святої Софії.

Кияни діють 

Зібралися активісти за пару тижнів до проведеного маршу. Контакти були налагоджені давно, адже два аналогічні марші вже були проведені в квітні й червні цього року. До групи активістів входять й історики, й екологи, й журналісти, й громадські активісти, які представляють близько десятка організацій громадського суспільства.

- Звісно, розповісти про всі заплановані заходи зараз я не можу, — каже Тарас ПУШКАР. — По-перше, тому, що не хочу розкривати карти. По-друге, багато наших дій залежать від свіжих рішень влади. Але можу сказати, що найближчим часом ми плануємо провести театралізоване дійство перед КМДА, щоби привернути до проблеми увагу і киян, і місцевої влади.

Саме на інформування представників територіальної громади й спрямовані поточні дії захисників Києва. Попри те, що в об'єднань громадян немає стільки коштів, як у влади, на інформаційну кампанію, на розміщення матеріалів у ЗМІ й на біл-бордах, проте є можливість привернути увагу компетентністю позиції, обґрунтуваннями й красивою картинкою.

Інша перевага громадськості перед владними можливостями — це великий людський ресурс. Проте якщо можна провести інформування населення порівняно просто, то активізувати сучасних мешканців міст лишається складним завданням. Перехожі, які зустрічалися на своєму шляху учасників маршу, схвально відгукувалися про таку ініціативу, ділилися власними історіями “зустрічі” з незаконними забудовами, підбадьорювали... і йшли далі.

- Одним із перших завдань при організації громадської акції є перетворити так званих «нейтралів» у своїх активних союзників, — ділиться досвідом Олександра МАТВІЙЧУК, Голова Правління ГО «Центр Громадянських Свобод». — Адже, працюючи з обмеженим колом тих самих людей, яким болить усе від закону про вищу освіту до питання мови, ми далеко не просунемося у створенні дієвого громадського тиску на орган чи особу, яка приймає рішення.

* * *

Наприкінці маршу кияни провели альтернативні до офіційних громадські слухання підготували резолюцію з вимогою відхилити проект нового Генплану. Активісти сподіваються, що київська влада їхні вимоги почує й не буде потреби звертатися до судових методів захисту своїх прав. Проте досвід колег Кияни вже мають — через неналежне затвердження Генплану в українських судах знаходяться генплани Чорткова й Луганська.

Ймовірно, що таких практик буде ще більше. Адже до кінця цього року всі міста мають затвердити основну містобудівну документацію — без нього з першого січня 2012 року будь-яке будівництво буде незаконним. Кілька десятків міст по всій Україні мають протягом наступних двох місяців пройти процедуру затвердження. Очеивдно, що робота для прискіпливої громадськості знайдеться неодмінно.

Анна ПРЕЙС,
Східноукраїнський центр громадських ініціатив
Фото - maidan.org.ua