Про заснування релігійними організаціями навчальних закладів

Законопроектом (реєстраційний № 2020), який вніс народний депутат України В. Стретович, пропонується внести зміни та доповнення до Законів України «Про освіту», та «Про позашкільну освіту», якими надається право релігійним організаціям, статути яких зареєстровані в установленому законодавством порядку, виступати засновниками навчальних закладів. Головне науково-експертне управління Верховної Ради України вважає, що така ідея «заслуговує на увагу», однак при цьому наголошує, «що незважаючи на актуальність проблеми створення в Україні конфесійних шкіл, поданий законопроект не узгоджуються із Конституцією України і не вписується в систему чинного законодавства України про освіту і про свободу совісті та релігійні організації».

У Висновку експертної ради за підписом керівника управління В.І.Борденюка, сказано:

«Слід звернути увагу на те, що ідея надання релігійним організаціям права на створення навчальних закладів, як свідчить зарубіжний досвід, заслуговує на увагу. Нині у різних країнах світу діє понад 200 тис. християнських шкіл, які цілком виправдовують своє існування. У багатьох європейських країнах питання їх створення та діяльності є законодавчо врегульованими, а у Німеччині та Італії – на конституційному рівні.

Порушене питання останнім часом широко дебатується також в українському суспільстві, особливо у релігійних колах. Його врегулювання могло б сприяти підвищенню духовності молоді, а також послабленню навантаження на державний та місцеві бюджети.

Підтримуючи в цілому ідею щодо необхідності правового врегулювання питань створення та діяльності конфесійних шкіл, до поданого законопроекту висловлюємо такі зауваження і пропозиції.

Розглядаючи законопроект, слід мати на увазі, що згідно з частиною третьою статті 35 Конституції України церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа від церкви. Аналогічні положення містять також Закони України “Про свободу совісті та релігійні організації” (ст.6) та “Про освіту” (ст.9).

Чинне законодавство України надає право створення навчальних закладів органам державної виконавчої влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, громадянами відповідно до соціально-економічних, національних, культурно-освітніх потреб у них за наявності необхідної матеріально-технічної, науково-методичної бази, педагогічних кадрів (частина перша статті 18 Закону України «Про освіту»). Зрозуміло, що навчальні заклади, створені вищеназваними засновниками, є світськими.

Відповідно до Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» (ст.11) релігійні організації для забезпечення своїх потреб мають право створювати духовні навчальні заклади. Тобто, чинне законодавство України дає можливість засновникам створювати навчальні заклади двох типів - світські і духовні.

Водночас, одним із концептуальних недоліків поданого законопроекту є те, що він не дає чіткої відповіді на питання: який характер (світський чи релігійний) матимуть навчальні заклади, засновані релігійними організаціями. Відповідь на нього є важливою, оскільки законодавство «Про освіту» містить принципи незалежності освіти від політичних партій, громадських і релігійних організацій, а також наукового та світського характеру освіти (ст.6). Причому, ці принципи поширюються на усі навчальні заклади незалежно від форм власності, крім навчальних закладів, заснованих релігійними організаціями (ст.9 Закону України «Про освіту».

Слід мати на увазі й те, що при заснуванні релігійними організаціями навчальних закладів постане проблема, пов‘язана з їх ліцензуванням та акредитацією, здійсненням державного регулювання та контролю за дотриманням ними вимог стандартів освіти. В умовах відокремлення церкви від держави і школи від церкви розв‘язати цю проблему буде нелегко.

Законопроект не дає відповіді на питання щодо кадрового забезпечення діяльності релігійно орієнтованих навчальних закладів.

Таким чином, незважаючи на актуальність проблеми створення в Україні конфесійних шкіл, поданий законопроект не узгоджуються із Конституцією України і не вписується в систему чинного законодавства України про освіту і про свободу совісті та релігійні організації.

На нашу думку, врегулювання цього важливого для суспільства питання можливе за умови комплексного підходу і внесення відповідних змін не тільки до Законів України «Про освіту» та «Про позашкільну освіту», а й до низки інших Законів України, зокрема, «Про свободу совісті та релігійні організації» та законів про освіту.

Узагальнюючий висновок: за результатами розгляду у першому читанні проект Закону про внесення змін і доповнень до деяких законів України (щодо заснування релігійними організаціями навчальних закладів) доцільно відправити на доопрацювання».

Проект закону — див: http://www.risu.org.ua/ukr/resourses/govermentsdoc/bills/