http://osvita.khpg.org/index.php?id=1098212406
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України "Про порядок погашення заборгованості по виплатам, передбаченим статтею 57 Закону України "Про освіту"" (№5265 від 16.03.2004)
Необхідність прийняття цього законопроекту викликана ігноруванням у Державному бюджеті зобов’язань Держави перед освітянами, що передбачені статтею 57 Закону України "Про освіту".
Завдання законопроекту - забезпечення належного рівня заробітної плати для працівників освітньої галузі, забезпечення їх соціального захисту, нормалізації сільської освіти.
Цей законопроект встановлює та регулює правовідносини, що склалися у зв’язку з не фінансуванням з бюджету виплат, передбачених статтею 57 Закону України "Про освіту", шляхом віднесення заборгованості Держави до кредиторської заборгованості Державного бюджету з її реструктуризацією на п’ять років та початком погашення у 2005 році. Одночасно, законопроект дає змогу вже у 2004 році провадити виплати відповідно до вимог статті 57 Закону України "Про освіту".
Прийняття законопроекту не потребує внесення змін до Державного бюджету України на 2004 рік, але надає Уряду можливість ініціювати їх, якщо стан державних фінансів дозволить провадити виплати, передбачені статтею 57 Закону України "Про освіту" вже з цього року.
* * *
ПРОЕКТ ЗАКОНУ УКРАЇНИ
Про порядок погашення заборгованості по виплатам, передбаченим статтею 57 Закону України "Про освіту" (№5265 від 16.03.2004)
Цей закон встановлює та регулює правовідносини, що склалися у зв’язку з не фінансуванням з бюджету виплат, передбачених статтею 57 Закону України "Про освіту".
Стаття 1. Загальні положення
1. Предметом цього закону є виплати встановлені абз.8 - абз.12 частини першої, абз.2 частини другої, абз.1 частини четвертої статі 57 Закону України "Про освіту".
2. Визнати кредиторською заборгованістю перед працівниками, гарантії яких встановлені статтею 57 Закону України "Про освіту" (далі - працівники), відповідного бюджету з якого здійснюється фінансування цих працівників у частині наступних виплат:
2.1. передбачених абз.8, 10 частини першої - у повному обсязі що не були нараховані або не були виплачені;
2.2. передбачених абз.9 частини першої - у повному обсязі, якщо такі виплати були встановлені відповідним актом, але не були виплачені;
2.3. передбачені абз.1 частини четвертої - у повному обсязі оплати, якщо вона здійснювалася самими працівниками, а не за рахунок відповідного бюджету.
3. Інші виплати, передбачені статтею 57 Закону України "Про освіту" встановлюються Кабінетом Міністрів України.
4. Сума кредиторської заборгованості відповідного місцевого бюджету перед працівниками, яка виникла внаслідок зупинення виконання вимог статті 57 Закону України "Про освіту", Законом України "Про Державний бюджет України" - є кредиторською заборгованістю Державного бюджету перед відповідним місцевим бюджетом.
Стаття 2. Порядок погашення кредиторської заборгованості
1. Кредиторська заборгованість, встановлена cтаттею 1 цього Закону погашається на протязі п’яти років рівними частинами, починаючи з 2005 року.
2. Кредиторська заборгованість Державного бюджету перед місцевими бюджетами передбачається у Державному бюджеті окремою цільовою субвенцією.
3. Кредиторська заборгованість перед працівниками передбачається у бюджетах окремою цільовою субвенцією у складі видатків відповідного розпорядника бюджетних коштів.
4. Облік і звітність кредиторської заборгованості здійснюється окремо по кожному розпоряднику бюджетних коштів, а також наростаючим підсумком по періодам звітності та по року у цілому у межах кожного бюджету, який здійснював відповідні виплати.
5. Кредиторська заборгованість погашається працівникам помісячно разом з виплатою поя0...... точної заробітної плати.
6. Працівникам, що пішли на пенсію кредиторська заборгованість погашається за фактичний час роботи і її сума враховується при обчислені пенсії.
7. Поточні платежі виплачуються працівникам з урахуванням вимог статті 57 Закону України "Про освіту", при цьому кредиторська заборгованість виплачується відповідно до вимог цього Закону.
8. Спори, щодо виплат, встановлених статтею 57 Закону України "Про освіту" вирішуються у судовому порядку, з урахуванням вимог цього Закону.
Стаття 3. Прикінцеві положення
1. Цей закон набирає чинності через десять днів після його опублікування.
2. Виплати працівникам відповідно до вимог статті 57 Закону України "Про освіту" у 2004 році можуть здійснюватися при наявності коштів у відповідних бюджетах, або накопичуватися як кредиторська заборгованість, яка має погашатися відповідно до вимог цього Закону.
3. При списанні коштів з рахунків місцевих бюджетів за рішенням судів, щодо спорів предметом яких були вимоги статті 57 Закону України "Про освіту" відповідні місцеві органи влади можуть пред’являти позов до Кабінету Міністрів України, щодо списання коштів з Державного бюджету України до відповідного місцевого бюджету у порядку регресного позову, у випадку передбаченому п.4 статті 1 цього Закону.
4. Кабінету Міністрів України привести у відповідність до вимог статті 57 Закону України "Про освіту" схеми посадових окладів (ставок заробітної плати) педагогічним, науково-педагогічним працівникам та іншим категоріям працівників навчальних закладів, які підпадають під вимогу цієї статті.
* * *
ВИСНОВОК Головного науково-експертного управління Верховної Ради України на проект Закону про порядок погашення заборгованості по виплатам, передбаченим статтею 57 Закону України "Про освіту" (№5265 від 16.03.2004)
Законопроектом пропонується визнати виплати працівникам освітянської галузі, передбачені статтею 57 Закону України "Про освіту", проте які не фінансувалися з бюджету, кредиторською заборгованістю державного бюджету. Крім того, пропонується відповідний механізм погашення такої заборгованості.
З приводу внесеного законопроекту вважаємо доцільним зауважити наступне.
Потребує уточнення п. 3 ст. 1 проекту, оскільки неясно, яким чином норма - "інші виплати, передбачені статтею 57 Закону України "Про освіту", встановлюються Кабінетом Міністрів України" - кореспондується з іншими нормами проекту, якими визначається зміст кредиторської заборгованості державного бюджету.
До законопроекту необхідно надати розрахунки загального обсягу (та в розрізі окремих видів виплат) заборгованості, на підставі чого можна оцінити реальність її погашення протягом 5-ти років, починаючи з 2005 р., як це передбачено п. 1 ст. 2 проекту.
У проекті доцільно було б уточнити порядок оподаткування зазначених виплат з метою запобігання можливості неоднозначного трактування норм пунктів 5 і 6 ст. 2 проекту податковими органами.
У п. 6 ст. 2 проекту доцільно було б уточнити, чи враховується кредиторська заборгованість при перерахунку пенсії особам, що вийшли на пенсію. Крім того, необхідно уточнити, чи при обчислення пенсії та її перерахунку враховується лише погашена кредиторська заборгованість, чи увесь її обсяг.
Законопроект потребує надання експертного висновку Міністерства фінансів України щодо визначення вартісної величини його впливу на доходну та видаткову частини бюджету та пропозицій щодо доцільності його прийняття, можливості та терміну набрання чинності, що цілком узгоджується з вимогою пп. 2 частини 2 статті 27 Бюджетного кодексу України.
Відповідно до частини 2 ст. 27 Бюджетного кодексу України, "до проектів законів, набрання чинності якими в поточному чи наступному бюджетних періодах призведе до збільшення видатків або скорочення доходів бюджету, суб’єктом законодавчої ініціативи додаються пропозиції про видатки, які належить скоротити, та/або пропозиції про джерела додаткових доходів для покриття збільшення видатків". Законопроект, як показує аналіз його основних норм, таких пропозицій не містить.
Звертаємо увагу, що на розгляді Верховної Ради України знаходяться законопроекти реєстр. №3470 від 12.05.2003 р. про визнання Державним боргом зобов’язань згідно абзаців 8-10 частини 1 статті 57 Закону "Про освіту" та механізми обслуговування й повернення боргу, внесений народними депутатами України Т.Чорноволом, Т.Стецьківим, та реєстр. №3613 від 06.06.2003 р. про реструктуризацію заборгованості з виплат педагогічним, науково-педагогічним та іншим працівникам закладів освіти, передбачених статтею 57 Закону України "Про освіту", внесений народними депутатами України В.Воюшом, Т.Прошкуратовою, Н.Шуфричем, які спрямовані на вирішення аналогічної за змістом проблеми. Щодо цих законопроектів Управлінням було надано загалом позитивні висновки, виходячи з відсутності формальних правових перешкод для застосування відповідних механізмів, що пропонувалися. При цьому акцентувалася увага на положенні, що ефективність того чи іншого механізму визначається наявністю достатніх коштів у державному бюджеті. Вважаємо, що такий же підхід є коректним і щодо оцінки законопроекту, який розглядається.
У зв’язку із цим, вважаємо, що формальних правових перешкод для прийняття і законопроекту реєстр. №5265 немає, однак при цьому необхідно врахувати фінансові можливості Державного бюджету України. Враховуючи, що на розгляд Верховної Ради України знаходяться законопроекти реєстр.№3470 та реєстр. №3613 з аналогічного питання, які містять низку обґрунтованих і зважених пропозицій, спрямованих на створення дієвого механізму виплати зазначених платежів освітянам, було б слушним на основі трьох проектів розробити єдиний, врахувавши в ньому всі конструктивні пропозиції.
Керівник Управління А.Мацюк
Вик. С.Гудзинський, тел.255-40-47
* * *
ПОДАННЯ Комітету з питань бюджету (18.05.2004 )
Комітет з питань бюджету на своєму засіданні 13 травня 2004 року (протокол № 111) розглянув проекти законів України:
· про визнання державним боргом зобов’язань згідно абзаців 8-10 частини 1 статті 57 Закону України "Про освіту" (реєстр.№3470 від 12.05.2003), внесений народними депутатами України Т.Чорноволом, Т.Стецьківим;
· про реструктуризацію заборгованості з виплат педагогічним, науково-педагогічним та іншим працівникам закладів освіти, передбачених статтею 57 Закону України "Про освіту" (реєстр.№3613 від 06.06.2003), внесений народними депутатами України В.Воюшом, Т.Прошкуратовою, Н.Шуфричем;
· про порядок погашення заборгованості по виплатах, передбачених статтею 57 Закону України "Про освіту" (реєстр.№5265 від 16.03.2004), внесений народними депутатами України В.Асадчевим, Б.Загревою, Ю.Костенком;
· про погашення заборгованості з виплат педагогічним, науково-педагогічним та іншим працівникам навчальних закладів, передбачених статтею 57 Закону України "Про освіту" (реєстр.№5265-1 від 30.04.2004), внесений народним депутатом України С.Ніколаєнком.
Всі зазначені законопроекти спрямовані на врегулювання проблеми виплат, передбачених статтею 57 Закону України "Про освіту" (надбавка за вислугу років, щорічна грошова винагорода за сумлінну працю та допомога на оздоровлення), які не були здійснені, починаючи з 1997 року, через відсутність або недостатність у відповідних бюджетах коштів на зазначені цілі .
Розглянувши вказані законопроекти Комітет з питань бюджету пропонує прийняти за основу законопроект за реєстр.№5265, внесений народними депутатами В.Асадчевим, Б.Загревою, Ю.Костенком, як такий, що містить найбільш реальний і дієвий механізм погашення заборгованості освітянам. Законопроекти за реєстр.№№3470, 3613, 5265-1 відхилити, врахувавши при доопрацюванні до другого читання законопроекту (реєстр.№5265) обґрунтовані пропозиції названих проектів законів.
Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України пропонує на основі внесених законопроектів розробити єдиний, врахувавши в ньому всі конструктивні пропозиції, які спрямовані на створення дієвого механізму виплати зазначених платежів освітянам (висновок №16/3-631 від 14.04.2004)
Співдоповідачем на сесії Верховної Ради України з цього питання визначено Голову Комітету з питань бюджету Порошенка П. О.
Проект Постанови Верховної Ради про прийняття законопроекту за основу та висновки Головного науково-експертного управління додаються.
Голова Комітету П.О.Порошенко
* * *
П О С Т А Н О В А Верховної Ради України
Про прийняття за основу проекту Закону України про реструктуризацію заборгованості з виплат педагогічним, науково-педагогічним та іншим працівникам закладів освіти, передбачених статтею 57 Закону України "Про освіту"
Розглянувши проекти законів України про визнання державним боргом зобов’язань згідно з абзацами восьмим ( десятим частини першої статті 57 Закону України "Про освіту" (реєстр. № 3470), внесений народними депутатами України Чорноволом Т.В., Стецьківим Т.С.; про реструктуризацію заборгованості з виплат педагогічним, науково-педагогічним та іншим працівникам закладів освіти, передбачених статтею 57 Закону України "Про освіту" (реєстр. № 3613), внесений народними депутатами України Воюшем В.Д., Прошкуратовою Т.С., Шуфричем Н.I.; про порядок погашення заборгованості по виплатах, передбачених статтею 57 Закону України "Про освіту" (реєстр. № 5265), внесений народними депутатами України Асадчевим В.М., Загревою Б.Ю., Костенком Ю.I.; про погашення заборгованості з виплат педагогічним, науково-педагогічним та іншим працівникам навчальних закладів, передбачених статтею 57 Закону України "Про освіту" (реєстр. № 5265-1), внесений народним депутатом України Ніколаєнком С.М., Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
1. Проект Закону України про реструктуризацію заборгованості з виплат педагогічним, науково-педагогічним та іншим працівникам закладів освіти, передбачених статтею 57 Закону України "Про освіту" (реєстр. № 3613), внесений народними депутатами України Воюшем В.Д., Прошкуратовою Т.С., Шуфричем Н.I., прийняти за основу.
2. Доручити Комітету Верховної Ради України з питань бюджету доопрацювати зазначений законопроект з Комітетом Верховної Ради України з питань науки i освiти та внести його на розгляд Верховної Ради України у другому читаннi.
Голова Верховної Ради України В.ЛИТВИН
м. К и ї в
15 червня 2004 року
№ 1777(ІV
* * *
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України "Про освіту" педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів
Цей Закон встановлює та регулює правовідносини, що склалися у зв’язку з нефінансуванням з бюджету виплат, передбачених статтею 57 Закону України "Про освіту".
Стаття 1. Цим Законом визнаються кредиторською заборгованістю Державного бюджету України виплати, встановлені статтею 57 Закону України "Про освіту" в частині (далі по тексту ( виплати):
абзаци восьмий, десятий частини першої - у повному обсязі, що не були нараховані або не були виплачені;
абзац дев’ятий частини першої - у повному обсязі, якщо такі виплати були встановлені відповідним актом, але не були виплачені;
абзац перший частини четвертої - у повному обсязі оплати, якщо вона здійснювалася самими працівниками, а не за рахунок відповідного бюджету.
Кредиторська заборгованість визнається за весь період, коли фінансування виплат зупинялося законом про державний бюджет на відповідний рік.
Кредиторська заборгованість Державного бюджету України визнається також у випадках, якщо виплати проводилися відповідним місцевим бюджетом у період, коли законом про державний бюджет вони зупинялися або проводилися відповідним місцевим бюджетом за рішенням суду.
Стаття 2. Кредиторська заборгованість Державного бюджету України, встановлена статтею 1 цього Закону, є обов’язковою до погашення і погашається протягом п’яти років рівними частинами, починаючи з 2005 року у вигляді окремих цільових субвенцій з Державного бюджету України відповідним місцевим бюджетам або безпосередньо з Державного бюджету України для категорій працівників, що фінансуються з Державного бюджету України.
Стаття 3. Погашення кредиторської заборгованості проводиться виключно у грошовій формі за рахунок коштів Державного бюджету України.
Кошти для погашення кредиторської заборгованості визначаються у Державному бюджеті України окремою статтею.
Стаття 4. Облік і звітність кредиторської заборгованості здійснюються окремо по кожному розпоряднику бюджетних коштів, а також наростаючим підсумком по періодах звітності та по року в цілому у межах кожного бюджету, який здійснював відповідні виплати.
Стаття 5. Кредиторська заборгованість погашається працівникам помісячно разом з виплатою поточної заробітної плати.
Працівникам, які вийшли на пенсію, кредиторська заборгованість погашається за фактичний час роботи, і її сума враховується при обчисленні пенсії.
Поточні платежі виплачуються працівникам, які підпадають під дію цього Закону, з урахуванням вимог статті 57 Закону України "Про освіту". Утворення заборгованості із зазначених виплат не допускається.
Стаття 6. Кабінету Міністрів України:
разом з місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом провести інвентаризацію заборгованості з виплат педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів, передбачених статтею 57 Закону України "Про освіту", по Державному бюджету України та місцевих бюджетах, а також сум виплат, здійснених за рішеннями судів;
на підставі даних інвентаризації та аналізу наявних фінансових ресурсів у місячний термін розробити графік та порядок погашення зазначеної заборгованості по Державному бюджету України та місцевих бюджетах;
привести у відповідність з вимогами статті 57 Закону України "Про освіту" схеми посадових окладів (ставок заробітної плати) працівників, які підпадають під вимогу статті 57 Закону України "Про освіту".
Стаття 7. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
Голова Верховної Ради України В.ЛИТВИН
м. К и ї в
24 червня 2004 року
№ 1874(IV
* * *
П Р О П О З И Ц І Ї ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ (№3613 від 27.07.2004) до Закону України "Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України "Про освіту" педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів"
Прийнятий Верховною Радою України 24 червня 2004 року Закон України "Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України "Про освіту" педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів" не може бути підписаний, виходячи з такого.
Законом пропонується визнати кредиторською заборгованістю Державного бюджету України окремі виплати, встановлені статтею 57 Закону України "Про освіту", а саме: виплати педагогічним і науково-педагогічним працівникам надбавок за вислугу років, допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки - у повному обсязі, що не були враховані або не були виплачені; виплати щодо надання педагогічним працівникам щорічної грошової винагороди за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов’язків - у повному обсязі, якщо такі виплати були встановлені відповідним актом, але не були виплачені; повернення у повному обсязі здійсненої педагогічними працівниками, які працюють у сільській місцевості і селищах міського типу, а також пенсіонерами, які раніше працювали педагогічними працівниками в цих населених пунктах і проживають у них, плати за користування житлом з опаленням і освітленням у межах встановлених норм (частина перша статті 1). При цьому передбачається, що погашення такої кредиторської заборгованості здійснюватиметься за рахунок коштів Державного бюджету України протягом п’яти років, починаючи з 2005 року (статті 2 і 3 Закону).
Це не відповідає частині другій статті 95 Конституції України, за якою будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків визначаються виключно законом про Державний бюджет України.
Необхідно також ураховувати, що для здійснення педагогічним і науково-педагогічним працівникам виплат надбавок за вислугу років, допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки, щорічної грошової винагороди за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов’язків, починаючи з 1997 року, необхідно, за даними Кабінету Міністрів України, передбачити по загальному фонду зведеного бюджету 3442,4 млн. гривень, із них на оплату праці - 2503,5 млн. гривень, на відповідні нарахування - 938,9 млн. гривень. Для здійснення ж виплат із забезпечення педагогічних працівників, які працюють у сільській місцевості і селищах міського типу, а також пенсіонерів, які раніше працювали педагогічними працівниками в цих населених пунктах і проживають у них, безоплатного користування житлом з опаленням і освітленням необхідно передбачити по загальному фонду зведеного бюджету України понад 200 млн. гривень за кожний рік, в якому було зупинено дію положень, передбачених абзацом першим частини четвертої статті 57 Закону України "Про освіту".
Значних додаткових коштів потребуватиме й реалізація інших положень Закону. Так, додаткових пенсійних витрат потребуватиме положення щодо погашення заборгованості працівникам, які вийшли на пенсію, за весь фактичний час роботи і врахування суми такої заборгованості при обчисленні пенсії (частина друга статті 5). Для реалізації положення щодо проведення інвентаризації заборгованості з виплат педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів (абзац другий статті 6) необхідно, за даними регіонів, збільшення щонайменше на 30 відсотків кількості працівників бухгалтерій відділів освіти, на що теж потрібні певні бюджетні кошти. І нарешті, виконання положення щодо приведення у відповідність з вимогами статті 57 Закону України "Про освіту" схеми посадових окладів (ставок заробітної плати) працівників, які підпадають під вимоги цієї статті (абзац четвертий статті 6) потребуватиме, за даними Кабінету Міністрів України, виділення додаткових коштів із бюджетів усіх рівнів в обсязі понад 11 млрд. гривень у розрахунку на рік.
Все це може призвести до суттєвого зменшення можливостей щодо вирішення інших нагальних соціальних проблем - таких, наприклад, як наближення розміру мінімальної заробітної плати до розміру прожиткового мінімуму, підвищення стипендій тощо.
Слід також ураховувати, що в Законах про Державний бюджет України на 1997, 1998, 1999 роки не передбачалися кошти на виконання вимог статті 57 Закону України "Про освіту", зокрема в частині виплати педагогічним працівникам надбавок за вислугу років та надання допомоги на оздоровлення, а в 1998 і 1999 роках - в частині виплати щорічної грошової винагороди за сумлінну працю і зразкове виконання службових обов’язків, і нарахування цих виплат не здійснювалося. Отже ці суми взагалі не можуть бути визнані заборгованістю Державного бюджету України.
Окремо слід зупинитися на питанні щодо визнання кредиторською заборгованістю виплат із забезпечення педагогічних працівників, які працюють у сільській місцевості і селищах міського типу, а також пенсіонерів, які раніше працювали педагогічними працівниками в цих населених пунктах і проживають у них, безоплатним житлом з опаленням і освітленням відповідно до абзацу першого частини четвертої статті 57 Закону України "Про освіту". Законами України про Державний бюджет України на 2000 - 2004 роки було зупинено дію положень законодавчих актів у частині звільнення або зменшення плати за житло, комунальні послуги, електроенергію, газ, паливо всім особам, які мають право на зазначені пільги. Проте у цей період такі категорії громадян у порядку, передбаченому законодавством України, мали право на призначення на загальних підставах житлових субсидій для відшкодування витрат з оплати житлово-комунальних послуг і за відповідних умов це право реалізували.
І нарешті, останнє, але чи не найголовніше.
Закон, про який йдеться, виокремлює категорію педагогічних та науково-педагогічних працівників і вирішує щодо них питання "у зв’язку з нефінансуванням з бюджету" відповідних виплат. У зв’язку з цим варто нагадати, що законами передбачено здійснення відповідних виплат, компенсацій й іншим категоріям громадян України, фінансування яких зупинялося законами про Державний бюджет України. Серед них медичні і фармацевтичні працівники, працівники бібліотек, музеїв тощо.
Таке виокремлення певної категорії громадян не відповідає проголошеному частиною першою статті 24 Конституції України принципу рівності громадян перед законом.
Підсумовуючі викладене, пропонується Закон України "Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України "Про освіту" педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів" відхилити.
Беручи до уваги значимість питання, яке порушується в Законі, і безумовну нагальність його вирішення, вважав би за необхідне доручити Кабінету Міністрів України підготувати законопроект щодо комплексного і системного врегулювання цього питання стосовно всіх категорій громадян, яким мають здійснюватися виплати аналогічного характеру.
Президент України Л.КУЧМА
* * *
ВИСНОВОК Головного науково-експертного управління Апарата ВРУ (08.09.2004) на Пропозиції Президента України до Закону України "Про реструктуризацію заборгованості з виплат передбачених статтею 57 Закону України "Про освіту" педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів"
Пропозиціями зазначається, що прийнятий Верховною Радою України 24 червня 2004 року Закон України "Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України "Про освіту" педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів" не може бути підписаний.
Головними аргументами на користь прийняття такого рішення зазначено наступні:
- прийняті Законом норми щодо визнання кредиторською заборгованістю Державного бюджету України окремих виплат, встановлених статтею 57 Закону України "Про освіту" та передбачити погашення такої кредиторської заборгованості за рахунок коштів Державного бюджету України протягом п’яти років, не відповідають частині другій статті 95 Конституції України, за якою будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків визначаються виключно законом про Державний бюджет України;
- виплата з бюджету зазначеної заборгованості, може призвести до суттєвого зменшення можливостей щодо вирішення інших нагальних соціальних проблем - таких, наприклад, як наближення розміру мінімальної заробітної плати до розміру прожиткового мінімуму, підвищення стипендій тощо;
- зазначені суми заборгованості взагалі не можуть бути визнані заборгованістю Державного бюджету України, оскільки в Законах про Державний бюджет України на 1997, 1998, 1999 роки не передбачалися кошти на виконання вимог статті 57 Закону України "Про освіту", зокрема в частині виплати педагогічним працівникам надбавок за вислугу років та надання допомоги на оздоровлення, а в 1998 і 1999 роках - в частині виплати щорічної грошової винагороди за сумлінну працю і зразкове виконання службових обов’язків, і нарахування цих виплат не здійснювалося.
- Закон виокремлює категорію педагогічних та науково-педагогічних працівників з переліку інших категорій громадян України, фінансування яких зупинялося законами про Державний бюджет України (медичні і фармацевтичні працівники, працівники бібліотек, музеїв тощо) і вирішує щодо них питання "у зв’язку з не фінансуванням з бюджету" відповідних виплат, що не відповідає проголошеному частиною першою статті 24 Конституції України принципу рівності громадян перед законом.
У той же час, беручи до уваги значимість питання, яке порушується в Законі, і безумовну нагальність його вирішення, як альтернативу прийнятому Закону, Пропозиціями пропонується доручити Кабінету Міністрів України підготувати законопроект щодо комплексного і системного врегулювання цього питання стосовно всіх категорій громадян, яким мають здійснюватися виплати аналогічного характеру.
Управління у своєму висновку до проекту Закону України "Про реструктуризацію заборгованості з виплат педагогічним, науково-педагогічним та іншим працівникам закладів освіти, передбачених статтею 57 Закону України "Про освіту" від 13.06.2003 року підтримало авторів законопроекту, зауваживши при цьому, що Держава має виконувати у повному обсязі прийняті відповідними Законами України зобов’язання, зокрема, щодо виплати заробітної плати та соціальних гарантій, передбачених законами. До того ж, неналежне матеріальне забезпечення освітян безпосередньо впливає на відтік висококваліфікованих педагогічних кадрів зі шкіл, небажання випускників ВУЗів працювати за спеціальністю, що, відповідно, знижує якість освіти молодого покоління в України і гальмує розвиток інтелектуального потенціалу нації.
Крім того, у зазначеному висновку Управління зауважило, що для реалізації пропозицій проекту необхідно розробити економічно обґрунтований механізм виплати зазначених платежів освітянам.
Зауважимо, що Пропозиціями також визнається необхідність розробки нормативного акту, яким би комплексно і системно врегульовувалося зазначене питання стосовно всіх категорій громадян, яким мають здійснюватися виплати аналогічного характеру.
На наш погляд, цілком логічною є Пропозиція Президента доручити Кабінету Міністру України розробити нормативний документ щодо реалізації зазначеного механізму щодо погашення заборгованості. До того ж, нема ніяких перешкод, щоб цей механізм був розроблений та запроваджений з початку дії норм прийнятого Верховною Радою України Закону, тобто з 1 січня 2005 року.
Що ж стосується зауваження стосовно того, що передбачені законом виплати педагогічним працівникам мають визначатися законом про бюджет, то звертаємо увагу, що частина друга статті 3 прийнятого закону встановлює, що "кошти для погашення кредиторської заборгованості визначаються у Державному бюджеті України окремою статтею".
З огляду на зазначене вважаємо, що Пропозиції Президента мають бути відхилені.
Керівник Управління А.Мацюк
* * *
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України "Про освіту" педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів
Цей Закон встановлює та регулює правовідносини, що склалися у зв’язку з нефінансуванням з бюджету виплат, передбачених статтею 57 Закону України "Про освіту".
Стаття 1.
Цим Законом визнаються кредиторською заборгованістю Державного бюджету України виплати, встановлені статтею 57 Закону України "Про освіту" в частині (далі по тексту ( виплати):
абзаци восьмий та десятий частини першої ( у повному обсязі, що не були нараховані або не були виплачені;
абзац перший частини четвертої ( у повному обсязі оплати, якщо вона здійснювалася самими працівниками, а не за рахунок відповідного бюджету.
Кредиторська заборгованість визнається за весь період, коли фінансування виплат зупинялося законом про державний бюджет на відповідний рік.
Кредиторська заборгованість Державного бюджету України визнається також у випадках, якщо виплати проводилися відповідним місцевим бюджетом у період, коли законом про державний бюджет вони зупинялися або проводилися відповідним місцевим бюджетом за рішенням суду.
Стаття 2.
Кредиторська заборгованість Державного бюджету України, встановлена статтею 1 цього Закону, є обов’язковою до погашення і погашається протягом п’яти років рівними частинами шляхом включення цих видатків відповідними законами України про Державний бюджет України починаючи з 2005 року у вигляді окремих цільових субвенцій з Державного бюджету України відповідним місцевим бюджетам або безпосередньо з Державного бюджету України для категорій працівників, що фінансуються з Державного бюджету України.
Стаття 3.
Погашення кредиторської заборгованості проводиться виключно у грошовій формі за рахунок коштів Державного бюджету України.
Кошти для погашення кредиторської заборгованості визначаються у Державному бюджеті України окремою статтею.
Стаття 4.
Облік і звітність кредиторської заборгованості здійснюються окремо по кожному розпоряднику бюджетних коштів, а також наростаючим підсумком по періодах звітності та по року в цілому у межах кожного бюджету, який здійснював відповідні виплати.
Стаття 5.
Кредиторська заборгованість погашається працівникам помісячно разом з виплатою поточної заробітної плати.
Працівникам, які вийшли на пенсію, кредиторська заборгованість погашається за фактичний час роботи, і її сума враховується при обчисленні пенсії.
Поточні платежі виплачуються працівникам, які підпадають під дію цього Закону, з урахуванням вимог статті 57 Закону України "Про освіту". Утворення заборгованості із зазначених виплат не допускається.
Стаття 6. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
2. Кабінету Міністрів України:
забезпечити проведення місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом інвентаризації заборгованості з виплат педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів, передбачених статтею 57 Закону України "Про освіту", по Державному бюджету України та місцевих бюджетах, а також сум виплат, здійснених за рішеннями судів;
на підставі даних інвентаризації та аналізу наявних фінансових ресурсів у місячний термін розробити графік та порядок погашення зазначеної заборгованості по Державному бюджету України та місцевих бюджетах;
протягом місяця з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.
Голова Верховної Ради України В.ЛИТВИН
м. К и ї в
9 вересня 2004 року
№ 1994(ІV
* * *
Від редакції: Коли цей матеріал вже був підготовлений до друку, стало відомо, що Закон України "Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України "Про освіту" педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів" (№ 1994(ІV від 09.09.2004) вже підписаний Президентом України, опублікований (в газетах "Урядовий кур’єр" та "Голос України") і, таким чином, набув чинності.
* * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * *
V. МОЛОДЬ ОБИРАЄ МАЙБУТНЄ / Збірка інформаційно-методичних матеріалів на виборчу тематику - Асоціація "Нова Доба"
Ще в 2001 році Всеукраїнською Асоціацією викладачів історії та суспільних дисциплін "Нова Доба" було видано збірник "Молодь обирає майбутнє" - інформаційно-методичні матеріали на виборчу тематику (Загальна редакція і впорядкування - Лариса Середняк (м. Львів) та Олександр Войтенко (м. Гадяч))
Пропонуємо увазі читачів кілька матеріалів збірки (повний текст див. на сайті Асоціації "Нова Доба" http://www.doba.lviv.ua/Vybory/index.htm )
ВИБОРЧА КАМПАНІЯ
ПЕРЕДВИБОРНА АГІТАЦІЯ
Перед кожними виборами настає період, коли політичні партії та кандидати починають переконувати людей у необхідності голосувати саме за них. Це називається "виборча кампанія". Тоді ж виборці, засоби масової інформації та неурядові організації починають отримувати інформацію про кандидатів та політичні партії.
Існує багато шляхів, за допомогою яких виборці можуть отримувати інформацію про політика: через особисті зустрічі кандидатів з виборцями, дебати, радіо та телепрограми, плакати, а також з інших джерел. Спираючись на декілька джерел інформації, що заслуговують на довіру, можете бути впевнені у тому, що отримаєте об’єктивне розуміння тих програм та подій. Використання упереджених інформаційних джерел є також корисним для розуміння протилежних точок зору виборчої кампанії. У виборців є можливість почути всі точки зору, познайомитися з програмами, визначити для себе, яка партія чи кандидат можуть найкраще представляти їхні інтереси. Всім кандидатам дозволяється представити свої програми перед виборцями, а люди не повинні дозволяти залякувати себе будь-якому політичному діячеві.
ЗМІ відіграють роль критиків у політичній кампанії. Це особливо стосується загальних виборів, тому що кандидати не можуть бути присутніми в усіх місцях одразу. Вони обмежені у часі та фінансах, тому ЗМІ стають основним джерелом інформації про вибори та кандидатів. Радіо та телебачення відіграють особливу роль в політичних кампаніях, позаяк вони можуть мати сильний вплив на виборців. Саме на цій стадії ЗМІ починають більш критично говорити у своїх репортажах про кандидатів та політичні партії; ЗМІ також повинні надавати рівний ефірний час для тих, хто балотується. Якщо на ЗМІ впливає якийсь фінансовий або політичний фактор, то вони перестають бути неупередженими і недодають людям об’єктивну інформацію, необхідну для здійснення осмисленого вибору.
ВИБОРЧІ ДІЛЬНИЦІ: КУДИ МЕНІ ЙТИ ГОЛОСУВАТИ?
Головна ідея - щоб наш голос було враховано. Ми повинні знати, в чому полягає процес голосування, куди нам потрібно зайти, щоб заповнити бюлетень, і що робити, якщо нашого прізвища немає у списку зареєстрованих виборців. Виборча дільниця - це місце, до якого виборці ідуть голосувати таємно. Ми повинні поважати право людей на таємне голосування і прагнути усвідомлення виборцями необхідності голосувати самостійно, тільки за себе і зі збереженням таємності голосу.
У день виборів громадяни мають право голосувати з восьмої години ранку до двадцятої години вечора. Вони ідуть на виборчу дільницю, до якої їх прикріплено, та пред’являють членам дільничної виборчої комісії документ, який посвідчує їхню особу. Після цього їхні прізвища відмічають у списку зареєстрованих виборців, і потім починається процедура голосування.
ПОРЯДОК ГОЛОСУВАННЯ.
Люди повинні знати порядок голосування та заповнення бюлетеня для того, щоб їхній голос було визнано дійсним. Під час виборів громадяни голосують за кандидата свого вибору, роблячи позначку у бюлетені навпроти прізвища "свого" кандидата. Якщо виборець не хоче голосувати за жодного з кандидатів, які є у бюлетені, він ставить позначку навпроти слів "не підтримую жодного з кандидатів".
ЯК МИ ДІЗНАЄМОСЯ, КОГО БУЛО ОБРАНО?
Справедливі вибори вимагають чесного та правильного підрахунку виборчих бюлетенів. Громадяни повинні усвідомлювати важливість чесного підрахунку голосів. Виборці повинні проявляти інтерес до результатів виборів.
Існують спеціальні правові та адміністративні процедури щодо підрахунку голосів. Бюлетені підраховуються на виборчих дільницях членами комісії відразу після завершення голосування. В українському виборчому законодавстві встановлені спеціальні процедури підрахунку голосів, які повинні бути витримані у всій країні. Офіційним спостерігачам і довіреним особам всіх кандидатів дозволяється бути присутніми при підрахунку голосів для того, щоб пересвідчитись, що голоси було підраховано чесно і точно. Присутність спостерігачів іноземних держав та міжнародних організацій також є важливим фактором у виборчому процесі.
Процес підрахунку голосів завжди повинен проходити відкрито та прозоро. Оскільки це є найбільш важлива частина виборчого процесу, ЦВК бажає бути впевненою, що всі процедури виконані належним чином. Тому оголошення офіційних результатів виборів вимагає певного часу.
Громадянам важливо розуміти, як відбувається підрахунок голосів, щоб було більше довіри до результатів виборів. В кожних виборах є переможці та переможені. Громадський контроль та прозорість виборчого процесу є невід’ємними чинниками у зміцненні довіри виборців до результатів виборів.
РОЛЬОВА ГРА "НА ВИБОРЧІЙ ДІЛЬНИЦІ"
Мета: закріпити знання основ виборчої системи та законодавства України про вибори; розвивати вміння використовувати теоретичні знання на практиці; продемонструвати необхідність в кожній ситуації діяти у відповідності із законом.
Організація заняття. Учні поділені на три групи: виборці, члени дільничної виборчої комісії, експерти, які оцінюють правильність дій членів комісії та виборців. Готуються списки, бюлетені для голосування, імпровізовані кабіни та урни для голосування, надписи "Виборча дільниця" тощо.
Хід заняття:
Вступне слово учителя:
Сьогоднішнє заняття ми проведемо з вами у незвичній формі. Коли ми вивчали положення законодавства про вибори, основні засаді виборчої системи в Україні, нам здавалося, що все досить просто і серйозних проблем під час проведення виборів не повинно виникати. Але життя різноманітне у своїх проявах, і в день виборів як членам виборчих комісій, так і самим виборцям доводиться розв’язувати різноманітні проблемні завдання.
Спробуємо змоделювати сценарій дня виборів на звичайній виборчій дільниці.
Учні, яким дісталась роль виборців чи членів виборчої дільниці, отримують картки із певним завданням. Їм потрібно визначитися, як вести себе в даній ситуації, як знаходити правильне рішення.
Експерти дадуть оцінку діям своїх однокласників.
Ситуація 1: Юнакові 31 березня 2002 року виповнилось 18 років. Але в списках виборців його немає. Чи має він право голосувати? Якими повинні бути дії членів виборчої комісії?
Ситуація 2: До комісії звернувся виборець з таким проханням: його дружина захворіла і не може особисто прийти до дільниці, але не бажає втратити право голосу. Вона написала довіреність на ім’я чоловіка та доручила йому свій паспорт. Чоловік просить видати два бюлетені - за себе і за дружину. Які дії членів комісії?
Ситуація 3: Коли виборець заповнював бюлетені, він помилково позначив прізвище не того кандидата, за якого мав намір голосувати. Він просить комісію видати йому новий бюлетень замість зіпсованого. Закінчіть ситуацію.
Ситуація 4: На виході з виборчої дільниці журналісти місцевої телекомпанії беруть у виборців інтерв’ю, одночасно задають питання, кому виборці віддали свій голос. Чи правомірними є дії журналістів? Якими повинні (можуть) бути дії виборців?
Ситуація 5: Жінка похилого віку забула окуляри і не може сама заповнити бюлетень. Вона звернулась за допомогою до члена дільничої виборчої комісії, який видавав бюлетені. Які дії членів дільничої комісії?
ВИСНОВКИ:
Підводячи підсумки заняття, вчитель акцентує увагу школярів на тому, що вирішальним у прийнятті правильного рішення у різноманітних проблемних ситуаціях повинно бути законодавство України, зокрема Закон України "Про вибори народних депутатів України". Усі непорозуміння, проблеми, які виникають під час виборів, слід вирішувати, спираючись на законодавчу базу, тільки в такому випадку вибори проходитимуть чесно та відкрито, а державу можна буде називати демократичною.
ЦІКАВО ЗНАТИ
Міжнародний досвід передбачає, що кожен громадянин повинен мати право на участь у громадських справах та прийнятті політичних рішень. Непряма демократія дозволяє народу виражати свою волю через обраних ним представників. Це гарантує громадянам, які мають право голосу, можливість обирати або бути обраними в процесі чесних виборів.
Загальна декларація прав людини 1948 року передбачає наступне:
• Громадяни можуть мати свою думку, вільну від впливу держави.
• Кожен громадянин має право на вільне висловлення своєї думки, отримання та передання інформації та обмін думками.
• Громадяни мають право на мирні збори.
• Громадяни мають право створювати та приєднуватись до груп, асоціацій, політичних партій, союзів та інших об’єднань без втручання з боку держави.
• Громадяни мають право голосувати і бути обраними на справжніх періодичних виборах, які проводяться на основі загального і рівного виборчого права при таємному голосуванні і забезпечують свободу волевиявлення.
Ці права, визнані міжнародним правом, закріплені в нашій Конституції, а також в законах більш ніж 100 країн світу. За дотриманням прав людини здійснюють нагляд міжнародні організації, ООН. Вибори вважаються важливим фактором захисту прав людини.
Обговоріть з учнями питання: "Що означає бути справжнім громадянином?" Після цього ознайомте їх із таким матеріалом:
ЩО Я МОЖУ ЗРОБИТИ, ЩОБ БУТИ АКТИВНИМ ГРОМАДЯНИНОМ?
* Читай та переглядай Конституцiю України. Вивчай свої права як громадянина держави.
* Приєднайся до шкiльного самоврядування. Якщо у твоїй школi немає його, створи.
* Стань громадським кореспондентом газет, журналiв, радiо, телебачення.
* Користуючись поштою, електронним зв’язком, iнформацiйною системою "iнтернет", вiдшукай iншi мiжнароднi громадськi органiзацiї, встанови з ними контакти, подiлися своїми iдеями.
* Подiлися своїми знаннями та вмiннями iз сиротами i людьми з фiзичними вадами.
* Звернися до народних обранцiв - депутатiв та ознайом їх зi своїми поглядами та позицiєю своєї органiзацiї, партiї, клубу чи групи.
* Органiзовуй зустрiчi з народними обранцями у школi, громадському центрi. Попроси їх не про традицiйну доповiдь, а про взаємокорисний дiалог на такi теми: їхнє ставлення до своїх виборцiв; їхнi прiоритети у вирiшеннi проблем; вiдповiдальнiсть та звiтнiсть мiсцевих органiв влади; узгодження мiсцевих потреб з нацiональним благом.
* Визнач активних лiдерiв та бездiяльних посадових осiб на рiзних рiвнях. Оцiни їхню роботу.
* Вiднайди час для отримання iнформацiї про поточнi подiї в Українi та у свiтi, урядовi перемiщення, дiяльнiсть народних обранцiв.
* Розвивай умiння ведення дискусiї та органiзацiйнi здiбностi.
* Знайомся з судовою системою.
* Органiзуй шкiльну групу чи клуб " Практикум громадянина."
* Малюй необразливі карикатури! Сатирично зображуй дiйснiсть.
* Органiзовуй днi громадянської освiти чи позашкiльнi заходи у школi та громадi.
* Cтвори газету, iнформацiйний листок, вiсник у школi пiд назвою "Український громадянин".
* Вiдвiдуй громадськi заходи, зустрiчi, прес-конференцiї. Обмiнюйся iдеями з рiзноманiтними громадськими органiзацiями.
* Спостерiгай за мiсцевим та державним бюджетом, фондами та процесом використання коштiв. Контролюй, висловлюй свої погляди, тримай офiцiйних осiб у пiдзвiтностi.
* Створи або приєднайся до органiзацiй, що викорiнюють недолiки, контролюють дiяльнiсть уряду, бiзнесу.
* Говори про все! Замовчування, конформiзм - громадський злочин.
Запитайте учнів, що, на їх думку, треба робити, щоб бути поінформованим громадянином?
Необхідно бути поінформованим громадянином для того, щоб приймати ефективну участь у виборах. Бути поінформованим означає бути наділеним владою. Поінформовані громадяни роблять кращий вибір та приймають кращі рішення. Якщо громадяни дозволяють іншим маніпулювати собою, вони втрачають свій шанс впливати на державу, закон та на вирішення проблем.
Як стати поінформованим виборцем:
• Спілкуйтесь та ставте запитання громадським діячам, посадовим особам, працівникам виборчих комісій, представникам засобів масової інформації і т.п.;
• Обговорюйте політичні проблеми з членами сім’ї, друзями, знайомими, щоб дізнатися про їхню думку;
• Регулярно ознайомлюйтеся із матеріалами преси та internet; cлухайте радіо та переглядайте телевізійні програми;
• Відвідуйте державні установи.
Роль засобів масової інформації.
Дуже важливо бути поінформованим громадянином для ефективної участі в громадському житті. Громадянам необхідно знати свої конституційні права, щоб визначати, чи були вони порушені. Громадянам повинні бути відомі інституційні та юридичні засоби захисту їхніх прав, якими можна скористатися. Вони повинні стежити за політичною ситуацією як на рівні своєї територіальної громади, так і на рівні держави в цілому, бути політично активними. Політики та офіційні особи не можуть легко маніпулювати добре поінформованими та освіченими громадянами.
Засоби масової інформації відіграють велику роль у формуванні громадської думки. Вони є невід’ємною складовою демократичного суспільства. Вони надають важливу інформацію, забезпечують громадський нагляд та інформують людей про те, як державні установи виконують свої обов’язки.
Конституція визнає ключову роль засобів масової інформації. Важливість гарантій свобод та інформації полягає в наступному:
• Засоби масової інформації допомагають в розповсюдженні інформації серед громадян. Людина повинна мати можливість спілкуватися з іншими з метою обміну інформацією. Ми можемо приймати рішення стосовно державного управління, лише якщо ми маємо свободу обміну думками та їх плюралізм. Видатний просвітницький філософ Джон Лок стверджував, що вільна преса є наріжним каменем для будь-якого демократичного суспільства, адже тільки свобода слова дозволяє добрим ідеям прийти на зміну поганим.
• Засоби масової інформації дозволяють громадянам оцінити ефективність державного апарату та поведінку лідерів. Вони допомагають зробити вибір в питанні, чи виправдали держава та державні лідери їхні очікування. Це сприяє виборцям у прийнятті рішення, кого підтримати чи не підтримати в день виборів. Вільна преса стає ще одним джерелом нагляду за державою.
• Засоби масової інформації допомагають створити систему управління, яка опікується проблемами суспільства. Як вже зазначалось, ознакою демократії є свобода обміну думками та плюралізм. Це дозволяє людям висловлювати свої погляди та вимоги державі і сприяти мирному розв’язанню конфліктів шляхом діалогу.
На цьому світі немає абсолютної свободи, це стосується і свободи слова. Обмеження встановлюються законами, які забороняють образу честі та гідності особи без законних підстав. Свобода слова та вільна преса є необхідними елементами демократії. Незалежна преса повинна повідомляти новини неупереджено, спираючись на факти. Гроші чи хабарі не повинні впливати на репортажі. Контроль за тим, щоб преса повідомляла новини неупереджено та прозоро, покладається на громадян. Повідомлення засобів масової інформації повинні бути об’єктивними, містити факти, щоб люди мали можливість робити власні висновки про висвітлені питання. Коли преса робить заяви, в яких відображається її точка зору, такі заяви повинні позначатись як "думка редактора". Держава не може контролювати незалежну пресу, також не може вказувати, що обговорювати чи про що повідомляти в новинах. Свідомий та поінформований електорат існує лише за умов відповідальної преси. І відповідальна преса може існувати лише за підтримки громадян, які готові захищати свободу слова будь-якою ціною.
Ми можемо стати поінформованими, ставлячи питання обізнаним людям, отримуючи інформацію від державних посадових осіб, через офіційні документи та вісники державних органів завдяки освітнім телевізійним та радіопрограмам, читаючи газети, журнали, книги та іншу літературу, а також беручи участь в роботі громадських організацій.
ВПРАВИ ДЛЯ УЧНІВ:
1. З’ясуйте, які загальнонаціональні чи місцеві проблеми або питання висвітлюються в засобах масової інформації. Визначте, як ці питання впливають на вас в особистому і політичному плані.
2. Поясніть поставлену проблему та її наслідки для вашої територіальної громади чи держави в цілому.
3. Оцініть, як добре засоби масової інформації висвітлюють цю проблему і чи надають вони перевагу тій чи іншій стороні.
Рекомендувати цей матеріал