Громадянська Освіта

http://osvita.khpg.org/index.php?id=1160145197


Прийняття статуту м. Луганська

06.10.2006
автор: Юлія Ращупкіна
джерело: www.totalaction.iatp.org.ua

„На громадському слуханні можна говорити все, окрім абсурду,” - саме так висловилася  секретар Луганської міськради Чернова з приводу запропонованого альтернативного проекту Статуту м. Луганська активістами місцевої організації на громадських слуханнях 18 серпня.

Аби краще зрозуміти всю суть процесу, що відбувається в зв’язку з прийняттям Статуту Луганська, варто  коротко зупинитися на історії створення цього документу.  

Роботу над створенням Статуту м. Луганська було розпочато ще  в 1997 році, саме тоді колишній депутат міськради Картавцев В. І. першим запропонував проект тексту статуту м. Луганська. Однак політичні баталії депутатів міськради із Луганськими мерами завадили довести процес до логічного завершення.

Роботу з розробки тексту Статуту було відновлено лише в 2001 році з ініціативи відомого громадського діяча Миколи Козирєва. На сесії міськради в березні 2002 року проект було розглянуто та взято за основу. Після виборів 2002 року роботу над Статутом було припинено.

Змістовна робота над текстом статуту Статуту м. Луганськ відновилася  22 січня 2005 року. Саме тоді розпорядженням колишнього міського голови м. Луганська –Бурлаченко Є.Д. була створена робоча група з розробки тексту Статуту.

Результати цьогорічних виборів депутатів  Луганської ради та Луганського міського голови кардинально змінили обличчя  місцевої влади. Однак нове керівництво міста  знов повернулося до ідеї прийняття Статуту. Травневим розпорядженням міського голови Кравченко С. І. було затверджено новий склад робочої групи з розробки Статуту.

Вже після цього у Луганську були проведені кілька громадських обговорень тексту Статуту, розробленого за участю робочої групи. Склад робочої групи з травня не змінювався та й самі засідання робочої групи  носили напівзакритий  характер: дату та місце робочих засідань можна було дізнатись лише з випадкових джерел.

17 серпня були проведені останні  громадські слухання з розробки Статуту Луганська. Пропозиції  в текст проекту Статуту прийматимуться до 23 серпня,  на 2 вересня 2006 року заплановане посилене засідання робочої групи по складанню тексту Статуту,  а на 9 вересня - його прийняття на сесії міськради. Коротка часова дистанція між названими датами  свідчить про невиправдано стрімкий розвиток подій.

Роздуми на тему, чим обумовлений поспіх в прийнятті важливого для міста Луганська документа, не є предметом даної статті, тому пропонується сконцентруватися на окремих уривках пропонованого проекту.  

На сьогодні текст проекту Статуту складається з 5 розділів та 24 статей.  Є низка оригінальних статей, що не характерні для Статутів  більшості  міст України. Зокрема, в статті 9 проекту Статуту „Депутатська етика” жодного слова не сказано про те, що діяльність депутата має сприяти реалізації прав і свобод людини, однак аж на три абзаци розтягнуто вимоги щодо виступів на засіданнях ради. Причому, заклик до депутатів „утримуватися від коментарів та оцінок щодо промовців та їх виступів”[1] має викликати здивування не лише в самих місцевих обранців, але й  у рядових громадян. Дана норма здатна повністю нівелювати роль вільних дискусій депутатів на засіданнях ради, в яких, як відомо, здатне народитися вірне рішення.

Стаття 10 „Етика посадових осіб місцевого самоврядування” також викликає низку питань щодо наявності логіки в роздумах того, хто складав даний документ.   З одного боку, посадова особа місцевого самоврядування при виконанні службових обов’язків діє на засадах...”відкритості й прозорості”, з іншого ж - „не розголошує довірену їй державну таємницю, іншу інформацію з обмеженим доступом...у тому числі й після залишення нею служби в органах місцевого самоврядування...”.  Вичерпний перелік документів та інформації, які не підлягають передачі для ознайомлення, міститься в законах України, з якими апріорі державний чиновник будь-якого рангу має бути ознайомлений, тому наявність даних тверджень в тексті Статуту виглядає як мінімум дивно.  Це може свідчити лише про намагання  посадових осіб місцевого самоврядування зробити свої дії  ще більш закритими для доступу рядових громадян.  

Третій розділ проекту Статуту зовсім не містить перелік форм безпосереднього здійснення місцевого самоврядування територіальною громадою, в ньому одразу деталізуються т.зв. лише „обрані”: загальні збори членів територіальної громади за місцем проживання, місцеві ініціативи, громадські слухання, громадські палати тощо.

При цьому розділ чомусь оминає відому навіть учням середньої школи форму безпосереднього здійснення місцевого самоврядування - місцевий референдум.

Але й описані форми участі громадськості далекі від ідеалу. Статті 13-15 детально описують не лише  механізм проведення загальних зборів членів територіальної громади, громадських слухань та реалізації місцевих ініціатив, а й містять норми, що наділяють міського голову  або відповідний виконавчий орган Луганської ради повноваженням надати вмотивовану відмову в проведенні даних заходів. Це явно обмежує реалізацію політичних прав громадян та суперечить статтям 38 та 39 Конституції України.

Згадка про необхідні 15 днів для видачі дозволу на проведення громадських слухань чи реалізацію місцевої ініціативи свідчить про пануючий в психології  місцевих органів влади дозвільний  характер проведення зборів, громадських слухань тощо.  Це свідчить про незнання базового національного та міжнародного законодавства тих, хто прямо чи безпосередньо причетний до складання проекту.

Короткий екскурс в зміст пропонованого проекту Статуту дозволяє говорити про ігнорування фундаментальних прав та свобод людини, порушення основних демократичних принципів.

Пропозиції луганських мешканців також не додають  оптимізму. Замість відстоювання основоположних прав місцеві громадські активісти пропонують включити додаткові безглузді зобов’язання, якими і без того рясніє усе українське законодавство.  Чого варта, наприклад, пропозиція Голови міської організації „Жінки за майбутнє” Гавриленко В.: „Рішення про згоду на проведення акцій політичних партій, інших об’єднань громадян виконком надає за наявності обов’язкового перерахування замовниками акцій на рахунок комунальних служб коштів на благоустрій території міста, де має відбутися акція. При цьому сума коштів визначається як добуток вартості такої роботи на одну людину та чисельність, заявлену по акції.”

А як пояснити  пропозицію Морозова С.І., до речі, члена робочої групи з розробки Статуту,  виключити з переліку жителів міста Луганська іноземних громадян та осіб без громадянства, що було озвучено на громадських слуханнях 17 серпня. Подібні промови змішувалися із хвилями невдоволення громадян з приводу несанкціонованої видачі дозволів на будівництво розважальних закладів, закритості владних коридорів для місцевих мешканців, корумпованості місцевих суддів тощо... Пропозицій по суті проекту статуту  майже не було. Громадські слухання перетворилися в черговий фарс та публічне демонстрування показної  демократичності та  відкритості місцевої влади.

Ращупкіна Юлія,

Східноукраїнський центр громадських ініціатив,



[1] Http: //www.top.lg.ua/news/?id=7818

Рекомендувати цей матеріал