http://osvita.khpg.org/index.php?id=1252056032
Звіт дитячої екологічної громадської організації „Флора” про результати проекту „Світ - про який я мрію”
Вступ
«Наказывай сына своего в юности его, и упокоит тебя в старости твоей, и придаст красоты душе твоей. И не жалей, младенца бия: если жезлом накажешь его, не умрет, но здоровее будет, ибо ты, казня его тело, душу его избавляешь от смерти. Если дочь у тебя, и на нее направь свою строгость, тем сохранишь ее от телесных бед: не посрамишь лица своего, если в послушании дочери ходят, и не твоя вина, если по глупости нарушит она свое девство, и станет известно знакомым твоим в насмешку, и тогда посрамят тебя перед людьми. Ибо если выдать дочь свою беспорочной - словно великое дело совершишь, в любом обществе будешь гордиться, никогда не страдая из-за нее. Любя же сына своего, учащай ему раны - и потом не нахвалишься им».
Домострой, XVI век
Багато століть діти виховувались в дусі «Домострою». Виховання за допомогою паску було чи не єдиним методом виховання в сімейній педагогіці. Дитину розглядали, в правому аспекті, як другорядний матеріал, з якого тільки повинна утворитися повноцінна людина. До думок дитини не прислухались, бо вважали їх незрілими та нераціональними. Дорослі мали повну владу над дітьми, а дітям нічого не залишалось, як сприймати все це як належне, бо необізнаність населення про права та обов’язки дітей, необізнаність самих дітей завжди залишалась й залишається актуальною проблемою нашого суспільства.
На початку ХХ століття права дитини розглядались, в основному, як міри по захисту від економічної експлуатації, рабства, торгівлі дітьми, проституції неповнолітніх. У зв’язку з цим Ліга Націй у 1924 році прийняла Женевську декларацію прав дитини.
У 1948 році Організація Об’єднаних Націй прийняла Загальну декларацію прав людини, в якій зазначалося, що діти повинні бути об’єктом особливого нагляду і допомоги.
Вже у 1959 році ООН прийняла Декларацію прав дитини. Цей документ містив 10 коротких декларативних статей, програмних положень, які призивали батьків, окремих осіб, державні органи, місцеву владу й уряд визнати викладені в ній права свободи й дотримуватися їх. Це були 10 соціальних й правових принципів, які значно вплинули на політику урядів.
Однак декларація - не зобов’язує, не має певної обов’язкової сили, це лише рекомендація.
На жаль, на фоні змін в праві, в економічному та соціальному становищі людини, погіршувалось положення дітей, стали необхідні більш конкретні закони й заходи, міжнародні договорив по захисту й забезпеченню прав дитини.
Цілих 10 років (1979-1989 роки) знадобилось дорослим, що б розробити та прийняти Конвенцію ООН „ Про права дитини ”.
20 листопада 1989 року Конвенція була прийнята. 26 січня 1990 року, в день відкриття її для підписання, вона була підписана 61 країною.
Україна ратифікувала Конвенцію ООН „ Про права дитини” 27 вересня 1991 року.
Конвенція - документ високого міжнародного рівня, який має велику
обов’язкову силу для тих держав, які його ратифікували.
Основним правовим принципом захисту дітей є рівність прав усіх дітей. У ст.1 Декларації прав дитини 1959 року ООН проголосила, що перелічені в
Декларації права повинні визнаватися за усіма дітьми, без будь-яких
винятків та обмежень. Особливістю прав дитини є необхідність спеціального захисту цих прав, щоб були забезпечені можливості та сприятливі умови щодо вільного й повноцінного розвитку дітей. Якнайкраще забезпечення інтересів та потреб дитини - ось головний пріоритет у захисті прав дитини.
Конвенція містить повний перелік прав дитини: на життя, на ім’я, на набуття громадянства, на піклування з боку батьків, на збереження своєї індивідуальності, право бути заслуханою у ході будь-якого розгляду, що
стосується дитини; право на свободу совісті та релігії; право на особисте та сімейне життя; недоторканість житла; таємницю кореспонденції; право користуватися найдосконалішими послугами системи охорони здоров’я; благами соціального забезпечення; на рівень життя, необхідний для її розвитку; на освіту; на відпочинок; на особливий захист: від викрадень та продажу, від фізичних форм експлуатації, фізичного та психологічного насильства, участі у військових діях; право на вжиття державою всіх необхідних заходів щодо сприяння фізичному та психічному відновленню та соціальній інтеграції дитини, яка стала жертвою зловживань або злочину.
Метою цієї Конвенції встановлення стандартів для захисту дітей від зневаги та образ, з якими вони стикаються до певної міри щодня в усіх країнах. В ній беруться до уваги різні культурні, політичні та
економічні особливості держав, що є дуже важливим фактором. На першому плані у цьому документі стоять права дитини. Права, викладені в Конвенції, умовно можна поділити на три частини.
| Забезпечення | Захист: | Участь: | |
|
|
| ||
| право володіти певними речами, отримувати певні послуги та мати доступ до того й того (мова йде про ім’я та громадянство, медичний
| право бути захищеним від дій, що завдають шкоди дитині
| дитина має право бути почутою, коли приймаються рішення, що стосуються її життя.
|
|
Підростаючи, дитина повинна мати дедалі більше можливостей брати участь у житті суспільства, готуватися до самостійного життя, користуватися правами свободи думки та слова, вибору культури, релігії та мови. Конвенція надає точки відліку, за допомогою яких можна вимірювати ефективність зусиль різних країн щодо поліпшення життя дітей. Кожні п’ять років уряди мають звітувати перед Комітетом ООН з прав дитини.
Дослідження діяльності Кіровоградських органів влади та органів місцевого самоврядування щодо забезпечення дотримання норм Конвенції ООН „ Про права дитини ”
В ході дослідження було направлено 21 запит в районі державні адміністрації, органи місцевого самоврядування м. Кіровограда, м. Знамянки, м. Олександрії, м. Світловодська, Кіровоградську обласну державну адміністрацію. Всього було направлено 26 запитів.
Ми цікавились:
1. Які існують програми, передбачені на захист прав дитини?
2. Яким є стан виконання цих програм на даний час?
3. Чи функціонують оздоровчі табори та в якій кількості?
4. Чи були зареєстровані випадки жорстокого поводження з дітьми в загалі та в школах зокрема?
5. Кількість шкіл, в яких на даний час у дітей є можливість доступу до мережі Інтернет?
На них своєчасно було отримано 9 відповідей.
В жодному районі, місті протягом 2008 та І півріччя 2009 року не зареєстровано жодного випадку жорсткого поводження з дітьми взагалі, та в школах зокрема.
У відповідях перераховується програми, які діють на території району та міста. Жодної зрозумілої відповіді щодо стану виконання програм:
· «Програми виконуються в повному обсязі»
· «Звіт про хід виконання програм заслуховується на чергових сесіях районної ради»
Для того, щоб порівняти рівень доступу до інформації в Кіровоградській області та в інших обласних центрах України, неповнолітня, (17 річна школярка Катерина Д.), направила запит в усі обласні державні адміністрації України з питанням:
Які в області існують програми, направлені на захист прав дитини?
Відповіді були отримані від усіх обласних державних адміністрації.
Кіровоградська обласна державна адміністрація вирішила перевірити, чому це дитину цікавлять Програми. Додому до запитувачки відправили представника служби в справах неповнолітніх, для того щоб з’ясувати в чому ж порушуються права Катерини та хто саме їх порушує. Представник служби навіть запропонувала батькам дівчини допомогу в вигляді вживаних речей. На запитувачку було заведено карту соціального обліку.
Ось Вам і виконання вимог ст.13 Конвенції ООН «Про права дитини».
Чому при проведені дослідження було приділено стільки уваги рівню доступу до інформації про діяльність органів влади? – Тому, що якщо в органами влади розробляються та впроваджуються якісь дії в рамках реалізації цільових програм, то громада та цільова аудиторія повинні мати доступ не тільки до планів записаних у програмах, але й до звітів по реалізації цих програм.
Україна, відповідно до ст.42 Конвенції, зобов’язалася широко інформувати населення про задекларовані принципи і положення. Однак попри це значна кількість як серед дітей так і серед дорослих не знають про існуючі права дітей, не можуть пояснити як ці права реалізуються на практиці.
Чітко відслідковується тенденції характерні не тільки для Кіровоградської області, але й для всієї країни: до тепер органи влади та громадськість не може забезпечити реального доступу дітей старшого віку до процесів підготовки документів, що торкаються сфери дитинства. Не проводять дослідження думок дітей з того чи іншого приводу: жоден орган влади чи установа не має науково - обґрунтованих досліджень, щодо відношення дітей до піднятої проблеми: наприклад про роботу соціальних служб, про інтернати, прийомні сім’ї тощо.
Окремо досліджувалось питання про діяльність органів влади в обласному центрі - м. Кіровограді.
В обласному центрі започатковані програми:
· Програми роботи з обдарованою молоддю в закладах освіти міста на 2008-2010 роки
· Програми розвитку психологічної служби в закладах освіти міста на період до 2012 року:
· «Молодь Кіровограда ” на 2009 рік – рівень фінансування 998,00 тис. грн..
· Міська цільова соціальна програма реформування системи закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування -409,7 тис. грн.
· Міська програма підтримки сімей до 2012 року
· Міська програма відпочинку та оздоровлення дітей до 2013 року.
Сам факт прийняття цих програм є позитивним. Але залишається багато питань.
Процедура використання коштів даних програм ні є прозорою.
Наприклад, студентам, що відзначились у навчанні, наукової діяльності призначені імені стипендії. Але процедура призначення цих стипендій не прозора, і не доступна широким верствам населення. Хоча в громадському житті міста, це знана подія, яка має й виховний характер.
Розподіл путівок до оздоровчих таборів відбувається за незрозумілими та не публічними схемами.
Таким чином ми дослідили не тільки аспект діяльності влади в рамках реалізації програм по охороні дитинства, але й – рівень доступу громади до інформації про діяльність органів влади.
Висновок: Реалізовувати навіть частково принципи викладені у статті 12 Конвенції можливо тільки за умов корінної перебудови взаємозв’язків державних органів безпосередньо з дітьми.
Аналіз результатів опитування.
В ході дослідження проводилось репрезентативне опитування дітей в віці від 10 до 18 років. В анкетуванні взяло участь 768 учнів загальноосвітніх шкіл області.
Чи готові наші діти в своїх діях керуватися законом?
Як показує опитування, для більшості дітей Кіровоградської області страх є головною мотивацією для виконання вимог закону/правил та основним засобом утримання від противоправних вчинків (56,6%).
На позицію дітей майже не впливають жоден зовнішній чинник: а ні економічне становище сімей, а ні місце проживання. Навіть в селах та маленьких містечках, де рівень впливу оточення завжди був значно вищий ніж в великих містах, на сьогодні вплив суспільства, оточення є не більшим за 6%.
На питання «В яких випадках потрібно дотримуватися закону?» відповіді розподілились наступним чином:
Таблиця 1. Коли потрібно дотримуватися законів/правил
| Вік
Варіанти відповідей
| 10 - 14 | 14 – 16 | 17 – 18 |
| Коли вони відповідають переконанням | 5% | 9% | 7% |
| Коли за не дотримання можуть покарати | 65% | 63% | 57% |
| Коли закон справедливий | 7% | 6% | 6% |
| Коли в вони відповідають традиціям суспільства | 2% | 5% | 5% |
| Коли вони відповідають уявленням най ближнього оточення (сім’ї, друзів) | 1% | 2% | 2% |
| Важко відповісти | 20% | 15% | 13% |
Враховуючи те, що закон є по своєї суті виписаними процедурами та алгоритмом поведінки в тих чи інших обставинах, то цей факт заставляє замислитися над багатьма речами.
З одного боку, поведінка дорослих (як найближчого оточення так і віддаленого), хоча діти й не бажають цього визнавати, впливає на підсвідомість дитини та формує зневажливе відношення до законів. Оцінюючи ті процеси, які відбуваються в українському суспільстві останні роки, потрібно визнати, що діти ростуть в атмосфері суцільного правового нігілізму.
А з іншого боку, дорослі вимагають від дітей чіткого дотримання правил поведінки, правил встановленим у сім’ї, школі , караючи різними методами за не повагу до цих правил.
І, як тільки дитина досягає зрілості та стає в змозі протистояти вимогам дорослих, вона всіма можливими способами висловлюючи протест, намагається переступити через власний страх . Через відсутність життєвого досвіду їм набагато важче ніж дорослим балансувати на грані криміналу та закону, і тому в нас з року в рік зростає дитяча та молодіжна злочинність.
При цьому в процесі прийняття рішень, діти скоріше готові прислухатися до порад оточення та покластися на власні уявлення ніж керуватися законами держави.
На що Ви зазвичай спираєтесь, приймаючи рішення про те, як поступити в тому чи іншому:
Таблиця 2. Мотивація прийняття рішень
| Вік
Варіанти відповідей
| 10 - 14 | 14 - 16 | 17 – 18 |
| Власні уявлення | 15,3% | 27,3% | 45,6% |
| Звичаї власного оточення | 34,7% | 32,0% | 31,1% |
| Закони держави | 2,5% | 4,1% | 4,8% |
| Поради батьків, старших родичів | 7,9% | 7,1% | 6,8% |
| Традиції суспільства | 3,9% | 2,9% | 4,6% |
| Поради вчителів, інших дорослих людей | 14,1% | 13,2% | 13,8% |
| Важко відповісти | 21,6% | 23,9% | 20,2% |
Потрібно констатувати, що повага до законів зараз не є пріоритетом в суспільстві, і , як наслідок, в вихованні.
У дітей хватає життєвої мудрості, щоб розуміти що не можна відділяти права від обов’язків. Практично всі респонденти відповіли, що важливим є і виконання обов’язків і дотримання прав.
Важким для дітей здалось питання: « Чи потрібні дитині якісь особливі, відміні від дорослих права». Майже 37% респондентам було важко відповісти на дане питання (найвищий показник невизначеної відповіді) . 57% сказали, що дітям таки потрібно мати особливі права.
Рівний доступ до якісної медичної допомоги
Згідно статті 24 Конвенції держави - учасниці визнають право дитини на користування найбільш досконалими послугами системи охорони здоров’я та засобами лікування хвороб і відновлення здоров’я. Держави-учасниціВ області вже протягом багатьох років спостерігається регресивний тип вікової структури, тобто приріст населення залишається від’ємним, збільшується різниця між показниками народжуваності та смертності. Середній вік населення з ріку в рік збільшується і склав в 2008 році 40,1 рік, рівень смертності малюків в віці до 1 року складає 9,8 на 1000 живонароджених дітей.
Рівний доступ до якісної освіти
Стаття 28 Конвенції зобов’язує держави-учасниці визнавати право дитини на освіту, і з метою поступового досягнення здійснення цього права на підставі рівних можливостей.За даними обласного управління освіти та науки станом на липень 2009 під час підготовки навчальних закладів до нового 2009/2010 навчального року та своєчасного початку опалювального сезону, в загальноосвітніх навчальних закладах області потрібно капітально відремонтувати 7 котелень, 12 систем опалення, 8 теплових мереж (0,8 км), 6 водопровідних мереж (0,6 км), 7 каналізаційних мереж (0,7 км), також підготувати до опалювального сезону 298 котелень та завезти 28130,1 т вугілля.
На проведення ремонтних робіт в навчальних закладах обласним бюджетом передбачено 9433,7 тис. грн. (на капітальні ремонти - 7703,7 тис. грн. та поточні - 1730,0 тис. грн.). За ці кошти заплановано виконати ремонти 6-ти систем опалення, 10 покрівель, 3-х теплових мереж, 5-ти водопровідних мереж, 20-ти приміщень, 1 котельні, 2-х каналізаційних мереж, 1 зовнішньої електромережі та 2-х огорож.
За інформацією відділів, управлінь освіти райдержадміністрацій, міськвиконкомів станом на 15 липня 2009 року в загальноосвітніх навчальних закладах області здійснено капітальний ремонт 6-ти приміщень (46,2% від плану), 7-ми котелень (53,8% від плану); відновлено 1 систему опалення (9,1% від плану).
Станом на 15 липня 2009 року установи освіти обласного підпорядкування, опалення яких здійснюється від власних вугільних котелень, забезпечені твердим паливом на 39,3% від потреби на опалювальний період.
Щодо реалізації державної програми "Шкільний автобус", начальник управління освіти і науки облдержадміністрації зауважила, що за час дії програми (2003-2009 роки) за кошти державного бюджету районні відділи освіти одержали 43 шкільних автобуси. За рахунок коштів місцевих бюджетів та спонсорські кошти придбано 42 шкільних автобуси. Так, 5 шкільних автобусів придбано Олександрівським районом, по 4 шкільні автобуси придбали: Маловисківський, Новомиргородський, та Устинівський райони, по 3 - Бобринецький, Добровеличківський, Долинський та Новоархангельський райони, сім районів придбали по 2 шкільні автобуси, 2 райони - по 1 шкільному автобусу. Жодного автобусу на придбано у Вільшанському, Гайворонському, Онуфріївському та Ульяновському районах. Не дивлячись на те, що в Ульяновському районі не придбано жодного шкільного автобуса за кошти місцевого бюджету, підвезення дітей до загальноосвітніх навчальних закладів повністю вирішено.
У нинішньому році за кошти місцевого бюджету придбано 4 шкільні автобуси на загальну суму 461,9 тис. грн., із них два автобуси придбано Олександрійським районом, по одному-придбали Знам’янський та Новоархангельський райони.
Важко сперечатися з тим фактом, що за останні 15 років комп’ютер встиг перетворитися з предмету розкоші в предмет першої освітньої необхідності.
Але наявність його в сім’ї на пряму залежить від рівнів її статків. Так від майже 100% забезпечення комп’ютерами дітей, які живуть в сім’ях з високими статками, до майже 100 – відсоткової її відсутність у сім’ях з низькими рівнями статків.
РИС.1.Наявність компютерів в сім’ях (див. у додатку)
Можливістю працювати в Інтернет – мережі забезпечені від 35% до 60% респондентів з населених пунктів з населенням від 20 тис. мешканців.
В населених пунктах до 1 тис. мешканців працювати в мережі має 11 % респондентів завдяки підключенню до мережі шкільних комп’ютерів.
Навчально - комп’ютерними комплексами 436 загальноосвітніх навчальних закладів області, що становить 75,6 %. До мережі Інтернет підключена 181 школа.
В таким умовах важко говорити про рівний доступ до якісної освіти, до рівних можливостей дітей .
Чого ж очікують діти та їх батьки від освітнього процесу?
Діти вважають, що школа повинна давати якісну освіту та підготувати їх до вступу до вишу, при цьому практично не звертаючи уваги на виховні функції школи.
Батьки ж на томість приділяють увагу виховному процесу, часто перекладуючи на школу свої обовязки по вихованню дитини.
Мовляв, ми працюємо, що б одягти та накормити, а виховувати повина школа.
РИС. 2. Завдання школи, як їх бачать батьки та діти (див. у додатку)
Батьки та діти не однозначно оцінюють якість освітніх послуг. В 2008 році зменшилась кількість батьків, які оцінюють якість послуг як «задовільні» та «погані». Відповідно збільшилась кількість батьків, що задоволені якістю послуг.
Натомість в 2008 році різко зменшилась кількість дітей, які оцінили якість послуги, як «відмінний», та збільшилась кількість ти, хто вважає , що школи дають «добрі знання».
РИС.3. Якість освітніх послуг (див. у додатку)
Розвиток особистості дитини, її таланту, розумових і фізичних здібностей забезпечується як навчанням в загальноосвітніх закладах освіти так і можливістю відвідувати позашкільні заклади.
В середині 90 років відбулося масове закриття позашкільних закладів освіти оскільки вони стали не конкурентно спроможними серед приватних, профільних чи відомчих закладів. Вивчення даного питання в ході моніторингу показало що мережа позашкільних закладів освіти на сьогоднішній час (клубів, спортивних секцій, музичних шкіл, гуртків) в цілому є досить розгалуженою.
Як видно з вище викладеного, в області не має рівного доступу до якісної освіти та медичної допомоги дітей, що мешкають в різних районах області, не говорячи про те, що рівень доступу сільських дітей та дітей, що мешкають в містах суттєво відрізняється.
Не має діти з різних соціальних груп рівного доступу до відпочинку та оздоровлення. В області діє 7 стаціонарних оздоровчих табори, жодного комунального, що значно здорожує вартість путівок.
Про дітей з сімей з високим рівнем статків піклуються батьки, вони в змозі забезпечити дітям повноцінний відпочинок та оздоровлення .
Діти пільгових категорій мають можливість відпочити путівкам від органів соціального захисту та управлінь в справах сім’ї, молоді та спорту. А діти з сімей з середнім достатком практично не мають змоги відпочити влітку в таборах відпочинку: дуже високі ціни на перебування дитини в таборі.
Можливість відпочити знаходиться в прямій залежності від статків сім’ї
Таблиця 3
| Рівень доходів Де провів Літо | Низький | Середній | Високий |
| Весь час був дома | 62% | 41% | 15% |
| Їздив до родичів в межах області | 25% | 25% | 8% |
| Їздив до родичів за межі області | 5% | 15% | 15% |
| Їздив відпочивати до табору | 6% | 10% | 18% |
| Їздив з родичами відпочивати на море | 2% | 8% | 43% |
| Їздили за кордон | 0 | 0 | 1% |
Діти вимушені були працювали влітку, мається на увазі оплачувальна робота, крім того майже 100% дітей в невеличких населених пунктах ( до 1 тис. мешканців) показали, що вони систематично задіяні на роботах по господарству.
Таблиця 4. Рівень зайнятості дітей на оплачу вальних роботах
| Рівень доходів Вік | Низький | Середній | Високий |
| 10-14 | 14% | 0% | 0% |
| 15-16 | 25% | 15% | 12% |
| 17-18 | 98% | 60% | 15% |
Доступність культурних ресурсів, таких як хороша бібліотека, стадіон, спортивний зал, кінотеатр, музей, театр, можливість роботи в Інтернеті напряму залежить від декількох факторів: статків сім’ї, місце проживання респондентів. Чим менший населений пункт, тим менше можливості.
В басейні, яких в області 10, не були ніколи 77% респондентів, 67% не були в театрі, на концертах видатних виконавців – 58%. Респонденти це пояснюють тим, що в їх населеному пункті відсутні такі можливості та високою вартістю послуги.
Так серед респондентів населених пунктів від 20 тис. мешканців могли відвідати концерти видатних виконавців тільки 8% респондентів, що визначили статки своєї сім’ї, як високі, та 4% респондентів з сімей з середніми статками.
Має можливість відвідувати стадіони, спортивні зали 100% - це пояснюють тим, що в школах є спортивний зал, стадіони облаштовані на шкільному подвір’ї.
Захист дітей від всіх форм насильства
Захист дітей від всіх форм насильства також гарантується Конституцією України і Законом України «Про охорону дитинства» визначає, що кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканість та захист гідності. Держава повинна здійснювати захист дитини від:
- усіх форм фізичного і психічного насильства, образи, недбалого і жорстокого поводження з нею, експлуатації, включаючи сексуальні зловживання, у тому числі з боку батьків або осіб, які їх замінюють;
- втягнення у злочинну діяльність, залучення до вживання алкоголю, наркотичних засобів і психотропних речовин;
- залучення до екстремальних релігійних психокультових угруповань та течій, використання її для створення та розповсюдження порнографічних матеріалів, примушування до проституції, жебрацтва, бродяжництва, втягнення до азартних ігор тощо.
Проведене дослідження показало, що на відповіді майже не вплинуло місце проживання респондентів, їх економічне становище сімей.
По даним, отриманим в ході опитування дітей, підлітків та молоді, майже 90% школярів ставали жертвами хоча б одного з видів насилля: морального, фізичного, економічного насилля.
Таблиця 5. Насилля по відношенню до дітей
| Насилля | З боку вчителів | З боку батьків | З боку однолітків | |||
| 2006 | 2008 | 2006 | 2008 | 2006 | 2008 | |
| Фізичне | 52% | 51% | 58% | 61% | 87% | 78% |
| Психічне | 89% | 78% | 79% | 69% | 96% | 92% |
| Економічне | 5% | 6% | 69% | 56% | 54% | 58% |
| Сексуальне | - | - | - | - | 43% | 23% |
| Примусове залу | 59% | 48% | 61% | 67% | 16% | 18% |
Як фізичне насилля респонденти розцінюють застосування потиличників, різного роду тичків, штовхань, а іноді більш серйозне застосування сили з боку дорослих (побиття).
Але більшою проблемою для шкіл області є моральне чи психічне насилля над учнями з боку вчителів.
Що діти розцінюють, як примусове залучення до праці:
▰ в сільській місцевості це робота на полях, іноді навіть замість уроків.
▰ для міських школярів – це прибирання смітників в посадках, місцях відпочинку особливо на весні, коли на цих смітниках можна знайти що завгодно: від шприців та презервативів до побутового сміття.
В порівняні з 2006 роком, дещо знизився рівень насилля в школі, з боку однолітків, але значно збільшилось кількість респондентів, які визнали факти домашнього насилля.
Але дорослі не бажають бачити правду та не визнають фактів жорстокого поводження з дітьми, фактів насилля.
Так, згідно відповідей на запити, в жодному з районів Кіровоградської області, в жодному місті протягом 2008 року не зареєстровано жодного випадку жорстокого поводження та випадків насилля по відношенню до дітей.
Вчителі, погоджуються з тим, що випадки насилля, десь існують, але не в їх школі, ні в їх населеному пункті.
Не має у дорослих і розуміння, що образи, потиличники, приклеювання ярликів, ігнорування почуттів та потреб, сексуальне насильство, псування майна іншої людини, порівняння є насиллям. Вчителі визнають, що насилля існує але десь на вулиці.
Опитування показало, що в жодній соціально – економічній та вікових групах дитина не відчуває себе в безпеці на 100%. Небезпека загрожує й в дома, й на вулиці, в кампанії однолітків, навіть в дома. Діти вважають, що середовище, створене нами, дорослими як в школі, так і дома є небезпечним більш ніж для 58% дітей. Є загроза бути покараними дома у 68% респондентів, в школі 56%.
Таблиця 6. В яких випадках діти можуть бути покарані
|
| Дома | В школі |
| За те, що не послухався | 76% | 75% |
| Погану поведінку | 45% | 58% |
| Не виконання покладених обов’язків, лінь | 63% | 45% |
| Грубість, хамство | 56 % | 79 % |
| Не правду, не виконання обіцянок | 78% | 34% |
| Куріння | 32% | 23% |
| Погані оцінки | 67% | 0 |
| Пізній прихід додому | 56% | 0 |
| За не виконання домашніх обов’язків | 45% | 0 |
| За все | 23% | 14% |
| Важко відповісти |
|
|
Серед «домашніх» засобів покарання респонденти назвали:
· Побиття
· Домашній арешт
· Заборона користуватися комп’ютером ( гральною приставкою, тощо)
· Образи, використання образливих прізвиськ
· Позбавлення кишенькових коштів
· Змушення виконувати більшу кількість домашніх обов’язків
· Відмова в покупці нової речі
Серед шкільних засобів впливу найчастіше респонденти зустрічались з :
· Записом в щоденник
· Вигнання з уроку
· Образи, використання образливих прізвиськ
· Образи перед всім класом
· Застосування сили
· Потиличники
Більш ніж 66 % відсотків дітей показали, що ставали жертвами насилля з боку дорослих з найближчого оточення : батьків, близьких родичів. Пасковий метод виховання в нашій області залишається доволі популярним.
Практично 50 % дітей зазначили, що вчителі, працівники школи застосовують силу для того, що б покарати за якісь провини : від потиличника до побиття.
Діти не обізнані з можливістю захисту власних прав, вони не знають куди скаржитися, що робити.
РИС.4. Хто може прийти на допомогу в разі необхідності (див. у додатку)
Висновки
Провівши моніторинг дотримання прав дитини на Кіровоградщині, ми з’ясували, що на жаль, регіон не є винятком з правила. На теренах області відбуваються процеси, характерні для всієї України.
Діти, навіть в обласному центрі, не мають доступу до якісної освіти з застосуванням сучасної технології.
Рівень медичної допомоги находиться на низькому рівні через не достатній рівень фінансування галузі.
Діяльність органів влади в більшості випадків є закритою і не прозорою.
Доволі низький рівень обізнаності дітей, їх батьків про можливість захисту власних прав, про служби, які повинні допомагати сім’ям в скрутному становищі.
Рекомендації:
Виходячи з проведено дослідження можна дати наступні рекомендації щодо покращення стану дотримання прав дитини в регіоні:
▰ Запровадити щорічний публічний звіт перед громадою про стан виконання цільових програм та забезпечити їх фінансування
▰ Залучати дітей та молодь до процесу розробки, моніторингу стану виконання програм та відпрацювання шляхів вдосконалення цільових програм
▰ Через прозорий розподіл коштів бюджетів всіх рівнів та залученню коштів з позабюджетних джерел сприяти забезпеченню освітніх закладів області сучасною комп’ютерною технікою, підключеною до мережі Інтернету
▰ Проводити в області тематичні конкурси дитячої творчості та наукових розробок з широким висвітленням результатів в засобах масової інформації.
▰ Через прозорий розподіл коштів бюджетів всіх рівнів та залученню коштів з позабюджетних джерел сприяти забезпеченню медичних закладів області сучасною технікою та медикаментами.
▰ З залученням широких кіл громадськості ретельно дослідити проблему застосування до дітей фізичного, психологічного та економічного насилля та знайти дієві шляхи виходу з ситуації, що склалась.
▰ Започаткувати в засобах масової інформації періодичної сторінки дотримання прав дитини. На якій висвітлювалась б інформація про порушення прав дитини, а також про позитивний досвід дотримання прав дитини.
▰ Впровадити в школи області програми навчання, які б стосувались навчання правам дитини.
▰ Запровадити в роботі шкільних психологів методику медіації в формі шкільних служб розв’язання конфліктів.
* * *
Звіт про дотримання прав дітей на Кіровоградщині. Кіровоград – 2009
Дитяча екологічна громадська організація „Флора”
Видання є підсумковим інформаційним матеріалом, сформованим за результатами Проекту „ Світ – про який я мрію ”
Упорядники: Дуднік І.В, Шестакова Л.В.
Видання стало можливим завдяки фінансової підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні
Додаток: Повний текст звіту з діаграмами - zip-file (222.376 kb)
Рекомендувати цей матеріал