http://osvita.khpg.org/index.php?id=1070823618
Матеріали для обговорення. Посібник для викладача з теми "Поліція і права людини". Страсбург, березень 2002. Автор - Анеке Оссе, Магістр психології, Поліцейська Академія Нідерландів. Переклад - Бюро інформації Ради Європи в Україні (Адреса: 01030, м. Київ, вул. Івана Франка, 24А; тел. (044) 234-40-84, 234-37-78; e-mail: [email protected] ; веб-сторінка: www.coe.kiev.ua )
З Вступу до посібника
Завданням цього підручника було стимулювати роздуми та самооцінку в ході проведення обговорень. Під час його використання роль викладача полягає в організації та проведенні дискусії та в тому, щоб дозволяти слухачам ставати активними учасниками в процесі власного та взаємного навчання. Дослідження показали, що зміна у ставленні та поглядах досягається значно простіше в результаті дискусії, аніж після прослуханої лекції.
Важливу частину підготовки в питаннях правозахисту становить ознайомлення з Європейською конвенцією з прав людини та іншими міжнародними правозахисними документами, а також формування знань про їхнє безпосереднє відношення до функціонування поліції. Однак лише таких теоретичних знань недостатньо. Потрібно також розвивати відповідні навички. Співробітник поліції повинен вміти оцінювати свою поведінку та власні рішення. Які цінності визначають його поведінку? Чому він поводиться саме так, а не інакше? Які з прав людини є більш важливими для нього, а які менш важливі? Чому? Чим він керується у своєму виборі? Розгляд таких питань допомагає краще зрозуміти власні мотиви, поведінку, ставлення, а таке розуміння є необхідним для того, щоб внести зміни, відповідно до мотивів, поведінки або ставлення.
ВИКОРИСТАННЯ ДИСКУСІЇ В ХОДІ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
Для того, щоб слухачі швидко призвичаїлись до того, що дискусія є однією з форм навчання, матеріали для обговорення повинні бути введені до навчального процесу від самого початку навчального курсу. Поки студенти не звикли до викладача та один до одного, бажано було б обрати для обговорення відносно просту і зрозумілу тему. Поступово можна вводити і складніші теми. Коли слухачі звикнуть до форми дискусії, до такої форми занять можна буде звертатись за бажанням викладача на будь-якому етапі викладання теоретичного матеріалу.
РОЛЬ ВИКЛАДАЧА
Викладач зобов’язаний створити таку атмосферу в аудиторії, яка буде сприятливою для вільного висловлення думок та поглядів слухачів у ході дискусії. Для цього викладач повинен зважати на таке:
1. Викладач повинен від самого початку налаштувати на правильний лад аудиторію з тим, щоб слухачі знали, чого вони можуть очікувати протягом всього навчального курсу.
2. Викладач керує дискусією. Але він не бере в ній участі, і тому уникає висловів "я гадаю", "по-моєму", "мені здається" і подібних. Думка викладача не має значення і може навіть зашкодити дискусії, оскільки у слухачів може скластись враження, що думка викладача має бути "правильною", тоді як усі думки є важливими.
3. Викладач повинен добре вміти користуватись комунікаційними навичками, зокрема, узагальнювати різні погляди, просити пояснити думку, перевіряти рівень розуміння та уважно вислуховувати сказане слухачами. Ось декілька корисних прийомів для стимулювання дискусії:
- "Я чув, що дехто каже ... А що ви думаєте про це?"
- "А якби замість "А" було "Б", то що б ви сказали?" Викладач може також прокоментувати реакцію групи:
- "Я помітив, що коли Ікс сказав,.. дехто з вас захвилювався. Чому?"
- "Здається, що багато хто не погоджується. Чому?"
Викладач має утримуватись від запитань, на які можна відповісти просто "так" або "ні".
4. Особливу увагу слід приділяти стимулюванню активної участі всіх членів групи та переконувати їх у тому, що думка кожного з них має значення. Якщо слухач мовчить, можна звернутись до нього окремо і поставити йому пряме запитання про його думку. Такий прийом часто допомагає досягти активнішої участі.
5. Дискусія - це вільний обмін думками та ідеями, а не з’ясування особистих симпатій та антипатій. У разі потреби, викладач повинен звернутись до слухача з таким запитанням: "Чи не можете ви сформулювати це таким чином, щоб ми могли обговорити?" Слухачі повинні почуватись вільно під час висловлювання власних думок, знаючи, що все висловлене в аудиторії є цілком конфіденційним, - з цим мають погодитись усі учасники ще на самому початку навчального курсу.
6. Дискусія, як правило, не закінчується правильною або неправильною відповіддю, хоч її учасники і можуть дійти згоди. Учасники мають право залишатись при своїй думці, але вони повинні бути готовими захищати її.
7. Викладач використовує "Матеріали для обговорення" на свій розсуд як допоміжний засіб для ведення дискусії і пристосовує їх до потреб групи.
8. Хоч викладач є фахівцем з обговорюваної теми, його головне завдання - це спрямовувати хід обговорення (визначати часові обмеження, керувати аудиторією) в такий спосіб, щоб підвести слухачів до кращого усвідомлення ними впливу правозахисної тематики на їхню діяльність. Традиційна робота в аудиторії такого результату не дає.
Автор сподівається, що кожен викладач доповнюватиме ці матеріали для обговорення своїми власними методичними розробками.
ОПТИМАЛЬНІ УМОВИ ДЛЯ ДИСКУСІЇ
Для дискусії бажано було б мати невелику групу слухачів з тим, щоб кожен мав можливість висловитись. В аудиторії з 12-16 осіб дискусія ще може бути організована, але якщо слухачів буде більше або викладачеві здається, що не всі зможуть виступити в складі великої групи, то групу можна поділити на декілька підгруп. У цьому випадку кожна підгрупа обирає представника, який розповість про результати дискусії всій аудиторії і результати різних підгруп будуть порівнюватись. Від викладача така форма роботи потребує професійних викладацьких навичок, однак, у кінцевому рахунку більша кількість учасників отримує можливість висловитись, і це потребує менше часу, аніж проведення дискусії одночасно для всієї аудиторії.
Дуже важливо правильно розсадити учасників, щоб створити правильну атмосферу для обміну думками. Велика група має розміщуватись напівколом з викладачем у центрі, який повернутий обличчям до аудиторії. Маленькі групи, навпаки, можуть сидіти колом, і в цьому випадку викладач повинен мати можливість вільно пересуватись від однієї групки до іншої, слідкуючи за ходом дискусії та надаючи допомогу, коли це необхідно. В обох випадках учасники повинні мати можливість робити нотатки. Якщо інших варіантів немає, то нотатки можна робити і за столом.
Може використовуватись відеокамера (це залежить від технічних можливостей), особливо в ігрових ситуаціях. Учасникам інколи буває дуже корисно побачити збоку те, як вони висловлюють свої думки та погляди. Однак при цьому дехто може почуватися не дуже вільно, і викладач повинен зважати на це. Він обов’язково повинен попередити учасників заздалегідь про те, що після дискусії всі відеозаписи будуть знищені.
Якщо є можливість використати відеомагнітофон, то викладач може продемонструвати відеофільм Ради Європи про поліцію та права людини - "Давайте будемо обережними! Поліція і права людини". Цей відеофільм краще продемонструвати на початку курсу як вступ до теми "Права людини і поліція".
Під час використання цих матеріалів один раз потрібно буде скористатись епідіаскопом (Матеріали для обговорень № 12). Однак епідіаскоп можна використовувати і частіше - для викладання теорії, а також для дискусії, що надаватиме слухачам візуальну підтримку. Викладач може використовувати епідіаскоп замість дошки, а слухачі - під час повідомлень про результати обговорень у маленьких групах.
ПІДГОТОВКА ПРОГРАМИ НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ
Для розробки власного навчального курсу з прав людини для поліцейських викладач може використати також інші навчальні матеріали, що були підготовлені в рамках програми "Поліція і права людини 1997-2000".
Важливим аспектом під час підготовки є врахування часових обмежень. Тривалість звичайного курсу - від 3 до 10 днів, що залежить від складу групи та рівня обізнаності учасників з проблематикою прав людини. Можна розділити навчальний курс на дві частини. Спершу за декілька днів проводиться короткий навчальний курс, потім слухачі повертаються до своєї справжньої роботи, де вони, виконуючи домашнє завдання, спостерігають, наприклад, за прикладами дотримання прав людини або їх порушення на практиці. Коли вони знову збираються разом, приблизно через місяць, то їхні спостереження можуть бути покладені в основу другої короткої частини курсу.
Викладач повинен намагатись підвищити рівень знань з проблематики "Поліція і права людини", запрошуючи для викладання під час навчального курсу представників інших заінтересованих сторін. Наприклад, можна запросити представників відповідних неурядових організацій (НУО) для активної участі з окремих тем навчального курсу, наприклад, запропонувати виступити перед групою, провести дискусію тощо. Самі учасники також можуть допомогти в складанні навчальної програми. Для цього по закінченні курсу їм можна роздати анкети для відгуків, де вони висловлять свої зауваження або побажання, і це допоможе викладачеві визначити, що саме він повинен посилити або вдосконалити під час проведення майбутніх занять.
* * *
МАТЕРІАЛИ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ: 15 СПОСОБІВ ЗАЦІКАВИТИ ПОЛІЦЕЙСЬКИХ ПИТАННЯМИ ПРАВ ЛЮДИНИ)
* * *
1. РОЛЬ ПОЛІЦІЇ (І)
МЕТА: Цей матеріал пропонує слухачам поміркувати над головною роллю поліції. Результати цієї дискусії будуть покладені в основу всього наступного курсу і слугуватимуть відправним пунктом для майбутніх дискусій про важливість створення поліції, яка 6 користувалась довірою населення.
Цей матеріал слід використовувати на початку курсу, можливо, навіть на першому занятті.
МЕТОД РОБОТИ
Викладач ставить слухачам наступне запитання: Якою є роль поліції?
Відповідь на це запитання повинен дати кожен слухач. Викладач не повинен задовольнитись відповіддю типу "Виконувати закон", якої - це зрозуміло - недостатньо. Якщо слухачі є ще з недостатнім досвідом, то, можливо, викладачеві треба буде вдатись до подальших провокативних питань ще до того, як слухачі почнуть відповідати. В цьому випадку відповіді краще давати усно. В разі сильнішої аудиторії слухачів відповіді можуть бути записані на аркушах паперу, які потім слід зібрати. Викладач пише відповіді на стенді з перекидними аркушами паперу і запрошує слухачів дати оцінку кожній відповіді. Кожен зі слухачів має п’ять балів, які він може присудити одній відповіді, або ж може розподілити між різними відповідями. Бали проставляються поруч з відповідями. П’ять відповідей, які набрали найбільшу кількість балів, викладач записує на окремому аркуші паперу і прикріплює цей аркуш на стіні аудиторії. Цей аркуш повинен залишатись перед очима слухачів та викладача упродовж всього навчального курсу з тим, щоб викладач зміг звернутись до нього, коли це буде необхідно
ТРИВАЛІСТЬ: від ЗО до 60 хвилин
ОБЛАДНАННЯ (технічні засоби): стенд з перекидними аркушами паперу; фломастери; скотч.
Замість стенда з перекидними аркушами паперу можна використовувати дошку. Якщо відповіді пишуться на дошці, слухачі та викладач повинні занотувати їх до своїх зошитів, щоб пізніше мати можливість звертатись до них.
ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО АЛЬТЕРНАТИВНОГО ВИКОРИСТАННЯ
Цей матеріал може бути використаний і в інший спосіб. Слухачі сідають колом, беруть аркуші паперу і кожен з них пише по три відповіді. Після цього вони складають аркуші і передають її сусідові зліва. Сусід читає відповіді, викреслює ті, з якими він не погоджується, і додає свої. Якщо він погоджується з усіма відповідями, він просто передає аркуш далі сусідові зліва. Це триває до тих пір, поки кожен не отримає знову свій аркуш, на якому він записав свої три відповіді. Викладач просить кожного зачитати вголос те, що написано на його аркуші паперу. Можливо, на цей момент усі відповіді будуть схожими. Викладач разом зі слухачами розподіляє їх за категоріями і виділяє головні. Далі робота продовжується так, як це описано вище.
ВИСНОВОК
Відповіді повинні бути приблизно такими:
- підтримувати порядок
- розслідувати злочини
- притягати підозрюваних осіб до відповідальності
- підтримувати мир і стабільність
- надавати допомогу тим, хто її потребує
- захищати представників уразливих та найменш захищених верств населення.
МОЖЛИВІ НЕПОРОЗУМІННЯ
Якщо слухачі дають неправильні відповіді про роль поліції, або такі відповіді, які можуть негативно вплинути на подальшу роботу, викладач повинен поставити додаткові запитання. Можливими проблемними відповідями є:
- ЗНАЙТИ ЗЛОЧИНЦЯ (Коли скоєно злочин, завданням поліції є розшук підозрюваних, а вже суддя вирішує, чи особа є злочинцем (власне, тим, хто скоїв злочин). Викладач запитує: "Хто такий злочинець?", "Хто вирішує, чи є особа злочинцем?"
- ПОКАРАТИ ЗЛОЧИНЦЯ (Покарання злочинцю виносить суддя, а не поліція. Викладач запитує: "Хто робить висновки щодо судових аспектів злочину?", "Хто ухвалює рішення про покарання?", "Хто виконує покарання?")
- ОТРИМАТИ ЗІЗНАННЯ (Слідчий повинен намагатись встановити істину. Викладач запитує: "Хто може зробити зізнання?", "Яким є завдання поліції?" (встановити істину), "Ви отримали зізнання. Що буде у випадку, якщо його зробила не та особа, яка вчинила злочин?" (справжній злочинець залишається на волі))
* * *
2. РОЛЬ ПОЛІЦІЇ (II)
МЕТА: Цей матеріал надає можливість слухачам поміркувати над особливим положенням поліцейських. Для виконання своїх обов’язків поліція отримує, згідно з законом, більше повноважень у порівнянні з цивільним населенням. Мета цього матеріалу - обговорити такі повноваження і з’ясувати, навіщо вони потрібні поліції. При цьому слід зазначити, що зловживання ними часто призводить до порушення прав людини.
Цей матеріал можна використовувати відразу після матеріалу про роль поліції або ж на подальших заняттях курсу.
МЕТОД РОБОТИ
Викладач ставить слухачам наступне запитання:
"Чим поліція відрізняється від цивільного населення?"
Слухачі беруть аркуші паперу й обмірковують це запитання. Через п’ять хвилин викладач запитує по черзі у кожного про те, яку він написав відповідь. Ці відповіді записуються на дошці або на стенді з перекидними аркушами паперу. Коли це необхідно, викладач просить слухачів пояснити їхні відповіді.
Згодом усі обговорюють відповіді, написані на дошці. Всі коментарі є бажаними. В результаті група має дійти єдиної думки.
Тривалість: від ЗО до 45 хвилин
Обладнання: дошка, крейда (або стенд з перекидними аркушами паперу і фломастери)
ПРОПОЗИЦІХ ЩОДО АЛЬТЕРНАТИВНОГО ВИКОРИСТАННЯ
Цю вправу можна виконувати і під час обговорення теми "Роль поліції". Якщо ця тема розглядається не на перших заняттях курсу, коли слухачі вже звикнуть до дискусій, викладач може просто поставити слухачам запитання і відразу ж перейти до його обговорення.
ВИСНОВОК
Піднята проблема спричинює пошук відповіді на запитання про законні повноваження, якими поліцейські користуються під час виконання ними службових обов’язків (наприклад, при здійсненні арешту, при застосуванні сили тощо). Однак вони можуть користуватись такими повноваженнями лише тоді, коли для цього є законні підстави. В демократичному суспільстві поліція наділена повноваженнями відповідно до закону. Громадськість вірить поліції в тому, що вона (поліція) не зловживатиме своїми повноваженнями. Як тільки з’являються зловживання, це шкодить загальній вірі в справедливість. У виняткових випадках виникає загроза того, що цивільне населення буде користуватись своєю власною системою відновлення справедливості.
МОЖЛИВІ НЕПОРОЗУМІННЯ
"Між поліцією і цивільним населенням немає жодної різниці"
Викладач запитує:
- "Чому тоді поліцейські одягають форму?" Це має підвести до відповіді, що поліцейські мають вирізнятись.
- "Чому?" і т. д.
Відповіді такого типу, що поліцейські повинні поводитись більш етично, ніж цивільне населення, слід розглянути детальніше:
- "Чому?" - Тому що ми перебуваємо в особливому становищі.
- "Що це за особливе становище?" і т.д.
Можливо, що слухачі згадають про такі повноваження, яких поліція насправді не має (наприклад, прийти до кого-небудь додому з тим, щоб "просто оглянути помешкання"), або, наприклад, про повноваження, якими наділена не лише поліція (наприклад, у деяких країнах цивільна особа має право "арештувати" когось, якщо цю іншу особу захоплено під час вчинення нею злочину).
Викладач повинен бути дуже уважним і відразу ж обговорити можливі непорозуміння. Це можна зробити, ставлячи запитання, або ж звертаючись до відповідного законодавства, текст якого було б не зайве мати під рукою.
* * *
3. ВІДЕОФІЛЬМ "ДАВАЙТЕ БУДЕМО ОБЕРЕЖНИМИ!"
МЕТА: Зробити нескладний, простий вступ до теми "Права людини і поліція".
Цей матеріал рекомендується використовувати на самому початку курсу, або відразу ж після розділів "Роль поліції - І та II".
МЕТОД РОБОТИ
Фільм розповідає про правозахисний аспект роботи поліції та про діяльність Ради Європи в питаннях захисту прав людини.
Перед переглядом фільму викладач може поставити запитання: "Що ви знаєте про права людини" ?
Викладач може записати відповіді слухачів на дошці або на стенді.
Потім можна поставити конкретніше запитання: "Що ви знаєте про правозахисний аспект роботи поліції?"
Слухачів знову можна запросити висловитися з цієї теми. Якщо хтось дає вочевидь неправильну відповідь, викладач може попросити інших учасників прокоментувати його репліку в такий спосіб, щоб на стенді з’явилась лише правильна інформація.
Потім, щоб перейти до фільму, викладач може запитати:
"На які запитання ви б хотіли отримати відповіді від перегляду цього фільму?" Відповіді знову записуються на стенді, а викладач просить слухачів шукати відповіді на власні запитання під час перегляду фільму. Це робиться для того, щоб ні в кого не склалось враження, що під час перегляду фільму можна відпочивати!
ПІСЛЯ ПЕРЕГЛЯДУ
Учасники повинні розповісти, чи відповів фільм на їхні запитання та обговорити свої загальні враження від переглянутого фільму. Це обговорення може перейти на більш конкретніші теми з-поміж числа тих, що перераховані нижче. Викладач може вибрати з них найбільш відповідні для цієї групи та обговорити стільки тем, скільки дозволить час.
ПРОПОНОВАНІ ТЕМИ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ
1. На роботу поліції впливають такі правові інструменти:
ЄВРОПЕЙСЬКА КОНВЕНЦІЯ З ПРАВ ЛЮДИНИ
... є інструментом, що стоїть над національним законодавством;
... наділяє всіх фізичних осіб юридичними правами;
... регулює відносини між державою та фізичними особами;
... містить статті, які тісно і безпосередньо пов’язані з роботою поліції;
... піднімає наступне питання: чи ускладнюють права людини роботу поліції?
КОНВЕНЦІЯ У ЗАПОБІГАННІ КАТУВАННЯМ (КЗК)
... є інструментом, метою якого є запобігання жорстокому поводженню із затриманими та їх катуванню;
... вимагає регулярного інспектування місць тримання позбавлених волі осіб (в тому числі й поліцейські дільниці);
... піднімає наступне питання: які заходи може вжити поліція для запобігання жорстокому поводженню чи катуванню?
2. Застосування сили або вогнепальної зброї поліцейськими:
- Як можна звести до мінімуму застосування сили або вогнепальної зброї в роботі поліції?
3. Професійна поведінка поліцейських. Наскільки відповідають дійсності наступні заяви про сучасну поліцію:
- Професійний поліцейський повинен мати добру фахову підготовку і дотримуватись прав людини.
- Поліцейські поводяться з населенням так, як вони хотіли б, щоб поводились з членами їхніх родин.
- Поліція в своїй боротьбі зі злочинністю співробітничає з іншими організаціями.
- Поліція може ефективно працювати лише тоді, коли вона користується довірою населення.
4. Робота поліції в поліетнічному суспільстві:
- Чи є расизм справою совісті кожної особи?
- Як поліція повинна поводитись з біженцями та іншими вразливими й незахищеними групами населення?
- Чи повинен кадровий склад поліції відповідати статевому, расовому, етнічному, релігійному складу та сексуальній орієнтації того суспільства, якому служить поліція?
5. Права людини для поліцейських:
Чи мають поліцейські більше прав, ніж інші люди?
6. Підзвітність:
- Наскільки важливо для поліції бути відкритою та "прозорою" організацією?
- Які засоби вживаються з цією метою? Як можна зробити ці засоби ефективнішими?
Тривалість відеофільму 22 хвилини, до цього слід додати час на обговорення до та після перегляду (на розсуд викладача).
Обладнання (технічні засоби): телевізор з відеомагнітофоном (VHS). Для великої групи, якщо є така можливість, спеціальна кімната для перегляду.
ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО АЛЬТЕРНАТИВНОГО ВИКОРИСТАННЯ
Винахідливий викладач може підготувати й інші методичні прийоми, які допоможуть взяти від перегляду фільму більше конкретної інформації. Слухачам можна роздати перелік підготовлених заздалегідь питань, на які вони повинні будуть дати відповідь після перегляду фільму. Ці питання потім можуть бути покладені в основу обговорення. Інший варіант є таким: викладач може час від часу зупиняти фільм для обговорення щойно побаченого.
ВИСНОВОК
Цей фільм є "затравкою", завданням якої є стимулювати інтерес в питанні прав людини і поліції та посилити у глядачів зацікавленість і бажання довідатись більше про цю проблему.
МОЖЛИВІ НЕПОРОЗУМІННЯ
Може трапитись так, що слухачі погано уявляють собі, що таке Рада Європи та чим вона займається. Викладач повинен надати відповідні пояснення.
* * *
4. ПОЛІЦІЯ - ЦЕ СИЛОВА СТРУКТУРА ЧИ ОРГАНІЗАЦІЯ З НАДАННЯ ПОСЛУГ НАСЕЛЕННЮ? (В англійській версії дослівно "Поліція є силою чи службою?" - Is the Police a Force or a Service?) - прим. перекладача)
МЕТА
Яке положення в суспільстві посідає поліція? Якими є напрями її діяльності? Цей матеріал повинен допомогти слухачам поміркувати над роллю поліції в їхній країні.
Цей матеріал можна використовувати на будь-якій стадії курсу. Можна пов’язати його з матеріалами "Роль поліції - І та II". Слід зазначити, що в мовах, в яких адекватного перекладу для "police force" ("поліцейської сили") та "police service" ("поліцейської служби") не існує, слід пояснити англійські терміни і вживати їх.
МЕТОД РОБОТИ
Викладач запитує слухачів, чим, на їхню думку, має бути поліція - силовою структурою чи організацією з надання послуг населенню? Ті, хто вважає, що силовою структурою, утворюють підгрупу, так само, як і ті, хто обрав другий варіант відповіді. Після цього обидві групи обговорюють - кожна окремо - чому вони обрали саме таку відповідь. Результати обговорення слухачі записують на стенді з перекидними аркушами паперу. Потім кожна група обирає одного доповідача для обговорення висновків кожної з груп перед усією аудиторією.
ТРИВАЛІСТЬ: від ЗО до 60 хвилин
ОБЛАДНАННЯ: стенд з перекидними аркушами паперу, два фломастери, додаткове приміщення
ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО АЛЬТЕРНАТИВНОГО ВИКОРИСТАННЯ
Можна провести обговорення з усіма слухачами без дошки. Але якщо розподілити слухачів на дві підгрупи, то більша їх кількість візьме участь в обговоренні. Додатковим стимулом слугує той факт, що результат роботи в підгрупі повинен буде представлений усій групі.
Якщо викладач працює з цілою групою, він може запропонувати слухачам проголосувати за "силу" або "службу". Після цього слухачі повинні намагатися переконати один одного в тому, чий вибір є кращим. Наприкінці обговорення викладач знову може попросити проголосувати. Якщо в поглядах слухачів відбулись зміни, варто запитати їх про причину таких змін.
У разі, коли слухачам не вдається самостійно розподілитись на дві приблизно однакові групи, викладач повинен розділити аудиторію сам і визначити кожній групі завдання - обгрунтувати використання "сили" чи "служби", як зазначалося вище.
ВИСНОВОК
У Європі побутують обидва поняття - і "сила", і "служба". Однак в країнах, де "служба" використовується частіше, аніж "сила", це вказує на концептуальну зміну ролі поліції в суспільстві.
МОЖЛИВІ НЕПОРОЗУМІННЯ
"Сила" є, радше, військовою, а не поліцейською концепцією. Однак у деяких країнах межі між армією та поліцією бувають "розмитими". Тому викладач повинен чітко розмежувати військових і поліцейських з огляду на їх повноваження, функції та підзвітність.
* * *
5. РІЗНІ ПОГЛЯДИ НА ПРАВА ЛЮДИНИ
МЕТОЮ обговорення різних точок зору на права людини є розглянути такі бачення прав людини, які можуть перешкодити процесу навчання. Якщо в когось із слухачів існують негативні уявлення про права людини, то в процесі навчання вони відчуватимуть внутрішній опір, чого слід уникнути. Єдиний спосіб роботи з негативними поглядами -це визнати їхнє існування та відкрито їх обговорити.
Цей матеріал слід використовувати на перших заняттях, але не на самому початку курсу. Рекомендується використовувати цей матеріал після тем № 1 та 2. Коли негативних уявлень серед слухачів немає, цей матеріал можна взагалі не використовувати. Однак, коли такі уявлення існують, автори рекомендують обговорити їх відкрито і не допускати їхнього прихованого впливу на обговорення інших тем.
МЕТОД РОБОТИ
Викладач просить слухачів поміркувати над поняттям "права людини". Питання можна сформулювати так:
Коли ви думаєте про права людини, які у вас виникають асоціації?
Викладач просить слухачів висловити все, що спало їм на гадку в зв’язку з цим. Усі відповіді викладач записує на дошці - це сприяє активності слухачів.
Викладач повинен бути готовий записати на дошці навіть найнегативніші асоціації. Це треба зробити, оскільки, якщо хтось із слухачів має такі негативні уявлення, набагато ефективніше обговорити їх в цей момент, аніж допустити їхній можливий вплив на подальший навчальний процес. Але коли асоціації надто вже негативні, група, як правило, сама виправляє таке формулювання, і викладач витирає його з дошки. Наприклад, коли хтось говорить: "Права людини - це одні лише проблеми", то інший може його виправити: "Так, ці права людини можуть викликати проблеми, але в деяких країнах для окремих людей вони є дуже важливими".
Зверніть увагу, що мета цього завдання - відкрито обговорити негативне ставлення до прав людини. Це означає, що викладач не повинен втручатись у цей процес і відразу починати захищати права людини. Це тільки зашкодить дискусії. Довірте процес корегування самій групі!
Викладач записує всі висловлювання на дошці для того, щоб викликати нові асоціації. Як правило, це займає до 10 хвилин.
Зауваження можуть бути такими:
- Права людини обмежують ефективність роботи поліції.
- Нам стало важче ловити злочинців.
- Вони ускладнили процес пошуку доказів.
- Права людини існують лише для цивільного населення, а не для поліцейських.
- Про наші права ніхто не задумується.
- Злочинець не заслуговує на права людини.
- Права людини - це винахід культури Заходу, вони не універсальні.
- Права людини гарні в теорії, але на практиці вони не працюють.
- Права людини пропагуються тими, хто не розуміє роботи поліції.
- Ми вже дотримуємось прав людини, і не потребуємо жодних спеціальних курсів.
- Дуже складно поважати того, хто не поважає тебе.
- Права людини - це ідея м’якотілих лібералів.
Тривалість: обговорення може тривати до 20 хвилин, але якщо негативних асоціацій багато, то часу знадобиться більше.
Обладнання: дошка з крейдою або стенд з перекидними аркушами паперу та фломастери. Все обладнання під час обговорення повинно бути в полі зору всіх учасників дискусії.
ПРОПОЗИЦІХ ЩОДО АЛЬТЕРНАТИВНОГО ВИКОРИСТАННЯ
Це обговорення можна проводити по-різному. Важливо пам’ятати про головне завдання - позбавитись від негативних уявлень для того, щоб можна було без перешкод продовжувати навчальний курс. Одним із способів розв’язання цієї вправи є запитання до аудиторії.
""Як дотримання прав людини може стати на перешкоді ефективній роботі поліції?"
Або; "Якими є негативні наслідки від дотримання прав людини?"
Інші способи проведення дискусії:
- Можливі міркування записуються на дошці і викладач просить слухачів вибрати те, з яким вони найбільше погоджуються.
- Можливі міркування записуються на дошці і викладач просто запитує думку кожного із слухачів про це уявлення.
- Викладач пропонує декілька міркувань і просить слухачів навести більше.
Зазначте, що цей матеріал викладач може використати і на закінчення навчального курсу, з тим, щоб перевірити, чи відбулись зміни в поглядах слухачів.
ВИСНОВОК
- Права людини є універсальними.
- Права людини захищають в однаковій мірі як права цивільного населення, так і права службовців поліції.
- Права людини обмежують роботу поліції не більше, ніж це роблять "звичайні" закони. Робота поліції, за визначенням, побудована на правових принципах.
- Права людини - це практичне керівництво, а не красиво висловлені на папері риторичні фрази.
- Співробітники поліції майже невідворотно зустрічаються з проблемами прав людини. Навіть у тих країнах, де права людини вже є повсякденною реальністю, порушення все ще мають місце.
МОЖЛИВІ НЕПОРОЗУМІННЯ
Викладач повинен зробити наголос на слові "загальна" (universal) в назві "Загальна декларація прав людини".
Слово "загальна" є надзвичайно важливим. Права людини існують для кожної особи. Представники всіх культур, рас, релігій, професій, обох статей, меншин, кримінальних кіл, поліцейських службовців та політиків - всі вони мають право на права людини. Якщо це необхідно, викладач може розповісти про те, що загальний характер прав людини не сприймають, як правило, представники органів влади (особливо урядові чиновники), які помилково вважають, що це допоможе їм залишитись при владі. Викладач повинен пояснити, що закон не обмежує роботи поліцейських. Навпаки, закон дає поліцейським змогу працювати. Ще один аргумент викладача може бути пов’язаний з тим, що права людини навіть допомагають поліцейським у їхній роботі, наприклад, під час створення профспілок або федерацій працівників поліції та участі в них.
І, нарешті, можна обговорити ситуацію, коли підозрюваним є службовець поліції. Як і будь-яка інша особа, він також має право на повагу до своїх прав (див. матеріал № 9 "Зміна ролі на протилежну").
* * *
6. ГРА В АДВОКАТА
МЕТА цього матеріалу - повправлятись у мистецтві ведення дискусії. Слухачі повинні вибрати твердження та обґрунтувати його. Роблячи це, вони виявлятимуть своє ставлення до прав людини. Це особливо важливо в ситуації, коли група дуже пасивна, оскільки слухачі змушені виявляти більшу активність.
Цей матеріал можна використовувати в будь-який момент, коли викладач відчуває потребу в тому, щоб активізувати групу. На початковому етапі рекомендується обирати прості твердження. На наступних етапах також можна використати цей матеріал для обговорення складніших понять.
МЕТОД РОБОТИ
Викладач читає вголос парні твердження і пояснює, що слухачі повинні обрати те з них, яке вони вважають найбільш важливим або правильним. Поміркувавши над обраним твердженням, вони повинні придумати аргументи на його захист, що спричинить подальше колективне обговорення.
Твердження, які входять до пари, не пов’язані між собою і не є протилежними за змістом. До того ж, жодне з них не є ані беззастережно правильним, ані безсумнівно хибним. Інакше на будь-яке з тверджень знайшлась би одна єдина "політичне правильна" відповідь, яка не потребувала б жодних обмірковувань. Обидва твердження можна вважати прийнятними або неприйнятними. Жодне з них не можна вважати "правильною" відповіддю. Врешті-решт, метою є створити умови для дискусії через пропонування слухачам представляти їхні аргументи на захист того або іншого твердження.
Заслухавши твердження А та В, слухачі записують обраний ними варіант на картці (можна роздати всім слухачам готові картки, що пришвидшить процес). Картки збираються та перераховуються. Викладач повідомляє про результат і запитує у всієї групи, з яких мотивів можна було обрати те чи інше твердження, і цим стимулює відповідь.
Важливим моментом є збереження анонімності під час відповідей за допомогою картки. Завдяки цьому слухач може висловитись на користь якогось твердження, не говорячи про те, що саме він обрав це твердження. Звичайно, набагато легше захищати твердження, коли у слухача є реальне переконання, однак, деякі слухачі насправді можуть захищати твердження, які суперечать їхнім справжнім поглядам. Якщо атмосфера в групі дозволяє це зробити, картки можна не використовувати, а слухачі можуть відкрито висловитись на користь відповіді А чи В, голосуючи, відповідно, підняттям руки.
Оскільки важливими є всі думки та погляди (якщо вони обґрунтовані, бо вираз на кшталт "мені здається" ще не є обґрунтуванням), викладач повинен зберігати нейтральну позицію. Так само, як і під час вибору матеріалів для обговорення, під час вибору тверджень викладач повинен обирати ті, які є найбільш корисними для слухачів.
ТРИВАЛІСТЬ: для кожної пари тверджень може бути відведено від 15 до 20 хвилин.
ОБЛАДНАННЯ. Для кожного слухача потрібен набір тверджень і набір карток, чистих, або з надписами А та В. Одні й ті ж картки можуть бути використані для різних пар тверджень, а потім використані викладачем у роботі з іншими аудиторіями.
ПРОПОЗИЦІХ ЩОДО АЛЬТЕРНАТИВНОГО ВИКОРИСТАННЯ
Якщо це можливо, обговорення кожної пари тверджень слід завершити думкою якої-небудь авторитетної людини (яка користується авторитетом у поліцейських, населення цієї місцевості або в цій країні) на підтримку кожного твердження. Це покаже, що обидва твердження є правильними і може навіть сприяти розгортанню подальшої дискусії. Якщо викладач планує використати такий прийом, він повинен заздалегідь запитати авторитетних осіб про їхню думку з відповідного питання. Найкраще було 6 записати їхні відповіді на аудіо- або відеоплівку для подальшого відтворення їх в аудиторії, хоч достатньо результативним буде і просте зчитування відповіді. Цікавим буває порівняння того, чи співпадає бачення "авторитетної особи" з думкою групи.
Можна перетворити дискусію і в змагання. Один із слухачів, який обрав, відповідно, твердження А або В, повинен захистити своє твердження в дискусії з іншим слухачем, який обрав інший варіант твердження. За п’ять хвилин вони повинні переконати групу в тому, що їхній вибір - найкращий. Наприкінці можна влаштувати голосування і подивитись, хто ж навів найпереконливіші аргументи і "переміг" в дискусії.
Можна розділити групу на тих, хто обрав А або В. Потім кожна з підгруп обирає свого представника для захисту твердження. Після закінчення виступів можна проаналізувати ефективність роботи кожної групи. Чи вдалось якійсь із груп віднайти більше доказів? Чи, можливо, хтось змінив свої погляди і вирішив перейти до іншої групи? Скільки таких осіб? Чому вони зробили такий вибір?
Викладач може придумати нові твердження або попросити учасників розподілитись на невеликі групи і придумати власні твердження.
ВИСНОВОК
Справжнього остаточного висновку для кожного з тверджень бути не може, оскільки всі вони є рівнозначними і кожен вибір є прийнятним. Однак учасники отримали можливість краще ознайомитись із власними переконаннями. Що вони вважають головним для себе? Чому? Яке це має відношення до їхньої роботи? Для того, щоб надати можливість поміркувати над цим, непогано було 6 надати певний час для індивідуальних роздумів.
Нижче наведено декілька питань для таких розмірковувань:
- Які цінності, що спричинили ваш вибір, вам вдалось відкрити в собі? Чому ви зробити саме такий вибір?
- Що ви думаєте про це?
- Чи дізнались ви щось нове про себе?
- Яке це має відношення до вашої роботи в поліції?
МОЖЛИВІ НЕПОРОЗУМІННЯ
Непорозуміння в цьому випадку не можна визначити заздалегідь. Викладач повинен намагатись зрозуміти аргументи слухачів, якими вони мотивують свій вибір. Викладач може реагувати на них або ставити запитання. Можливо, що хтось із слухачів може відмовитись робити вибір, вважаючи його неможливим для себе. У цьому випадку слід наголосити на тому, що метою є стимулювання дискусії, а не "правильний" вибір. Це може заохотити таких учасників до активнішої участі.
ТВЕРДЖЕННЯ:
----------------------------------------------------
А. Права людини є універсальними, тому Загальна декларація прав людини важливіша за Європейську конвенцію з прав людини.
В. Права людини порушуються найчастіше під час проведення допиту.
----------------------------------------------------
А. Оскільки злочинці порушують права інших людей, їх слід позбавити прав людини.
В. Жінки ніколи не зможуть бути добрими поліцейськими, тому що вони не наділені достатньою силою для того, щоб викопувати завдання, які стоять перед поліцейськими.
----------------------------------------------------
А. Накази керівництва завжди мають бути виконані.
В. Послуги поліцейських не можна купити.
----------------------------------------------------
А. Сила має бути застосована лише тоді, коли в цьому є нагальна потреба, її застосування має бути пропорційним загрозі та здійснюватись відповідно до того, як це визначається законодавством і незаконними актами.
В. Слід проводити розслідування всіх порушень прав людини.
----------------------------------------------------
А. Якщо має місце порушення прав людини, поліцейське керівництво завжди несе за це солідарну відповідальність.
В. Насильство в сім’ї повинно розглядатись як і будь-який інший злочин.
----------------------------------------------------
А. Перед тим, як застосувати силу або вогнепальну зброю, завжди слід намагатись використати несилові методи.
В. Я інколи думаю, що для правильного виконання моєї роботи мені потрібно більше спеціальної підготовки.
----------------------------------------------------
А. Недостатнє фінансове забезпечення може служити виправданням для порушення прав людини.
В. У деяких випадках поліція навмисно вбиває людину.
----------------------------------------------------
А. Порушення прав людини щодо політв’язнів є менш прийнятними, аніж порушення прав людини щодо кримінальних злочинців.
В. Коли представники якоїсь етнічної меншини часто скоюють злочини, то, зрозуміло, що коли надходить повідомлення про новий злочин, їх підозрюють у першу чергу.
----------------------------------------------------
А. Якщо у в’язничній камері протягом 24 годин па добу горить світло, це є катування.
В. Інколи презумпція невинуватості не є необхідною, тому що ви знаєте, що саме ця особа скоїла злочин.
----------------------------------------------------
А. Якщо справа є дуже серйозною, то вжиті більш жорсткі заходи для отримання зізнання є виправдані.
В. Інколи я хотів би, щоб я міг розмовляти мовою наших етнічних меншин.
----------------------------------------------------
А. Громадяни повинні знати, що з поліцією жартувати не можна, тому інколи непогано бути більш жорстким.
В. Поліцейському перекладач не потрібен, тому що все населення країни повинно вміти спілкуватись однією мовою.
----------------------------------------------------
А. Якщо судовий процес провадить незалежний суддя, то такий суд завжди буде справедливим.
В. Для нагального обшуку помешкання ордер не потрібен.
----------------------------------------------------
А. Свобода слова є важливішим правом людини, ніж рівність.
В. Коли йдеться про корупцію, то керівництво теж завжди несе відповідальність.
----------------------------------------------------
А. Дуже важливо, щоб підозрюваний міг захищати себе самостійно. Тому він повинен знати про висунуті проти нього звинувачення.
В. Переслідування неповнолітніх злочинців має бути таким же, як і у випадку дорослих.
----------------------------------------------------
А. Добре організована процедура скарг є важливою умовою захисту прав людини.
В. Поліція повинна запобігати випадкам расизму і ксенофобії та розслідувати їх.
----------------------------------------------------
А. Для підтримання громадського порядку інколи буває необхідно обмежити чиюсь свободу слова.
В. З чоловіками та жінками у всіх випадках слід поводитись однаково.
----------------------------------------------------
А. В країні має бути незалежний орган, до якого люди можуть оскаржити дії поліції.
В. Те, що відбувається вдома між членами подружжя в їхньому приватному житті, є їхньою особистою справою. Поліція не повинна до цього втручатись.
----------------------------------------------------
А. Порушення прав людини, вчинені поліцією, повинна розслідувати поліція.
В. Неповнолітні злочинці до досягнення певного віку не повинні нести кримінальної відповідальності.
----------------------------------------------------
А. Кодекс поведінки не потрібен, оскільки ми маємо вже національні та міжнародні закони.
В. Не можна примусити жінку займатись проституцією.
----------------------------------------------------
А. Неурядові організації, такі як Міжнародна амністія, не є необхідними.
В. Я ніколи не застосовую силу в більшій мірі, ніж це є суворо необхідним.
----------------------------------------------------
А. Якщо поліцейський начальник є справжнім професіоналом, його підлеглі ніколи по будуть порушувати прав людини.
В. Міжнародні стандарти, за визначенням, є загрозою для суверенітету країни, і тому вони непотрібні.
----------------------------------------------------
А. Діти потребують додаткового захисту від порушень прав людини.
В. Порушення прав людини - результат обмежених фінансових ресурсів.
----------------------------------------------------
А. Пресі слід дозволяти публікувати різні погляди.
В. Проблема насильства стосовно жінок є перебільшеною.
----------------------------------------------------
А. Корупція в поліції є результатом низької зарплати.
В. Свобода пересування є основним правом людини.
----------------------------------------------------
А. Я ніколи не порушую прав людини.
В. Коли поліція конфіскує незаконний товар, то ним слід розпорядитись відповідно до визначених інструкцій та процедур.
----------------------------------------------------
А. Коли вже на це пішло, то зізнання є найкращим доказом, який можна отримати.
В. Люди повинні проживати в своїх рідних країнах.
----------------------------------------------------
А. Я ніколи не буду біженцем. Я буду намагатись покращувати умови життя в моїй рідній країні.
В. З підозрюваними у вчиненні злочину жінками повинні працювати жінки-поліцейські.
----------------------------------------------------
А. Питаннями насильства у сім’ї повинна займатись не поліція, а інші структури.
В. Поліція ніколи не повинна керуватись політичними міркуваннями.
----------------------------------------------------
(Продовження в наступних випусках)
Рекомендувати цей матеріал