Громадське суспільство та владні структури

Розділ „Висновки” з монографії Антоніни Колодій „На шляху до громадянського суспільства”. – Львів: Видавництво „Червона Калина”. – 2002. – С.242-243

За роки незалежності в Україні склалась мережа інститутів громадянського суспільства, завдяки яким суспільне життя набуло певних рис громадянського суспільства, рис, які істотно відрізняють його від життя за комуністичного режиму. Формально існує правове поле, необхідне для захисту прав особи та для її добровільної участі у вирішенні громадських справ.

Водночас активність громадських організацій та їх вплив на суспільне життя і свідомість людей ще є недостатніми, а рівень правової захищеності індивідів і груп, які вони утворюють, далекими від бажаних. Засоби масової інформації, що мали б підвищувати рівень цієї захищеності, самі поки що потребують захисту. Тиск як з боку держави, так і з боку могутніх приватних інтересів позбавляють ЗМІ свободи та неупередженості, а людей — повної та об’єктивної інформації. Це особливо помітно в періоди, коли вирішуються важливі політичні питання (під час виборів, референдумів, політичних кри­зових ситуацій тощо).

Громадянське суспільство в Україні поки що не заявило про себе як центр сили, з яким би мусили рахуватися владні структури, не стало противагою владі. Тільки-но почали бути помітними зрушення в системі ціннос­тей, у характері стосунків між державою і громадянином (суспільством), в судово-правовій системі. Покладання на зв’язки при захисті особистих інте­ресів та на керівництво при розв’язанні суспільних проблем, так само як і мовчазне сприйняття зловживань під час виборів та референдумів, свідчать про те, що культура громадянськості в Україні залишається недостатньо роз­виненою.

Успішнішому розвитку громадянського суспільства в Україні заважа­ють: надмірна централізація, бюрократизація і панування авторитарних мо­делей поведінки виконавчої гілки влади; домінування олігархічно-кланових інтересів на верхівці політичної піраміди; патерналістські стереотипи щодо ролі держави і надмірна терпеливість народу, його сподівання на добру волю керманичів і на те, що колись-то держава все зробить; відсутність у значної частини людей психологічної потреби в «негативній» свободі — свободі за­ради свободи — і вміння її відстоювати. Об’єктивно цьому сприяє матері­альна незабезпеченість, масова бідність, відсутність значного середнього класу.

Щоб подолати перешкоди, треба, щоб швидко і ефективно розгорталися економічні реформи та щоб вони здійснювалися на більш-менш справед­ливій основі. Такі реформи можуть породити власників, а власники — громадянське суспільство. Проте, є інший бік медалі: середній клас не творить­ся, реформи йдуть повільно і не тим шляхом, і в цьому, без сумніву, винна влада. Проте вона не визнає цієї провини, бо не відчуває своєї відповідальності перед народом — саме через його надмірну терпеливість і відсутність розвиненого громадянського суспільства. Виникає своєрідне замкнене коло, яке розірвати важко, але можливо. Про це свідчать успіхи переходу до ринку й демократії в інших країнах. Враховуючи їх досвід, можна назвати такі шляхи покращення ситуації з формуванням громадянського суспільства в Україні (не претендуючи на їх вичерпний перелік):

•  утвердження принципу верховенства права, формування правової держави та її самообмеження у відносинах з громадянами та їх організаціями, визнання нею автономності структур громадянського суспільства;  ^

•  підвищення рівня гарантованості прав і свобод; позбавлення людей страху бути покараними за ініціативу й самостійні дії; забезпечення більшої захищеності громадян від свавільних дій уряду і місцевих властей;

•  створення адекватної соціальної структури на основі розвитку приватної власності та ринкових відносин, формування середнього класу, підвищення життєвого рівня основної маси людей, звуження сфери бідності, з одного боку, та обмеження впливу олігархічних кланів, з іншого;

•  продовження практики створення найрізноманітніших захисних та самодопомогових організацій, здатних виконувати соціалізуючі функції, а також громадських та громадсько-політичних організацій, що слідкують за дотриманням права урядовцями і не допускають їх втручання у громадське життя;

•  розвиток системи спонсорської допомоги та меценатства (у тому числі й шляхом вдосконалення законодавства);

•  забезпечення вищого рівня незалежності ЗМІ та їх активнішої участі у формуванні громадянського суспільства — через просвіту громадян та популяризацію громадських ініціатив;

•  використання сімейного виховання, системи загальної та професійної освіти для формування нових цінностей та орієнтацій молоді;

відродження національної традиції громадського життя та пошанування закону

Громадянське суспільство та адвокасі (http://www.ucan-isc.org.ua/ukr/civil_society/ )

Громадянське суспільство – це царина, що лежить між сім’єю та державою, де громадяни співпрацюють один з одним, з бізнесом та органами влади для досягнення спільної мети. Розвиток міцного громадянського суспільства в Україні вимагає вагомих зрушень – від пасивності населення в умовах  авторитарної влади  до активної участі громадян у житті демократичної держави. Така трансформація означає зміну в усвідомленні громадянами своєї ролі у суспільстві і, водночас, формування почуття колективної та особистої відповідальності.

Як відбуваються такі зміни соціокультурних цінностей? Вони відбуваються тоді, коли громадяни починають активно  діяти – вирішують питання, що мають для них важливе значення, та беруть участь у різних сферах суспільного життя. Ці зміни  відбуваються тоді, коли громадяни відчувають спроможність зайняти певну позицію і змінити ситуацію на краще, використовуючи такі інструменти як адвокасі (представництво інтересів та захист прав).

Адвокасі (представництво та захист прав) характеризує діяльність, за якої громадяни та громадські організації висловлюють занепокоєння щодо порушення їх прав, а також вдаються до активних дій для їх захисту. Наприклад, представники новостворених асоціацій власників будинків (кондомініумів) у різних регіонах України захищають свої інтереси, пропонуючи зміни до чинного законодавства, що дозволять їм відповідати за стан будинків, якими вони нині володіють.

Активна участь громадян у житті спільноти, яку забезпечує представництво та захист інтересів, формує підвалини успішної демократії та ринкової економіки. Саме тому проект UCAN  підтримує ініціативи з розвитку адвокасі в Україні, вбачаючи у цьому важливий крок до зміцнення громадянського суспільства.

Четвертий конкурс грантів партнерства з адвокасі

UCAN (Ukraine Citizen Action Network) оголошує четвертий щорічний конкурс грантів партнерства з адвокасі для українських організацій громадянського суспільства (ОГС).

Головна мета цього конкурсу – сприяти розвитку громадянського суспільства в Україні шляхом підтримки діяльності організацій громадянського суспільства, які мають досвід роботи з представлення інтересів (адовкасі) та захисту прав, підвищення активності громадян в усіх сферах суспільного життя.

UCAN щороку надає такі гранти досвідченим організаціям громадянського суспільства, здатним ефективно представляти інтереси та захищати права громадян та громад. Конкурс було започатковано у січні 2003 року. Організації-грантери стають членами мережі UCAN, а також отримують консультації та беруть участь у тренінгових програмах, що допомагають зміцнити організації та посилити їх спроможність впливати на прийняття рішень. Організації, які вже отримали фінансову підтримку від UCAN, можуть брати участь у грантовому конкурсі наступного року.

Гранти партнерства з адвокасі розраховані на один рік і не перевищуватимуть 25 тисяч доларів США. Кінцевий термін подання заявок для цьогорічного конкурсу – 20 березня 2006 року. Переможців конкурсу буде оголошено 15 травня 2006 року. Докладніше (запрошення до подання заявок, аплікаційна форми, форма бюджету, обґрунтування бюджету:

http://www.ucan-isc.org.ua/ukr/what_we_do/grants/sec04

Гранти громадянського суспільства

Співпрацюючи з партнерами, зокрема, з Ініціативним центром сприяння активності та розвитку громадянського почину „Єднання”. UCAN надає такі гранти новоствореним і менш досвідченим організаціям громадянського суспільства. Такі гранти не перевищують 3 000 доларів США. Отримавши гранти громадянського суспільства, організації долучаються до мережі UCAN, беруть участь у тренінгових програмах, що допомагають їм впроваджувати кампанії з адвокасі та зміцнювати фінансову спроможність і управлінську структуру, а також взаємодіяти з іншими організаціями та місцевими аналітичними центрами. За більш детальною інформацією щодо грантів громадянського суспільства звертайтесь до ІСАР „Єднання” за телефонами (044) 201-01-60, 269-85-42 або відвідайте їхній веб-сайт http://www.ednannia.kiev.ua

Настільна книга для неприбуткових організацій. Видання друге виправлене і доповнене. – Інститут громадянського суспільства, Київ, 2005.

Цей прекрасний посібник є надзвичайно вдалою спробою узагальнити основні проблемні питання, що постають перед громадськими організаціями в теорії й практиці, як ось: порядок утворення та легалізації громадської (благодійної) організації, підготовка та ухвалення статуту, правове регулювання діяльності НПО, створення, реєстрація, припинення діяльності, фінансування та оподаткування, договірні й трудові відносини тощо. Стане в нагоді представникам усіх неприбуткових організацій, фахівцям, юристам, які працюють з НПО. Викачати pdf-файл українською мовою можна на сайті ІГС – http://csi.org.ua/ (див. „Бібліотека для навчання”). На цьому ж сайті інші розробки ІГС (земельне право, права неповнолітніх і багато іншого). Адреса Інституту Громадянського Суспільства: 01103, Київ, бульвар Дружби народів, 22, к. 21; Тел. (044) 269 73 94.