КРОКИ ДО ДЕМОКРАТІЇ: 17 уроків громадянської освіти. Методичний посібник для позакласних занять

ШАНОВНІ ДРУЗІ!

Мета методичного посібника, що лежить перед Вами, визначена у його назві – допомогти молоді зробити кроки до демократії.

У посібнику наводяться методичні рекомендації для проведення занять, тексти та завдання до них, інтерактивні вправи, які допомагають засвоїти його зміст. Добираючи матеріали до посібника, ми сподівались, що він стане знаряддям і путівником для тих, хто бачить потребу у розвитку громадянської культури в Україні, бажає розвивати демократію, навчаючи її основам молодь в навчальних закладах, клубах та центрах позашкільної роботи, молодіжних громадських організаціях. Посібник призначено всім, хто вважає його корисним у сприянні справі демократії шляхом залучення до неї широкого кола молодих громадян України.

Ми сподіваємося, що вивчаючи цей курс, обмірковуючи та обговорюючи його матеріали, молоді люди зможуть не тільки поглибити своє розуміння демократії, а й з’ясувати роль, яку виконує кожний громадянин у розвитку демократичних ідеалів, своїми вчинками діючи на користь суспільства.

Демократія – це ні в якому разі ні утопія, це людська надія на вільне життя особистості в суспільстві, яке дотримується своїх обіцянок бути вільним і справедливим для всіх. Демократія – це тяжка праця, а не об’єкт пасивного спостереження. Але така праця варта зусиль, адже через неї ми обираємо своє майбутнє, пізнаємо себе як особистостей і як суспільних істот, одержуємо можливості якнайкраще використати нашу унікальну людську здатність мріяти і діяти.

Посібник є знаряддям, до якого можуть звертатись всі, хто задіяний у великій справі виховання молоді, щоб розкрити значення тієї ролі, що її повинен відігравати кожен член суспільства, яке сподівається керуватися у своєму житті демократичними цінностями та ідеалами.

З повагою і надією на порозуміння.

Автори

* * *

При підготовці цього видання  частково опрацьовано та адаптовано матеріали:

— Ksztalcenie obywatelskie w szkole samorzadowej / Podrecznik i cwiczenia dla uczniow gimnajum. - Warsawa: Centrum edukacji obywatelskiej, 2000.

— Democracy for all: Education towards a democratic culture/Street Law (SA), Centre for Socio-legal Studies, University of Natal, National Institute for Citizen Education in the Law, SE Washington DC / by David McQuoid-Mason, Andy Mason. – Printed by Clyson Printers Ltd, Cape Town, 1994.

— Ми – громадяни України: навчальний посібник з громадянської освіти (для апробації). 9(10) клас /За ред. О.І.Пометун.- К.,2001

Посібник вийшов у 2001 році в серії видань за програмою “Практичне право” в рамках проекту, що був реалізований  інформаційно-методичним центром “Дебати” за підтримки Відділу преси, освіти та культури при Посольстві США за програмою „Демократичні гранти

* * *

МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ ВИКЛАДАЧАМ

1. ПІДГОТОВКА ДО ЗАНЯТЬ

ü  Від самого початку намагайтеся більше дізнатися про майбутню групу, якнайповніше врахувати її потреби. Від принципу формування групи й рівня її обізнаності залежатиме: обсяг інформації, який Ви даватимете; час виконання кожної вправи; термінологія, яку Ви будете використовувати. Якщо в групах з високими показниками традиційного навчання швидкість реакції й обізнаність із тематикою виявляться високими, відповідною має бути й робота викладача. І навпаки, якщо загальний рівень освіти групи невисокий, то не слід перенавантажувати учасниць та учасників складною термінологією, «тиснути» інтелектом.

ü  Курс поділяється на 17 тем, кожна з яких може бути використана на занятті протягом 1,5-2 години, або розподілена на декілька занять.

ü  Вивчайте теми регулярно, блоками, бажано не менше двох академічних годин щоразу.

ü  Уникайте лекцій та традиційних навчальних підходів.

ü  Найефективнішим є обговорення в малих групах. Для створення оптимальної комунікативної ситуації зменшуйте розмір групи до трьох осіб. Викладачі або вихователі навчального закладу, де ви працюєте, можуть брати участь у роботі малих груп. Ви можете запросити співробітників та співробітниць (вихователів, учителів) взяти участь у роботі малих груп у ролі «писарів», але не «спікерів». Звітувати про роботу груп мають самі учасники та учасниці.

ü  Викладач має переконатися, що представники та представниці персоналу, вихователі, вчителі розуміють, що вони не ведуть дискусію в групі, а лише допомагають запитаннями й підтримкою. Все, що пропонують учасники і учасниці, має бути прийняте й обговорене. Не слід казати їм, що це «правильна чи неправильна відповідь», треба лише допомогти опрацювати інформацію і прийняти власні рішення. Якщо Ви бажаєте налагодити взаємодію у процесі навчання і розвитку навичок критичного мислення, рішення учасників та учасниць повинні сприйматися серйозно.

ü  Переконайтеся, що ніхто з учасників та учасниць не залишається поза обговоренням.

ü  Важливою умовою успіху тренінгу є приміщення, в якому відбуваються заняття. Воно має відрізнятися від тих, у яких проходять звичайні шкільні уроки. В такій кімнаті відсутні столи (можна залишити один чи два збоку для розміщення паперу, маркерів, літератури), а по колу стоять стільці. В умовах традиційного навчального закладу інколи буває складно знайти чи обладнати таке приміщення, тому будьте винахідливими. Можна скористатися залом: хоча там інколи стоять зчеплені по три стільці, проте з них можна зробити коло.

ü  Використання допоміжної літератури на заняттях є бажаним і доречним. Намагайтеся познайомити учнів з різноманітною літературою.

2. СТРУКТУРНІ ВПРАВИ

Вправи, вміщені в даному розділі, частково повторюються на кожному занятті, вони надають заняттю структурної чіткості, оформленості, закінченості, допомагають підтримувати позитивну психологічну атмосферу занять, ефективно досягати поставлених завдань.

Вправа “Правила” обов’язково проводиться і повторюється на перших заняттях курсу, доки учасники і учасниці не звикнуть до їх дотримання. Її метою є запровадити та дотримуватись з учасниками й учасницями правил групової роботи для створення на заняттях відповідного клімату.

Методика. Запропонуйте послідовно правила, наведені нижче, перепитуючи після кожного, чи погоджується з ним група. Кожне правило після погодження запишіть на великому аркуші паперу і використовуйте на кожному занятті за потреби:

ü  приходити вчасно, не запізнюючись;

ü  бути позитивними у висловах і ставленні до себе та інших;

ü  говорити по черзі, надаючи слово кожному і кожній, коротко і нечасто;

ü  не перебивати, слухати інших;

ü  добровільність: говорити за бажанням, брати активну участь у занятті без спонукання викладача та інших членів групи;

ü  конфіденційність: особиста інформація (вона інколи буває інтимною) не виноситься за коло тренінгу і не обговорюється;

ü  персоніфікація: слід говорити від свого імені: «Я думаю, я відчуваю…», не пов’язуючи власну думку з гіпотетичними «іншими».

Запитайте в групи, чи немає доповнень, і запишіть їх, якщо вони відповідають невимушеній дружній атмосфері.

Якщо хтось з учасників чи учасниць не погоджується з одним чи кількома правилами або Ваші докази непереконливі для людини, попросіть довіритися Вам і застосувати правило. По закінченні заняття або при нагоді пізніше (на цьому занятті чи через кілька) поверніться до цього правила й обговоріть із групою його необхідність і корисність.

Завжди ставтеся ввічливо і з повагою до групи. Тільки тоді Вас оцінять і поважатимуть Ваші майстерність та авторитет. Дуже важливо, щоби правила були схвалені групою. Можна сказати, що в межах групи створюється маленька країна, і це перший і основний її закон – Конституція. Спробуємо дотримуватися її.

У випадку порушення можна запропонувати прийнятий на багатьох подібних тренінгах жест – підняті перед собою на рівні обличчя руки долонями вперед. Це дуже миролюбний жест, який показує доброзичливість і незагрозливість намірів.

Перелік правил не є сталим і непорушним, але наведені є засадничими. Учасники й учасниці можуть доповнювати його. Важливо записати перелік разом із групою, а не принести заготовленим заздалегідь. Це створить атмосферу спільних зусиль, а не нав’язаних «дорослими» настанов.

Дуже важливо також дотримуватися послідовності подання правил. Перше правило дисциплінує групу. Друге – правило позитивності – є одним із головних, бо спрямовує діяльність у конструктивне русло. Наступні правила логічно випливають з попередніх. Повторюючи правила на наступних заняттях, слід акцентувати на цьому увагу присутніх.

Вправа “Знайомство” використовується з метою поступового знайомства учасниць та учасників між собою та створення невимушеної атмосфери.

Ця вправа використовується на кожному занятті в різних варіантах. Деякі з них наведені нижче. Можуть бути використані інші варіанти за вибором викладача, тренерки.

Методика. Будь-який варіант вправи розпочинається з того, що людина називає своє ім’я, а потім виконує другу частину вправи, за бажанням пояснюючи свій вибір (тварини, нового імені тощо).

 Варіантами вправи можуть бути:

1) “Гра в імена” – перший учасник чи учасниця називає своє ім’я, а потім додає характеристику, яка починається з тієї ж літери, що й ім’я, супроводжуючи це ще й рухом, який відтворює названу характеристику. Наступні учасники й учасниці можуть повторювати всі попередні імена, додаючи наприкінці своє;

2) “Історія імені” – всі присутні по черзі розповідають історію отримання ними саме цього імені;

3) “Я змінюю своє ім’я” – кожна людина називає своє справжнє ім’я та те, яке вона хотіла би мати;

4) “Я через десять років” – кожна людина називає своє ім’я та презентує свою діяльність, організацію, захоплення... через десять років. Дуже популярно в молодіжній аудиторії, але цікаво і корисно також дорослим;

5) “Улюблені тварини” – кожна учасниця та кожен учасник називає тварину, в яку вони хотіли би перетворитися. Назва тварини має супроводжуватися відповідним рухом, який характеризує названу тварину.

6) “Я хочу вам представити...” – група розбивається на пари. Учениці й учні протягом 3-5 хв. розповідають про себе, міняючись місцями. Після цього відбувається презентація своїх сусідів у великій групі;

7) “Я через десять років” – кожен і кожна розповідають, ким вони бачать себе через десять років.

Вправа “Очікування” має на меті визначення кожним і кожною своїх власних очікувань від заняття, а зрештою і від усього, що збираєтесь робити. Цій вправі передує представлення викладачем теми та очікуваних результатів (завдань) заняття. Триває 10-15 хв.

Методика. По колу, починаючи за принципом добровільності, учасники та учасниці мають сказати: «Я очікую від сьогоднішнього заняття...» Після закінчення висловлювань спитайте, для чого ми робили цю вправу, для чого взагалі треба повідомляти про свої очікування. Підбийте підсумок щодо важливості визначення мети як у великих, так і в малих справах. Пам`ятаймо, що реальність – це реалізована мрія.

Вправи “Криголами” або “Розігріви” є короткими вправами, які теж використовуються на початку або в середині заняття. Вони допомагають учасникам та учасницям розслабитися, познайомитися та створюють атмосферу довіри в групі. Вони мають заохочувати до участі та взаємної підтримки. В процесі навчання Ви зможете створювати й нові види таких вправ, але, безумовно, матимете якісь улюблені. Ми пропонуємо лише кілька для ініціації творчості викладачів.

До них можна віднести вправи «Я пишаюсь...», «Добра справа, яку я зробила або зробив учора (минулого тижня, минулим літом тощо)», «Що я ціную в собі?», «Що в мені цінують інші?» та ін.

Важливо підібрати такі «криголами», які найбільше до вподоби групі.

З цією ж метою можна використовувати вправи “Рухавки” – короткі рухливі ігри, які не потребують великого простору і багато часу.

Вправа “Оцінка” має на меті визначити, чи збіглося очікування від заняття з тим, що відбулося, навчитися робити висновки щодо власної участі в занятті, емоційно завершити заняття. (10-15 хв.)

Методика. Наведемо декілька варіантів такої оцінки:

1) “Піраміда позитивних почуттів” – викладач говорить, що за цілий день (або курс, або заняття) ми побудували нове знання, а тепер побудуємо піраміду позитивних почуттів. Він або вона підходить першим чи першою і, простягаючи руку в центр, говорить, що він або вона зрозуміли сьогодні. За принципом добровільності підходять усі присутні й говорять, кладучи свою руку зверху на руки присутніх, про те, що вони зрозуміли для себе сьогодні;

2) “Віночок” – по черзі всі присутні кладуть руку на плече сусідові зліва (або справа, але всі в одному напрямку) і дарують знання або навички, набуті протягом заняття чи курсу. В кінці віночок замикається. Викладач говорить, що, приймаючи руку, ми не розриваємо вінок, а приєднуємося до великого вінка тих, хто вже пройшли подібні тренінги чи заняття. Ми можемо згадати про нього і в радісну, і в тяжку хвилину – хай наше коло дасть нам підтримку;

3) “Валіза (Рюкзак)” – намалюйте на папері валізу чи рюкзак і попросіть усіх присутніх по черзі сказати, що б вони хотіли взяти з собою в дорогу з тих знань і навичок, які вони отримали нині.

3. МЕТОДИ НАВЧАННЯ

Основою представленої програми є підготовка молодої людини до громадянської активності в громадянському суспільстві і в демократичній правовій державі. Це вимагає застосування методів навчання, що активізують учасників і учасниць замість переказування абстрактної, “готової” інформації, відірваної від життя і суспільного досвіду молоді. Заняття також повинні надати учасникам і учасницям основні громадянські вміння, а також навики і зразки поведінки. Наприклад  учасники і учасниці повинні не лише вміти перелічити права людини і знати, в яких документах вони записані, а й розрізняти, поважати і захищати їх в конкретних суспільних ситуаціях. Молода людина повинна знати, які повноваження мають представники різних органів державної влади, що дозволено громадянину, хто і як створює закони, як діють суди, як платити податки і що з ними роблять фіскальні служби.

Уроки з курсу “Кроки до демократії” повинні:

ü  навчати критичному мисленню, прийняттю рішень, розв’язуванню проблем

ü  вчити спілкуватися, ставити питання, представляти різні точки зору

ü  заохочувати до співпраці, вчити як відстоювати власну думку і як досягати компромісу

ü  створювати ситуації, в яких учасники і учасниці безпосередньо визначають і розв’язують конкретні суспільні проблеми (особливо проблеми місцевої громади та інших груп, до яких належить учень).

Запропоновані в конспектах уроків способи роботи є далекими від сухого переказу абстрактних знань; вони емоційно залучають учасників і учасниць, пробуджують їх інтерес та мотивацію, навчають самостійного мислення та дій. Ефективність і сила впливу на емоції і розумову позицію молодої людини у великій мірі залежить від вмінь і стилю роботи конкретного викладача або вчителя. Застосовувані в цій програмі методи і прийоми, що активізують учасників і учасниць є наступні:

ü  симуляції

ü  рольова гра, соціодрами, інсценізації

ü  дискусії і дебати

ü  розв’язування проблем

ü  “мозковий штурм”

ü  інтерв’ю

ü  аналіз документів-джерел, в тому числі юридичних документів

ü  аналіз ситуацій (випадків)

ü  аналіз аргументів “за” і “проти”

ü  уміння писати петиції, подання та інші “громадянські документи”

ü  навчальні ігри

Тема 1. УСПІШНЕ СПІЛКУВАННЯ: ЩО ЦЕ ТАКЕ?[1]

 

Мета. Після проведення заняття учасники та учасниці повинні вміти:

ü  пояснювати, чому важливо вміти слухати та розуміти інших людей;

ü  застосовувати прийоми активного слухання та розуміння;

ü  уміння парафразувати та чітко і ясно ставити питання

Дидактичні засоби

1.  Текст “Як люди розуміють один одного”

2.  Дружні поради “тим, хто слухає”, “тим, хто говорить”, “тим, хто запитує”

3.  Інструкція до вправи “Космонавти повернулись на Землю”

4.  Папір, маркери, дошка

Хід заняття

Вступна частина

1. Схарактеризуйте цілі та завдання курсу “Кроки до демократії”, розкажіть, як і коли будуть проходити заняття.

2. Запропонуйте учасникам і учасницям познайомитись, використовуючи будь-яку форму знайомства на ваш вибір.

3. Об’єднайте учасників й учасниць в пари і запропонуйте їм пригадати, у яких ситуаціях і з якого приводу вони спілкувалися з іншими людьми протягом дня. Попросіть навести 2-3 ситуації як приклади і запишіть їх на дошці. Створіть малі групи, в які об’єднайте учасників та учасниць за мотивами спілкування з іншими (наприклад: щось було потрібно від інших людей, хотіли висловити свою думку або запропонувати щось, хотіли звернути увагу інших на себе, на свої почуття тощо).

4. Попросіть учасників і учасниць поміркувати, як люди спілкуються, які існують “мови спілкування”: мова слів, мова тіла (жестів, пози, міміки обличчя).

5. Повідомте, що це заняття буде присвячене навичкам спілкування. Оголосіть тему та мету заняття.

Основна частина

6. Запропонуйте учасникам й учасницям прочитати текст “Як люди розуміють один одного” і обговоріть його за питаннями: що ми розуміємо під спілкуванням? Що таке успішне спілкування? Якими бувають складності у спілкуванні?

7. Попросіть двох учасників або учасниць вголос порозмовляти на будь-яку цікаву для всіх тему, наприклад: чи є наша група дружною? Решта учасників і учасниць спостерігатимуть, як партнери порозуміються, зосереджуючись не на змісті розмови, а на способі її ведення, на тому, які шляхи порозуміння використовують співрозмовники. Допоможіть групі додатковими питаннями: чи слухають співрозмовники один одного, чи вони взаємо ввічливі, чи не заважають один одному, чи надають слово партнерові, чи задають один одному питання, як вони сидять, чи дивляться вони один на одного.

8. Проведіть „мозковий штурм” з питання: що допомагає розумінню партнерів у спілкуванні, а що заважає. Записуйте відповіді учнів на двох половинах дошки або паперу. Наголосіть на найважливіших позитивних зауваженнях та розділіть їх: ті, що можна запропонувати як поради тим, хто слухає, й як поради тим, хто говорить. Запропонуйте учасникам і учасницям порівняти ці поради з наведеними в роздатковому матеріалі до заняття.

9. Запропонуйте учасникам та учасницям повернутися до свого сусіда бо сусідки і протягом двох хвилин розповісти про себе “У вільний час я люблю…”. Хай партнер або партнерка вислухають, застосовуючи прийоми активного слухання. Потім ті, хто слухали, протягом 1 хвилини мають переказати почуте. Занотовувати інформацію під час розповіді не можна. По закінченню поміняйте партнерів ролями.

10. Обговоріть в колі, які прийоми активного слухання продемонстрували учасники та учасниці? Чого не вистачало, коли вони говорили? Що їм було легко: розповідати, слухати, переказувати? А що важче? Запропонуйте учасникам і учасницям зробити для себе висновки. Що вони вже уміють? Чого ще треба навчатись? Обов’язково слідкуйте за часом і повідомляйте учасників і учасниць про перехід до наступного етапу вправи. Вона потребує чіткої організації. Зверніть увагу на чіткість формулювання учасниками й учасницями своїх наступних особистих завдань з розвитку умінь активного слухання і висловлювання.

11.  Поясніть, що однією з гострих проблем порозуміння є приписування співрозмовнику думок, емоцій чи потреб, зовсім йому не притаманних. У такому разі слухач замість того, щоб переконатися, чи правильно він зрозумів протилежну сторону, приймає за істину власну уяву про те, що хотів сказати той, хто говорить.

12. Створіть дві групи з добровольців – групу хлопців та групу дівчат, та організуйте короткий обмін думками між ними на тему: “Чи завжди легко порозумітися хлопцям і дівчатам в класі?”

 Умова: кожне висловлювання повинно починатися від повторення змісту розповіді попереднього співрозмовника зі слів: “Якщо я правильно зрозумів (зрозуміла)…” і задавання питання для перевірка намірів автора попереднього висловлювання “чи добре я тебе зрозумів?”

Для успішного проведення вправи заздалегідь домовтеся з 4-6 учнями про їхню участь у дискусії. Під час дискусії надавайте кожному і кожній слово по черзі і обов’язково нагадуйте про парафразування на початку висловлювання. Дайте можливість обом сторонам висловити по черзі 1-2 репліки. Після цього обговоріть прийом парафразування: чи був цей прийом корисним? Чому? Чи допомагало це одній стороні зрозуміти іншу?

 Зазначте, що парафразування доцільно використовувати у випадках, коли ми не можемо зрозуміти, чого людина від нас хоче, в конфліктній ситуації, коли треба її прояснити або підкреслити увагу до іншої сторони конфлікту.

13. Запропонуйте учням прочитати поради тим, хто задає питання, і обговоріть зміст роздаткового матеріалу.

14. Запропонуйте всім взяти участь у вправі “Космонавти повернулися на Землю”. Роздайте ролі й інструкції з роздаткового матеріалу. П’ятеро учасників і учасниць виконуватимуть роль членів екіпажу космічного корабля, який рік тому вилетів у космос і зник. Корабель щойно зробив посадку на Землі, і його екіпаж запрошений на прес-конференцію. Космонавти готуються до зустрічі з журналістами. Більшість учасників та учасниць будуть виступати у ролі журналістів. Вони повинні самостійно підготувати питання, які будуть задавати. Декілька учасників будуть спостерігачами, вони оцінюватимуть питання, поставлені журналістами. Вони можуть обговорити і заздалегідь виробити критерії для оцінювання питань (наприклад: чи питання досить ясне, точне, тенденційне, чи відповідає темі). Кожного спостерігача можна закріпити за 2-3 журналістами, питання яких він уважно слухатиме й оцінюватиме. Спостерігачам надається слово по закінченню прес-конференції для оголошення їхніх оцінок та пояснень.

Заключна частина

15. На завершення запропонуйте учасникам і учасницям ознайомитись з текстом “Дружні поради для успішного спілкування”.

 

Роздатковий матеріал до теми 1

Як люди розуміють один одного

Чи знайоме вам слово “спілкування”? Від яких слів воно походить? Яке визначення ви б дали цьому слову?

Людина живе в суспільстві. Тлумачний словник підказує нам, що суспільство – це сукупність людей, об’єднаних певними відносинами, зв’язками. В суспільстві ми живемо, задовольняємо свої потреби, стаємо людьми та налагоджуємо контакти з іншими, спілкуємося.

Хтось каже “Добрий день”, інша людина відповідає йому “Привіт”. Батько хитає головою, і дитина перестає тягти руку до забороненого предмету. Вони обмінялись інформацією і стали партнерами по спілкуванню.

Інформація може бути представлена у вигляді висловлювання, дії, жесту, які одна людина адресує іншій. Інформацією може бути також вираз обличчя, поза вашого співрозмовника.

Успішним спілкування буде лише за умови, коли обидві сторони у спілкуванні розуміють один одного. Перша особа говорить, показує, що хоче передати, а інша – правильно “прочитує”, розшифровує передану інформацію.

Чому виникають труднощі в спілкуванні? Чому так часто двоє людей не можуть порозумітись?

Інколи непорозуміння виникає від того, що ваш партнер або партнерка неуважно вислухали вас, не почули чогось важливого у вашому повідомленні.

У деяких випадках ми самі не досить ясно висловлюємо те, що маємо на думці, і тоді причиною непорозуміння можуть бути неправильно підібрані слова, граматичні форми, багатослів’я, стилістичні помилки (побудова речень).

Часто причиною невірного, викривленого сприйняття інформації іншою людиною може бути її емоційний стан – збудженість, образа або заклопотаність своїми справами – тоді, як правило, вона не може зосередитись і уважно слухати інших. Буває, що ваш співрозмовник або співрозмовниця настільки зацікавлені тим, що вони розповідають, що слухають вас лише задля хвильки власного перепочинку.

Деякі люди так впевнені у собі, що наперед “знають”, про що говоритиме інша особа, й перекручують зміст її слів відповідно своїм сподіванням. Наприклад, хлопець, який не впевнений в собі й не рішучий, запрошуючи дівчину на побачення, відповідь “Почекай, я хвилину подумаю”, – сприймає як відмову.

Трапляються в житті ситуації, коли люди слухають інших задля осудження того, хто говорить. Це, в свою чергу, спонукає співрозмовника до обережності або призводить до зайняття ним “позиції оборони”. Наприклад, ви наводите свої аргументи, а у відповідь тільки й чуєте: “Неправда”, “Дурниці”, “Ніколи не повірю”. Тоді ви поступово починаєте висловлюватись дуже обережно або взагалі перестаєте говорити про те, що думаєте.

Нарешті часом люди, навіть знаючи значення вживаних при спілкуванні слів, всієї інформації не розуміють. Хтось каже “Гарна сьогодні погода” задля зміни теми розмови, а співрозмовник сприймає це як запрошення до розмови про погоду...

Дружні поради тим, хто слухає та говорить

Для успішного спілкування необхідно врахувати декілька моментів:

ü  повноцінне спілкування залежить від обох сторін, що спілкуються;

ü  для повноцінного спілкування ми маємо об’єднати обидві “мови”: мову слів і мову тіла, обличчя;

ü  важливим у спілкуванні є як говорити, так і слухати.

Зверніть увагу!

Основні правила активного слухання:

ü  Мова тіла: сідайте обличчям до того, з ким говорите, нахиляйтеся вперед, встановіть контакт очима.

ü  Звуки та жести заохочення: підтримуйте співрозмовника доброзичливою посмішкою, словами “так-так”, “м-м-м…” тощо, хитанням головою.

ü  Уточнюючі запитання: задавайте короткі запитання, що допомагають прояснити ситуацію, уточнити дещо з того, що вже відомо. Їх треба застосовувати обережно: коли людина схвильована або роздратована, слід повністю утриматися від будь-яких питань, а дати їй висловитися.

Чого бажано уникати під час активного слухання:

ü  Перебивати.

ü  Демонструвати позою або виразом обличчя, що ви не готові зараз слухати.

ü  Давати поради.

ü  Змінювати тему розмови або переводити розмову на себе.

ü  Давати оцінки людині, яка говорить.

ü  Підганяти того, хто говорить.

Зверніть увагу!

Коли ви висловлюєте свою думку:

ü  Чітко формулюйте свою точку зору, підбирайте слова, які зрозуміли вам і співрозмовнику.

ü  Говоріть від себе: “я думаю”, “я вважаю”, “я відчуваю”.

ü  Будьте конкретними – не говоріть загальних або всім відомих речей.

ü  Намагайтеся зацікавити співрозмовника.

Зверніть увагу!

Для спілкування між людьми дуже важливо налагодити контакт зі співрозмовником. Існують деякі прийоми, правильне застосування яких дозволяє розташувати (схилити) до себе, наблизити, завоювати довіру іншої людини. Ці прийоми не допоможуть переконати співрозмовника. Вони – перший крок до успіху в спілкуванні.

ü  “Ім’я власне” – звук власного імені завжди приємний (підсвідомо) людині. Використовуйте у розмові “приємну мелодію імені” співрозмовника.

ü  “Дзеркало відносин” – досвід показує, що посмішка на обличчі – сигнал про добре ставлення. Для того, щоб налаштувати до себе співрозмовника, слідкуйте за виразом свого обличчя. Безумовно, не треба весь час випромінювати “променисту” посмішку, але слід пам’ятати, що добра посмішка володіє здатністю притягувати людей.

ü  “Золоті слова” – використовуйте компліменти, тобто слова, що містять невелике перебільшення позитивних рис співрозмовника. Пам’ятайте, щоб комплімент був дійсно компліментом, він має бути однозначним (говорити тільки про позитивні якості людини), без гіпербол (перебільшення позитивного має бути незначним), враховувати власне ставлення людини до тих якостей, про які ви говорите, не містити рекомендацій щодо їх поліпшення, не містити в собі “ложку дьогтю”.

Дружні поради тим, хто запитує

Зверніть увагу!

Найкращий спосіб здобути максимум інформації – використання 6 “журналістських” питань: хто, що, де, коли, як, чому?

Застосовуйте відкриті та закриті запитання в залежності від вашої мети (відкриті – це такі, на які запитуваний може викласти свою власну думку, закриті – такі, на які можна відповідати лише “Так” або “Ні”, або ж вибрати одну з відповідей, які відтворюють зміст сказаного або написаного раніше).

Формулюйте питання зрозуміло і чітко.

Намагайтеся уникати тенденційних питань (таких, в яких “прихована” відома відповідь або які провокують визначену відповідь).

Інструкція до вправи
“Космонавти повернулись на Землю”

Космонавти повинні:

ü  пам’ятати, що їх космічний корабель рік тому полетів до планети Марс, і через день безвісти зник. Ви щойно у повному складі повернулися на Землю і за хвилину візьмете участь у прес-конференції, організованій Космічним Центром;

ü  підготуватись до неї: а) домовитись, з яких ви країн і які функції виконували на кораблі, б) виробити спільну версію подій – де ви були цілий рік, у які пригоди потрапляли, якою була роль в цих пригодах окремих членів екіпажу;

ü  продумати свої подальші плани;

ü  під час прес-конференції намагатися відповідати точно і ясно, уважно слухати, що говорять інші члени екіпажу, щоб не відходити від спільно виробленої версії подій (у випадку неузгодженості ви можете, посилаючись на втому, попросити коротку перерву і погодити деталі, про які питають журналісти).

Журналісти повинні:

ü  пам’ятати, що міжнародний космічний корабель “Гея” рік тому полетів до планети Марс, і через день без вісти зник. Екіпаж щойно у повному складі повернувся на Землю, і за хвилину космонавти братимуть участь у прес-конференції, організованій Космічним Центром;

ü  підготуватись до прес-конференції: а) встановити між собою, які газети ви представляєте; б) продумати питання, які кожен і кожна задаватимуть космонавтам для прояснення таємниці зникнення корабля;

ü  задавати питання по черзі;

ü  намагатися, щоб питання були ясні, чіткі, цікаві, влучні, нетенденційні, подані голосно і достатньо повільно, щоб спостерігачі змогли їх занотувати.

Спостерігачі повинні:

ü  пам’ятати, що міжнародний космічний корабель “Гея” рік тому полетів до планети Марс, і через день без вісти зник. Екіпаж щойно у повному складі повернувся на Землю і за хвилину братиме участь у прес-конференції, організованій Космічним Центром;

ü  спостерігати за ходом прес-конференції та оцінювати всі питання, які задають журналісти членам екіпажу;

ü  записати всі питання на листку паперу, а також відмітити, хто його задавав, як воно сформульовано;

ü  оцінити кожне з питань за попередньо виробленими критеріями. Можна скористатись таблицею:

	Питання журналіста А				Питання журналіста Б				Питання журналіста В
	1	2	3	4	1	2	3	4	1	2	3	4
Ясне
Влучне
Цікаве
Нетендец.

 

Тема 2. ЯК ПЕРЕКОНЛИВО ВИСЛОВИТИ
І ЗАХИСТИТИ ВЛАСНУ ДУМКУ

 

Мета. Після проведення заняття учасники і учасниці повинні вміти:

ü  аргументовано висловлювати власну думку;

ü  відстоювати свою позицію перед іншими;

ü  брати участь в дискусії;

ü  оцінювати власні виступи та виступи інших

Дидактичні засоби

1. Текст “Мати власну думку та висловлювати її”

2. Дружні поради тим, хто хоче бути переконливим

3. Текст “Що таке ефективна дискусія?”

4. Текст “Комендантська година” для підлітків”

 

Хід заняття

 

Вступна частина

1. Запитайте, чи завжди легко висловлювати власну думку. Попросіть учасників і учасниць пригадати ситуації, коли вони, хоча і відчували, що вони мають що сказати, однак не висловлювалися або робили це недостатньо рішуче, виразно. Це може проявлятись у їхніх стосунках з батьками, вчителями, іншими дорослими або однолітками. Виходячи з цих розповідей, запишіть на дошці причини того, чому люди не завжди можуть або здатні висловити свою думку.

Коментуючи відповіді, зверніть увагу, що інколи людям буває важко висловити свою позицію, оскільки: вони остерігаються критики з боку інших, бояться, що їх висміюватимуть або навіть й покарають за висловлені власні погляди. Іноді причиною може бути ставлення до інших: небажання образити, стати в противагу до подруги, страх висловитись у великій групі або перед незнайомими людьми. Вмінню висловлюватись чітко, ясно і переконливо і присвячене це заняття.

2. Оголосіть тему та мету заняття.

 

Основна частина

3. Запропонуйте учасникам і учасницям прочитати текст “Мати власну думку та висловлювати її”. Обговоріть цей текст за допомогою закритих та відкритих питань.

4. Далі коротко поясніть важливість в житті та громадянської діяльності умінь говорити переконливо і розкрийте сутність методу “Прес”. Зверніть увагу на пам’ятку з роздаткового матеріалу і наведіть декілька прикладів побудови аргументації за методом “Прес”.

5. Розподіліть учасників і учасниць на чотири групи і запропонуйте кожній групі одну з тем для аргументування. Поставте перед учасниками й учасницями наступні завдання:

ü   оберіть одну з запропонованих тем для аргументованого захисту власної позиції або придумайте своє питання (проблему) шкільного життя:

·  чи потрібна у школі шкільна форма;

·  чи можуть учні 9 класу самостійно без участі батьків вирішувати, скільки часу вони повинні витрачати підготовку домашніх завдань і які оцінки одержувати;

·  чи потрібно надати учням школи право вибирати собі вчителя з будь-якого предмету на навчальний рік;

·  чи потрібно повернутись до 5-тибальної системи оцінювання знань.

ü  визначте свою позицію з даного питання словами: “Так”, “Ні”, “Не можу визначитись, оскільки це складне для мене питання”.

ü  після обмірковування, використовуючи метод “Прес”, чітко сформулюйте висловлювання щодо обраного питання (2-3 аргументи), коротко запишіть його та підготуйтесь до представлення результатів роботи групі.

6. Надайте можливість всім (переважній більшості) презентувати аргументоване висловлювання.

7. Об’єднайте учасників та учасниць в пари і запропонуйте обговорити: що таке дискусія? Чому в житті потрібно вміти дискутувати?

8. Обговоріть результати у великому колі та порівняйте з визначенням дискусії в роздатковому матеріалі.

9. Надайте учасникам і учасницям можливість обговорити, чим визначається ефективність дискусії. Потім також порівняйте результати обговорення з текстом роздаткового матеріалу.

10. Проведіть підготовчу роботу до проведення дискусії за такими етапами:

А. Запропонуйте учасникам й учасницям прочитати текст постанови “Про комендантську годину” та визначити основні факти.

Б. Об’єднавши в пари, дайте завдання в парах пояснити своєму партнерові (партнерці) основні факти так, якби він (вона) нічого попередньо про це не знали. Другий співрозмовник задаватиме першому запитання для прояснення й уточнення отриманої інформації.

В. Попросіть пари сформулювати декілька питань для загального обговорення, звернувши увагу на визначення протилежних позицій.

Г. Обговоріть у великому колі питання, запропоновані парами, і оберіть одне або декілька, з яких проводитиметься дискусія ( як варіант можливі питання: чи потрібна така постанова в нашому місті; чи порушує вона права підлітків; чи допоможе введення “комендантської години” у боротьбі зі злочинністю підлітків тощо).

Д. Запропонуйте учасникам і учасницям у парах виробити, обговорити та записати по 3 аргументи “за” і “проти” щодо визначеного групою питання.

11. Проведіть дискусію протягом 10-15 хв. з обраного групою питання. Перед початком нагадайте групі про необхідність дотримання критеріїв ефективної дискусії.

12.  Коротко обговоріть, чи вдалося вам провести ефективну дискусію, чому?

Заключна частина

13. Запропонуйте учасникам й учасницям оцінити власну участь та участь всієї групи в дискусії в балах від 1 до 12 (за 4 критеріями по 3 бали кожний). Обговоріть з учасниками та учасницями, як і чому саме так вони оцінили себе та групу.

Роздатковий матеріал до теми 2

 

Мати власну думку та висловлювати її

Уявіть собі людину, яка дуже уважно слухає інших, задає конкретні питання, розуміє своїх співрозмовників.

Чи засвідчує це сформованість навичок успішного спілкування? Напевно ні, оскільки тільки слухати і розуміти недостатньо. Не менш важливим є й вміння формулювати, послідовно викладати свою думку, переконувати інших у перевагах та доцільності своїх дій – тобто доводити, змушувати їх погодитись з вами.

Вміння переконувати дуже важливі для вас сьогодні: у спілкуванні з батьками, коли вам хочеться, щоб вони врахували вашу позицію, з друзями – при відстоюванні своєї точки зору, при відповіді на уроці, коли вам треба продемонструвати свої знання.

Вони важливі і в дорослому житті, насамперед для активних громадян, адже громадяни повинні вміти чітко і зрозуміло висловлювати свої думки, переконливо виступати на захист своїх прав. Не можна уявити успішної праці державного службовця, керівника організації, члена уряду, який не вміє сформулювати думок, чітко їх викласти та переконливо довести. Звичайно, особи, які не володіють зазначеними навичками, зустрічаються як на вищих щаблях влади, так і серед політичних лідерів, однак розсудливі виборці враховуватимуть це під час чергових виборів. Чи хотіли б ви, наприклад, щоб вашими представниками в органах учнівського самоврядування були учні, які не можуть чітко висловити свою думку або переконати інших у несправедливості й недоцільності певного рішення?

Ефективно переконує інших добре аргументована думка. Посилюють переконливість думки аргументи або докази, що доступні, зрозумілі слухачам, що є науково перевіреними, статистично підтвердженими тощо. Допоможе вам бути переконливими дотримання певної чіткої структури висловлювання.

Дружні поради тим, хто хоче бути переконливим

 Побудова висловлювань за схемою, яка наведена нижче, має умовну назву методу “Прес”, що означає значне підсилення переконливості вашої аргументації за умови його використання.

Зверніть увагу!

Метод “Прес” має таку структуру та етапи :

1. ПОЗИЦІЯ  Я вважаю, що …
( висловіть свою думку, проясніть, в чому полягає ваша точка зору)

2. ОБГРУНТУВАННЯ    …тому, що…
(наведіть причину появи цієї думки, тобто поясніть, на чому ґрунтуються докази на підтримку вашої позиції)

3. ПРИКЛАД  … наприклад…
(наведіть факти, дані, що підтверджують вашу позицію)

4. ВИСНОВКИ  Отже ( тому), я вважаю…
(узагальніть свою думку, зробіть висновок про те, що необхідно робити, це своєрідний заклик прийняти вашу позицію)

У ваших виступах, якщо це можливо, використовуйте:

ü  думку експертів;

ü  статистичні та наукові дані;

ü  закони України;

ü  інші допоміжні матеріали (речові докази, газетні статті, думки інших учнів, громадян тощо).

 

Що таке дискусія ?

Під дискусією розуміють колективне обговорення суперечливого питання задля глибшого розуміння проблеми, різних точок зору та визначення власного ставлення та ставлення інших до неї.

Умінням дискутувати важливо володіти кожному і кожній, оскільки воно пов’язане з природою демократичного суспільства – люди повинні спілкуватись і розуміти одне одного, незважаючи на розходження в думках.

Критерії ефективної дискусії

ü  глибина обговорення питань;

ü  висловлювання різних, зокрема протилежних думок;

ü  культура дискутування;

ü  переважна більшість учасників й учасниць беруть участь в обговоренні питання чи проблеми (не менше 50%)

“Комендантська година” для підлітків

Стрімкий ріст підліткової злочинності на початку 90-х років у США викликав занепокоєння та стурбованість американського суспільства. Як результат у більшості штатів США було прийнято закони щодо встановлення часових меж перебування підлітків (осіб до 16 років) поза домом.

Органи законодавчої влади деяких країн Європи також схвалили подібні закони, однак в інших країнах громадяни вважали такі закони порушенням прав дітей.

В Україні підліткова злочинність має тенденцію до росту, що непокоїть батьків, учителів, співробітників міліції. Проте ставлення громадян до “комендантської години” для підлітків, як і в інших країнах, неоднозначне.

У невеличкому містечку Лесюки міська рада нещодавно схвалила постанову “Про обмеження часу перебування дітей на вулицях міста”:

"... Дітям, які не досягли 18 років, заборонено виходити з дому з 23 до 6 години у неділю, понеділок, вівторок, четвер... Якщо діти відвідують громадські та розважальні заходи у зазначені години, їх повинні супроводжувати батьки...У п’ятницю та суботу час перебування дітей поза домом подовжується на 1 годину... За порушення постанови підлітками або їх батьками з батьків до місцевого бюджету стягується штраф у розмірі 100 гривень..."

Тема 3. ЧОМУ І ЯК ТРЕБА БУТИ ТОЛЕРАНТНИМИ

 

Мета. Після проведення заняття учасники і учасниці повинні вміти:

ü  застосовувати та пояснювати поняття “толерантність”;

ü  розповідати про значення толерантності в житті людини та вимоги до толерантної поведінки;

ü  проявляти толерантність до думок, поглядів, поведінки інших

Дидактичні засоби

1. Текст “Про толерантність”

2. Вправа “Як проявляти толерантність”

3. Таблиця “Рівні толерантності”

 

Хід заняття

 

Вступна частина

1. Нагадайте учасникам і учасницям, що вересень 2001 року був відзначений двома сумними для людства подіями: виповнилося 60 років з дня трагедії українських євреїв в Бабиному Яру в Києві, коли за один день було розстріляно 35 тисяч жінок, дітей і чоловіків тільки за те, що вони народилися представниками єврейської національності; 11 вересня 2001 року пролунали вибухи в США, коли за декілька хвилин загинули тисячі людей тільки тому, що невідомим терористам не подобався американський спосіб життя та політика американського уряду. На жаль, крім таких найжахливіших прикладів нетерпимості, що люди виявляють один до одного, ми можемо часто зустрітись з її проявами у своєму власному житті.

2. Спитайте, чи стикалися учасники й учасниці у своєму житті з випадками нетерпимого ставлення до себе за етнічною, віковою або релігійною ознакою (можливо, вони наведуть приклади з життя своїх близьких або знайомих). Запропонуйте їм розповісти такі історії класу, зазначивши, що вони або інші люди, про яких йдеться, відчували при цьому.

3. Зауважте, що зараз цивілізоване культурне людство закликає рухатись до терпимості, толерантності. Навіть 1995 рік був проголошений ООН роком толерантності, насамперед політичної. Оголосіть тему та мету заняття.

Основна частина

4. Зазначте, що слово терпимість є синонімом поняття “толерантність” (походить від латинського tolerantis – терплячий). Толерантність людини або людей є найважливішою умовою миру і злагоди в сім’ї, колективі та суспільстві. Адже соціальні взаємовідносини постійно змінюються, породжуючи то гармонію, то однобічну перевагу, а то й зіткнення безпосередніх інтересів. У різних людей різні погляди на життя, працю, кохання тощо. Чи завжди ми поважаємо думки, погляди інших? Як треба поважати інших? Чи прагнути, щоб інша людина сприйняла ваші погляди? Проявляти нетерпимість чи бути толерантними? До якої межі потрібно бути толерантними, а де треба захищати свої інтереси?

5. Об’єднайте учасників і учасниць в малі групи і надайте кожній з груп по одному висловлюванню щодо толерантності, терпимості. Групи повинні провести обговорення за питаннями з роздаткового матеріалу “Про толерантність”. В процесі обговорення результатів групової роботи визначте й, можливо, запишіть на дошці поняття толерантності: “Толерантність – терпиме ставлення до інших людей, їх думок, вірувань, політичних уподобань та позицій”. Обов’язково підкресліть її значення як в особистому житті кожної людини, так і на рівні демократичної держави (політична толерантність держави).

6. Зауважте, що толерантність важлива для утвердження демократичного громадянського суспільства в Україні, в якому права і свободи людини визначаються найвищою цінністю, приватні інтереси людини переважають над державними, існує різноманітність думок і поглядів. Однак толерантність на рівні державної політики починається з повсякденного життя. Спитайте учасників та учасниць, коли у їхньому житті найчастіше виникають гострі зіткнення різних точок зору, наприклад, у класі. Запишіть відповіді на дошці. Можливі такі варіанти відповідей: при обговоренні окремих вчинків учнів; різних напрямків сучасної музики, висловлюванні точок зору щодо ставлення до навчання.

7.  Запропонуйте учасникам і учасницям в парах або трійках розглянути ситуації з роздаткового матеріалу “Як проявляти толерантність” і розв’язати їх. Потім організуйте обговорення.

Після обговорення запитайте, чи зустрічаються вони у своєму житті з ситуаціями, в яких вони не можуть знайти варіант толерантної поведінки, обговоріть такі ситуації в колі. На прикладі останньої із запропонованих ситуацій обговоріть поняття “межа терпимості” або коли терпимість переходить в байдужість.

8.  Запропонуйте учасникам і учасницям індивідуально заповнити таблицю “Рівні толерантності” й обговоріть її.

Заключна частина

9. У парах, групах або великому колі запропонуйте учасникам й учасницям розробити 7 правил толерантного сімейного життя. Вони можуть бути представлені в казковому, віршованому вигляді, малюнком тощо.

Роздатковий матеріал до теми 3

Про толерантність

Прочитайте наведені висловлювання та обговоріть:

ü  як ви це розумієте, поясніть на прикладах це положення;

ü  що для автора (авторів) означає толерантність: визначте одним чи кількома словами;

ü  чи погоджуєтесь ви з автором (авторами) цього висловлювання;

А) Гідність людини полягає в тому, щоб любити тих, хто її ображає

Марк Аврелій, давньоримський імператор і філософ

Б) Толерантність – це терпимість до критики, протилежної думки, поведінці. Толерантність – необхідна умова плюралізму, опозиції. Толерантність потрібно відрізняти від неприпустимої байдужості до пошуку істини, оптимального шляху чи рішення. Толерантність передбачає захист і обґрунтування позиції, активність в реалізації політичних переконань кожного. Толерантність – це терпимість по відношенню до конституційно дозволеної поведінки, але вона неприпустима по відношенню до закликів до повалення влади, повстанню, ненависті, до будь-яких груп, закликів до війни, геноциду, терору.

Основи політології: короткий словник термінів і понять

В) Найкращий спосіб помсти – не відповідати злом на зло

Марк Аврелій

Г) Закликаю до відмови від політичної нетерпимості. Бо вона схожа на кулю зі зміщеним центром, яка розриває суспільний організм, травмує суспільну свідомість

Леонід Кучма, Президент України

 Д) Ваша думка для мене глибоко ворожа, але за ваше право її висловити я готовий віддати своє життя

Вольтер, французький філософ епохи Просвітництва

Е) Толерантність – терпиме ставлення до чужих, не співпадаючих з власними, думок, поглядів, позицій, вірувань. Обов’язковий принцип правової держави, демократичного суспільства

Короткий політологічний словник

Як проявляти толерантність

Проаналізуйте ситуації, оберіть свій варіант відповіді і поясніть його. Дайте визначення поняттю “межа терпимості”.

Ситуація 1.

Дмитро має не типову для хлопця зачіску – занадто довге волосся. Як поводитися тим, кому такий стиль не подобається?

Варіанти:

ü  Постійно демонструвати своє негативне ставлення, в різкій формі рекомендувати змінити зачіску.

ü  Виходити з того, що людина має право на самовираження, і може робити будь-що зі своїм власним волоссям.

ü  Вимагати слідувати загальному стилю одягу та зачіски на заняттях в школі.

Ситуація 2.

Оксана часто пропускає уроки без поважних причин. Як ставитися до цього?

Варіанти:

ü  Засуджувати ці вчинки учениці.

ü  Вважати, що це – особиста справа Оксани, і не втручатися.

ü  З розумінням віднестись до проблеми Оксани, поступово заохочувати її до навчання.

Ситуація 3.

Вадим постійно проявляє неповагу до інших, грубість до своїх товаришів. Як бути?

Варіанти:

ü  Прагнути уникати спілкування з Вадимом.

ü  Відповісти грубістю на грубість.

ü  “Ковтати” образи і проводити з учнем роз’яснювальну роботу.

Ситуація 4.

Ваша подруга одягнула на вечірку вбрання, яке їй не пасує, й недоречне на такій вечірці. Що ви зробите, щоб ваша подруга не стала посміховиськом?

Варіанти:

ü  Натякну, що вона виглядає смішно.

ü  Коректно вкажу їй на недоречність такого вбрання.

ü  Запропоную ультиматум: або вона перевдягається, або йде одна.

Ситуація 5.

Ви – прибічниця здорового способу життя. Ваш молодший брат не робить зарядку, багато їсть, курить. Що ви зробите?

Варіанти:

ü  Зроблю вигляд, що нічого не помічаю.

ü  Розповім батькам: хай вони вирішують, що робити.

ü  Пояснюватиму переваги здорового способу життя та залучатиму його до занять спортом разом з собою.

Рівні толерантності

 Ознайомтеся з наведеними виразами. Позначте знаком + ті, що ви вважаєте толерантними. Не толерантні вирази “переробіть” в толерантні.

Вираз	Толерант­ність	Рівні толерантності
		Доброзичливість	Відсторонення	Витримка
Ви не праві...
На мій погляд...
Мені здається...
Само собою ясно...
Мені ближче думка, що

ТЕМА 4. ЯК ВЛАШТУВАТИ ЖИТТЯ НА ОСТРОВІ

 

Мета. Після проведення заняття учасники і учасниці повинні вміти:

ü  застосовувати та пояснювати поняття “демократичний”;

ü  висловлювати та аргументувати свою думку

ü  оцінювати прийняте рішення за його наслідками

Дидактичні засоби

1.Текст “На острові”

2.Завдання до рольової гри

3.Таблички: “Вирішувати повинен найстарший” (А), “Повинні вирішувати всі” (Б), “Повинні вирішувати обрані представники” (В), “За всіх повинні вирішувати старші” (Г)

Хід заняття

Вступна частина

1. Запропонуйте учасникам і учасницям обговорити в парах, що людина має на увазі, коли говорить: “У мене демократичні батьки”; “Деякі наші вчителі мають демократичні погляди”, “У моїх однокласників демократичний одяг”,” „Я живу в демократичній державі”. Обговоріть у загальному колі, чи до вподоби учасницям і учасникам такі прояви демократії, і чому.

2. Поясніть, завданням цього заняття буде систематизація власних уявлень кожного і кожної про те, як може керуватися суспільство, в якому вони хотіли б жити. Оголосіть тему та мету заняття. Поясніть, що наприкінці заняття ви будете разом оцінювати його підсумки з огляду на те, чи досягнута ця мета.

Основна частина

3. Запропонуйте всім прочитати текст “На острові” та уявити собі описану ситуацію. Поясніть, що ви спробуєте розіграти, а потім обговорити її.

4. Розподіліть ролі та розіграйте ситуацію. Після рольової гри кожен з "акторів" вивішує на дошці відповідну табличку з визначенням позиції: “Вирішувати повинен найстарший” (А), “Повинні вирішувати всі” (Б), “Повинні вирішувати обрані представники” (В), “За всіх повинні вирішувати старші” (Г).

5. Запропонуйте учасникам і учасницям подумати і обрати позицію, з якою вони погоджуються. Поясніть, що вони повинні аргументувати свою позицію, тобто пояснити її, довести свою точку зору.

6. Після висловлення всіма бажаючими своїх аргументів щодо власної позиції, обговоріть в загальному колі: які переваги та недоліки в пропозиції кожного чи кожної? Які пропозиції ми можемо назвати демократичними, а які ні? Чому?

Заключна частина

7. Запропонуйте кожному і кожній письмово коротко оцінити своє рішення за його наслідками, користуючись схемою оцінки рішень з роздаткового матеріалу.

10. Обговоріть, чи є в групі ті, хто змінили своє рішення після проведення цієї роботи, як саме.

11. Зверніть увагу учасників і учасниць на мету заняття і, надаючи слово всім по черзі, обговоріть в загальному колі, чи досягли учасники і учасниці цієї мети.

 

Роздатковий матеріали до теми 4

 

На острові

Уявіть, що ви опинилися на великій шлюпці, що дрейфує у відкритому океані після того, як внаслідок страшного шторму затонуло судно, на якому ви подорожували. Доля дорослих, які були на судні разом з вами і рятувались в іншій шлюпці, невідома.

На борту вашої шлюпки знаходяться двадцять шість осіб – шість підлітків та двадцять дітей.

Через п’ять днів ви, нарешті, досягаєте острова. Тут є вода, їжа, дерева, але немає людей. Як ви повинні організувати життя на острові, поки вас шукатимуть рятувальники?

Всі згодні з тим, що повинні існувати правила, якими всі будуть керуватися для того, щоб жити у безпеці. Але хто повинен створити ці правила?

Іван, якому 17 років, говорить першим:

— Я найстарший і найсильніший, тому я найкраще знаю, як нас захистити! Тому відтепер я буду керувати вами і створювати всі правила!

Оксана (16 років) не згодна:

— Всі, навіть наймолодші діти, повинні вирішувати та погоджуватись з кожним правилом! Їх думки також важливі. Всі повинні допомагати. І нам не потрібні керівники, що будуть віддавати нам накази!

Олексій (15 років) має іншу точку зору:

— Нас надто багато для того, щоб всі брали участь у прийнятті кожного рішення! Так ми будемо так проводити весь час у балачках! Ми повинні вибрати осіб, яким доручимо від нашого імені приймати рішення, представляти наші інтереси. Будь-хто може бути таким представником, однак вони повинні бути обраними.

Олександр (14 років):

— Я вважаю, що маленькі діти не можуть приймати жодних рішень: на мою думку, треба дозволити підліткам голосувати та створювати правила для себе і маленьких дітей.

Схема оцінки рішення:

Вибираю позицію (підкресліть)   А  Б  В  Г

Позитивні наслідки ___ ___

Негативні наслідки

___ ___

ТЕМА 5. ЩО ТАКЕ ДЕМОКРАТІЯ

 

Мета. Після проведення заняття учасники і учасниці повинні вміти:

ü  визначати та застосовувати поняття “демократія” і “влада”;

ü  пояснювати власні погляди щодо переваг демократії над іншими способами організації влади;

ü  порівнювати, що таке законна та незаконна влада

Дидактичні засоби

1.Папір, фломастери або олівці

2.Тексти “Визначення демократії”, “Демократія і влада”

3.Тест до тексту “Демократія і влада”

4.Вправа “Чи є влада законною?”

Хід заняття

Вступна частина

1. Напишіть на дошці або плакаті вислів Цицерона “Тільки те суспільство, в якому народ користується верховною владою, є дійсним місцем свободи”. Запропонуйте учасникам і учасницям подумати над цим висловом і пояснити, чи мав Цицерон підстави для такої думки, чи погоджуються вони з ним.

2. Напишіть на дошці слово “демократія”, поясніть його давньогрецьке походження. Оголосіть тему заняття та його мету.

Основна частина.

3. Поясніть, що першим завданням на занятті буде: з’ясувати, що означає демократія для кожного і кожної з них. Роздайте учасникам і учасницям листи паперу і попросіть їх намалювати уявне дерево демократії з “плодами” на його гілках. Запропонуйте їм подумати, що кожен і кожна вважає достоїнствами (перевагами), “плодами” демократії особисто для себе і підписати назви 4-6 уявних плодів. Обговоріть результати цієї роботи у загальному колі.

4. Запропонуйте учасникам та учасницям прочитати текст “Визначення демократії”. Перевірте, як вони засвоїли його зміст, поставивши питання: що означає слово “демократія”? Як можна визначити поняття демократії? Як можна дати визначення цього поняття своїми словами (пояснити, що таке демократія): демократія як спосіб управління державою; демократія як синонім прав і свобод людини. Чому під демократією інколи розуміють спосіб організації будь-якого колективу людей (наприклад, як слід розуміти “шкільна демократія”)? Що означає демократичний світогляд? До чого прагнуть партії і суспільні рухи, що називають себе демократичними? Що означають слова “демократичний ідеал”?

5. Запропонуйте учасникам і учасницям в парах або трійках обговорити та пояснити, що таке влада; навести приклади, коли їм доводилося відчувати на собі владу; придумати 3 словосполучення (речення) зі словом “влада” або пояснити висловлювання, подані у тексті “Про владу” у роздатковому матеріалі до заняття.

6. Прочитайте з учасниками та учасницями текст “Демократія і влада” і перевірте його засвоєння за допомогою тесту з роздаткового матеріалу.

7. Об’єднайте учасників і учасниць в малі групи та запропонуйте їм обговорити вправу “Хто має владу”. Під час представлення результатів зверніть увагу на питання законності нової влади, яке полягає не в тому, що уряд підвищив податки та ціни, а в способах його формування.

Заключна частина.

8. Поверніться з учасниками і учасницями до малюнку “Дерево демократії”. Продовжуючи працювати в тих самих групах, оберіть у списку, наведеному нижче, явища, що можна вважати корінням демократії, а що – її плодами.

9. Під час представлення групами результатів зверніться до мети заняття і разом з учасниками і учасницями оцініть, наскільки вона досягнута.

Роздатковий матеріал до теми 5

 

Визначення демократії

Демократія походить від грецьких слів «демос», що означає «народ», та «кратос», що означає «влада». Існує багато визначень демократії, наприклад: вільно обраний народом уряд, що керує за його згодою; система управління, в якій верховна влада залишається за народом. Найбільш поширеним визначенням демократії є народовладдя.

Отже демократія – одна з найдавніших в історії форм організації суспільного життя та управління ним, яка забезпечує участь народу в управлінні державою та вирішенні суспільних проблем.

Але сьогодні слово “демократія” ми можемо почути в різних значеннях. Одні вважають, що це таке державне правління, при якому влада належить більшості населення, що шляхом виборів формує певні органи цієї влади. Для інших – демократія є синонімом прав і свобод людини, без реалізації яких жодне суспільство не може називатися демократичним. (Доречно також згадати визначення Марека Новицького: „Демократія – це обмежена влада більшості, обмежена всіма правами і свободами, які належать окремим людям. В демократичному суспільстві права і свободи людини визначають межі влади більшості”. — Прим. ред. бюл.)

Інколи слово демократія вживається як визначення способу організації та діяльності колективу людей, що об’єдналися в товариства, спілки, партії. Розуміється, що такий спосіб передбачає участь всіх членів у прийнятті рішень та формуванні керівних органів, дотримання прав всіх членів цих колективів.

Прагнення людини та її переконаність в необхідності поширювати демократію у своїй країні та світі, готовність до активних дій в такому напрямку створює підстави називати такий політичний світогляд або напрям суспільного руху демократичним. Для значної кількості людей демократія сьогодні стає духовною внутрішньою цінністю, певним ідеалом.

 

Демократія і влада 

Влада означає право та можливість розпоряджатися, керувати чимось, здійснювати вплив на поведінку людей.

Демократія є організованою системою влади. Слово “влада” в цьому випадку означає, що органи влади мають можливість контролювати та впливати на людську поведінку та діяльність.

За умов демократії органи влади формуються шляхом отримання влади з рук народу, населення країни через вибори або за іншою процедурою. Органи влади приймають та впроваджують в життя закони та контролюють, охороняють їх дотримання. Наприклад, в демократичному суспільстві суддя є представником судової влади і цієї владою він може позбавити злочинця волі. Але цю владу йому надано громадянами держави за законом.

В демократичному суспільстві громадяни погоджуються бути керованими владою, оскільки вони вважають, що так буде найкраще. Влада має законний характер, якщо її органи сформовані і діють в межах законів, якщо громадяни згодні з нею та поважають її, дотримуються законів держави.

 Влада не є законною, коли її органи формуються з порушенням законів. Незаконна влада зазвичай не має підтримки більшості населення, а її закони та дії часто опротестовуються громадянами у вигляді демонстрацій, мітингів, протестів та інших форм громадської непокори. Законність є наріжним каменем влади.

Тест до тексту “Демократія і влада”

Під владою розуміють

___ ___ ___

 

Демократія є організованою системою влади, оскільки

___ ___ ___

 

Демократія – це така система влади, коли органи влади формуються

___ ___ ___

Демократична влада є законною, коли

___ ___ ___

 

Вправа “Хто має владу?”

Уряд, утворений парламентом після демократичних виборів, був позбавлений влади внаслідок заколоту військових, очолюваних генералітетом армії, незадоволеним результатами виборів та політикою цього уряду.

Парламент був розпущений, призначений новий уряд. Незабаром урядовими рішеннями були підвищені на 20 % податки та на 100% ціни на бензин. Громадяни, незадоволені такою політикою, вдалися до страйків, масових пікетів Будинку уряду, демонстрацій протесту.

Подумайте над питаннями:

ü  Хто має владу в цій ситуації: уряд чи народ? Чому ви так вважаєте?

ü  Чи є нова влада законною, чи ні? Чому?

* * *

[1] При підготовці цього заняття опрацьовано матеріали з книги: Ksztalcenie obywatelskie w szkole samorzadowej / Podrecznik i cwiczenia dla uczniow gimnajum. – Warsawa: Centrum edukacji obywatelskiej, 2000. – C.9-12

* * *

КРОКИ ДО ДЕМОКРАТІЇ:

уроки громадянської освіти

МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК ДЛЯ ПОЗАКЛАСНИХ  ЗАНЯТЬ

Автори посібника: О.Пометун, Т.Ремех, Е.Ламах

За ред. О.І.Пометун. — К., АПН, 2001. — 128 с.

Посібник “Кроки до демократії” призначений для вчителів загальноосвітніх шкіл, викладачів
позашкільних навчальних закладів, всіх, хто працює з молоддю з питань громадянської освіти.

Містить опис циклу занять для молоді 14-16 років, які можна використати у позакласній,
позашкільній та клубній роботі, а також для підготовки молодіжних заходів відповідної тематики