Громадянська Освіта

http://osvita.khpg.org/index.php?id=1089120000


06.07.2004

Цитата номеру

Чому вчитель боїтся дати свободу дітям?

Що, учитель – ворог дітям? Владолюбець? Тиран за природою?

Звичайно, ні. Просто сама ідея свободи в усталеній педагогічній свідомості суперечить головній умові нормального шкільного життя – дисципліні.

Ми внутрішньо чинимо опір свободі, тому що боїмося, чи не зруйнує вона дисципліну і, відповідно, чи не зруйнує вона школу.

Школа в нашій свідомості – це перш за все порядок. Учитель не може навчати і нічого не навчить, якщо в класі немає дисципліни. Трохи жорсткіше, трохи м’якше, але дисципліна. Це очевидно.

А свобода, здається нам, суперечить дисципліні. Адже свобода і полягає, вважаємо ми, у відсутності дисципліни, інакше яка ж це свобода.

Ми розмірковуємо: або свобода, або дисципліна. І вибираємо, зрозуміло, дисципліну, бо без неї не можна. Без свободи проживемо, а без дисципліни на уроці – ні.

Свободі в такому виборі не залишається місця. Але чи так це насправді? Чи існує вибір, чи існує протиріччя між свободою і дисципліною? Чи протилежна свобода дисципліні?

Що таке дисципліна?

Кожен учитель із  досвіду свого знає, що таке дисципліна і як важко в класі, який не слухає, не чує вчителя.

Дисципліна в поширеному розумінні – це слухняність, підлеглість шкільним порядкам. Дисципліна – це підлеглість. Disciplus –учень; учень зобов’язаний слухатися вчителя.

Але для чого? Щоб учитель міг навчати, щоб клас і кожний з учнів зокрема працювали – навчались і рухались вперед, інакше школа перестане бути школою.

Отже, остаточний сенс дисципліни не в слухняності, а в роботі, у працездатності класу і учня.

Дисципліна – це не слухняність, а працездатність, зосередженість на роботі.

Дисциплінований клас не той, де всі сидять і дивляться в рот учителеві, боячись під страхом окрику чи покарання поворухнутися, а той, який працює на уроці. Всі працюють. Всі зайняті справою – слухають пояснення вчителя, обговорюють проблеми разом або в маленьких групах, рішають задачі, проводять досліди.

Усі працюють з певним напруженням сил і тому продуктивно.

Дисципліна класу вимірюється продуктивністю його роботи. І більше нічим. Так само дисципліна в армії вимірюється боєздатністю частини.

І ось тут починається найголовніше. Вдумаймося, і ми побачимо, що праця, працездатність, продуктивність шкільного класу досягається не одним тільки, а двома способами, між якими нам і доводиться вибирати.

Насправді вчитель вибирає не між дисципліною і свободою, а між одним чи другим способом досягнення дисципліни...

Симон Соловейчик
"1 сентября. Управление школой", №16, 2004
http://archive.1september.ru/upr/2004/16
Переклад з рос. – Ніна Кусайкіна


Рекомендувати цей матеріал