Громадянська освіта – це поштовх до дії

Яка краса! Який простір! Блакитне небо, яскраве сонце, казкова природа. Так кожен може сказати про нашу оспівану віками, квітучу державу. Подивишся навкруг – аж дух захоплює. Але крається серце від болю за тяжке становище країни, коли мрієш її бачити розвинутою, багатою, і перш за все, щасливою. Адже те, що захопило нас, неначе в тенета, не задовольняє нікого. Кругом панує бідність, безладдя, хаос та зло. Мізерні пенсії, зарплати… Зупиняються заводи, фабрики… Влада бездіяльна – ділить портфелі. Конституційна норма, що влада в Україні здійснюється через органи державної влади та органи місцевого самоуправління, простежується слабко. Жахливий стан навколишнього середовища. Населення країни зменшується щодня. Значна частина молоді, особливо малих міст і сіл,  втрачає надію. І, не вбачаючи перспектив, прагне податися до великих міст чи інших країн.

Який же вихід? Єдине вирішення проблеми, яке я бачу сьогодні – навести лад в місцевому самоврядуванні. Антуан де Сент-Екзюпері писав: «Є таке тверде правило: підвівся вранці, умився, опорядився – і відразу впорядкуй свою планету». Так кожне місто – це своєрідна планета. І якщо кожна планета буде впорядкована, то і у всесвіті буде лад. Думаю, що до цієї доброчинної роботи має залучитися і молодь. 

Доречно також навести слова Франкліна Рузвельта, який писав: «Молодь має енергію, уяву та інтелект, аби змінити щось у своєму суспільстві. Потрібно лише попросити їх показати те, на що вони здатні». Подивіться на сучасну молодь – вона працює в офісах, сервісних службах, в торгівлі на виробництві. Це студенти, які вивчають економіку,  менеджмент, маркетинг, право, політологію, організацію виробництва, будівництво тощо. Але є також і молодь, яка не навчається, не працює, а безцільно гає свій час.  Загалом молодь є дієвим резервом для розвитку всіх сфер країни, і зокрема місцевого самоврядування. Тому потрібен поштовх, щоб ця потужна сила добровільно залучалася до “впорядкування своєї планети”. Нам не потрібно гаяти марно час. Життя коротке. Один сидить, інший щось робить, щоб лишити слід по собі. Адже можна прожити 20 років і залишити добру пам`ять, а можна і 100 – та ніхто не згадає. Наприклад, Лермонтов загинув у 27, а скільки встиг зробити! І, взагалі, час кличе молодих. І я не хочу стояти осторонь…

Влітку я взяла участь у здійсненні проекту ”Молодіжні ініціативи для місцевого самоврядування “ та у роботі літньої школи  і зрозуміла, що громадянська освіта відкриває молоді широкі горизонти, нове бачення своєї ролі у суспільному житті, навчає методам залучення до розвитку місцевої громади. Ось перший день… Відкриття літньої школи… Перші знайомства, перші враження… Всі доходять висновку, що місцеве самоврядування – це наше урядування, добробут, порядок, захищеність, право на порядне проживання. Інші дні літньої школи не менш насичені. Всі залучені до навчання демократії та головне, як вона втілюється в практичному житті людини чи в діяльності місцевого самоврядування. Перші здивування і відкриття того, що пасивність людей, їх добровільна відмова від участі у житті суспільства, нехтування громадськими інтересами є головними загрозами демократії.

Наступний день – нове відкриття. Із виступів Секретаря та депутата міської ради ми дізнаємося про реальне повсякденне життя місцевої громади: бюджет і його розподіл, зіткнення з проблемами, негараздами, пошуки шляхів їх вирішення, і, саме головне, вражаюча зацікавленість керівництва в активності з боку молоді. Вітаються і підтримуються всі конструктивні ідеї і пропозиції. Відкрився неймовірний простір для молодіжних ініціатив і водночас з’являється розуміння того, що ідей багато, але їх дуже складно перетворити в реальний продукт, яким би могла користуватися громада.

У межах літньої школи було також заплановано навчання у Центрі вільного доступу до Інтернет (IATP, м. Харків) для того, щоб вивчити досвід проектної роботи молодіжних організацій, які реалізовують свої ідеї, програми, задумки. Виявляється в усьому світі молодь створює свої проекти, активно співпрацює з фондами, спонсорами і реалізує їх на високому рівні. Нам потрібно терміново вчитися та залучатися до практичної діяльності.

В цілому я зробила висновок, що молодь, яка активно діє і рухається до своєї мети завжди знайде партнерів і підтримку. Взаємодія з Люботинською міською радою, КВУ,  Центром вільного доступу до Інтернет, ХПГ та іншими була корисною. Завдяки цьому ми отримали добрі результати – створена і підготовлена ініціативна, експертна група молоді, яка має розгорнути свою діяльність в нашому місті. Попереду багато роботи, але ми маємо показати, що нове сильне покоління це не тільки розваги, але й відповідальність та переймання проблемами місцевої громади. Будемо прагнути того, щоб до владних структур приходила підготовлена молодь. І гасло: молодь – це  майбутнє здійснювався на практиці.

Анна Колісніченко, м. Люботин, учасник проекту
”Молодіжні ініціативи для місцевого самоврядування”,
студентка юридичного факультету  ХНУ ім. Каразіна