Громадянська Освіта

http://osvita.khpg.org/index.php?id=1039160801


МАТЕРІАЛИ ДЛЯ РЕГІОНАЛЬНИХ КООРДИНАТОРІВ АКЦІЇ «УЧНІВСЬКА МОЛОДЬ ГОЛОСУЄ»

06.12.2002

 Матеріали для регіональних координаторів акції "Учнівська молодь голосує"

Олександр Войтенко,

вчитель історії та права Гадяцького НВК № 1 (школа-гімназія), член Всеукраїнської асоціації вчителів історії та суспільних дисциплін "Нова Доба".[Наведені матеріали розроблені в рамках акції "Молодь голосує за майбутнє", яку проводить асоціація "Нова Доба". ]

Вибори – одна з основ демократії, демократичні вибори – запорука існування громадянського суспільства.

За радянських часів вибори були формальними і неправдивими. Це породило у громадян зневіру до процесу виборів і до їх результатів. Розбудова України, що розпочалася з початку 90-х років активізувала свідомих українців, відродила довіру до демократичних цінностей, однією з яких є інститут виборів. Проте, в сучасних умовах погляди старшого покоління поляризувалися, іноді радикалізувалися, а молодь стає аполітичною внаслідок невизначеності платформ політичних партій.

Усе це створює загрозу формування ситуації подібної до тієї, яка склалася в багатьох країнах Східної Європи: рівень виборчої активності різко впав і до виборчих дільниць приходить голосувати менше половини виборців. Як правило – це люди старшого покоління. Відповідно результати голосування не відображують реального співвідношення поглядів у суспільстві. Демократичні принципи використовуються більш здібними "спеціалістами" від політики на свою користь та користь тих, хто їм платить.

Завдання вчителя в цих умовах – активізувати майбутнього виборця, сприяти формуванню у нього критичного мислення, активної позиції, відчуття відповідальності за власний вибір.

Для цього є багато шляхів. Один з них – пропоновані заходи напередодні виборів, як періоду, що безумовно привертає до себе увагу як дорослих, так і підлітків.

Добірка матеріалів містить конкретні заходи, які можуть бути проведені в школі, класі, на батьківських зборах, в позаурочний час, як зі старшокласниками, так і з учнями молодшого та середнього шкільного віку. Вибір тих чи інших активних методик залежить від учителя, рівня його підготовленості, часу, регіональних умов, таке ін.

Зрозуміло одне: вчитель суспільних дисциплін не може стояти осторонь тих процесів, від яких залежить майбутнє його вихованців. доля країни.

Імітаційна гра "Вибори"

Мета:навчити старшокласників процедурі виборів; ознайомити з законодавством України про вибори; сприяти усвідомленню учнями значимості особистої участі у виборах; навчити визначати ступінь демократичності виборів, через усвідомлення принципів рівності, загальності, таємності, гласності, прямих виборів; навчити визначати виборчі системи.

Учні вмітимуть:визначати ступінь демократизму процедури голосування; давати пояснення щодо процедури голосування; розрізняти мажоритарну та пропорційну виборчі системи.

Коло учасників:учні 9 – 11 класів, вчителі права, заступники з навчально-виховної роботи, класні керівники.

Обладнання:обладнані до дня виборів виборчі дільниці; папір; канцелярське приладдя.

Час проведення:тиждень напередодні офіційних виборів.

Етапи проведення гри

1. Підготовчий етап

Адміністрація школи, рада старшокласників, шкільний парламент визначають тематику проведення голосування. ("Програма демократичної школи" (див. далі), вибори "випускника року", "улюбленого шкільного предмета", "вчителя року" чи голосування за запитанням "Цінності, які я вибираю", т. ін. Можуть визначатися будь які питання у результатах опитування з яких зацікавлена школа).

На даному етапі ініціатори проведення гри можуть обрати розгорнутий варіант гри - з проведенням агітаційної кампанії, чи то спрощений – лише голосування.

2. Підготовка ініціативної групи

Вчитель правознавства ініціює створення шкільної виборчої комісії з числа представників старших класів, групи спостерігачів. Вони можуть бути обрані в класах у представництві необхідному для забезпечення гри. (Наприклад, по 1 представнику від 9-11 класів до виборчої комісії, по 1 представнику від паралелей класів з 6 по 11 до групи спостерігачів).

Ця група учнів ґрунтовно знайомиться з процедурою проведення голосування, вимогами, щодо організації роботи виборчої комісії, завданнями членів комісії, спостерігачів т. ін.

Завданням вчителя є завчасна підготовка необхідних матеріалів, проведення заняття з учнями.

3. Організаційний етап

Члени ініціативної групи проводять підготовку необхідних матеріалів та документів для проведення голосування (Бюлетені, протоколи).

Окрім того, ініціативна група готує власні варіанти листівок, плакатів, агіток з закликом прийняти участь у виборах.

4. Агітація за участь у голосуванні

Ініціативна група проводить роз’яснювальну роботу у класах з метою забезпечення масового представництва у голосуванні. Старшокласники мотивуються важливістю питань, що виносяться на голосування чи виборами. Проводиться роз’яснювальна робота в класах, щодо процедури голосування.

5. Голосування та підведення підсумків

У визначений день, на обладнаних дільницях протягом навчального дня учні старших класів приймають участь у голосуванні.

Виборча комісія підводить підсумки, оформляє необхідну документацію.

6. Оголошення результатів та аналіз виборів

Ініціативна група випускає прес-реліз, газету тощо за результатами голосування. За підготовленими групою матеріалами класні керівник проводить виховні години у класах з аналізом та роз’ясненням гри та її результатів.

Методичні поради та рекомендації

1. Питання, що виносяться на голосування повинні бути особистісно чи суспільно значимими для старшокласників.

2. Результати голосування мають бути практично використані в роботі школи.

3. Голосування бажано провести так, щоб учні усвідомили суть пропорційної та мажоритарної систем. Наприклад, "випускник року" вибирається за мажоритарною системою, а голосування за "улюблений предмет" визначає рейтинг навчальної дисципліни, що може бути проілюстровано діаграмою.

4. Ініціативна група має чітко дотримуватися вимог законів, щодо організації роботи виборчої комісії і не допустити їх порушення.

5. Розбір результатів голосування проводиться спочатку вчителями права в ініціативній групі, узагальнена інформація доводиться до учнів.

6. Будь-які наслідки можуть бути використані задля досягнення поставленої мети (низька активність, зіпсовані бюлетені, складність процедури підрахунків голосів. – ілюструють реальні проблеми).

7. Необхідно усвідомити, що дана акція хоча й проводиться для старшокласників, не лишає байдужими й молодших учнів. Тому можливо корисним буде провести коротенькі бесіди з учнями в молодшій та середній ланці, які при допомозі ініціативної групи можуть підготувати класоводи та класні керівники.

8. Слід пам’ятати, що інформація про "вибори в школі" буде поширена в сім’ях, серед друзів, що є своєрідною акцією по активізації виборців.

Батьківські збори "Тато, мамо, проголосуй за моє "завтра!"

Мета проведення акції:активізувати батьків учнів напередодні виборів, як громадян, чия участь у виборах є умовою реалізації права на участь в управлінні державою; поінформувати виборців про зміни в законодавстві про вибори; формувати в учнів усвідомлення відповідальності громадян за особисту участь у виборах та власну громадянську позицію.

Коло учасників:батьки учнів; учні 9-11 класів; класні керівники, педагоги-організатори, заступники по виховній роботі.

Час проведення:1-2 тижні напередодні виборів.

Очікуваний результат акції:активізація виборців – батьків учнів; формування в учнів свідомості важливості участі у виборах на прикладі батьків.

Сьогодні в Україні маємо дивну ситуацію, коли підлітки віком 15-17 років, виявляючи більшу політичну активність, а наразі й більшу політичну свідомість, не мають можливості приймати участь у голосуванні.

Школа, займаючи сторонню позицію щодо конкретного політичного спрямування чи політичної орієнтації, не може лишатися осторонь політичних процесів у суспільстві і, навпаки, є зацікавлена в "політизації" молоді, а саме в залученні її до активної життєвої позиції, яка не можлива поза політикою. Школа не ставить на меті прищеплення конкретних політичних поглядів чи вподобань до тієї чи іншої політичної партії, перед нею стоїть завдання: навчити учня політичної активності, формувати політичну свідомість, активізувати підлітка як суб’єкта громадянської діяльності.

Нерідко, зневірившись в успіх демократії, яка часто-густо виявляється пустою демагогією, батьки школярів, не бажаючи того, прищеплюють дітям зневіру до демократичних інститутів, якими є й вибори. Завданням педагогів є не лише формування громадянської свідомості школярів, а й допомога батькам зрозуміти свою відповідальність за подальшу долю дітей, як громадян держави.

Напередодні виборів педагоги, класні керівники можуть провести батьківські збори, які будуть присвячені виборам і допоможуть батькам усвідомити свою роль у формуванні активної життєвої позиції дітей, а наразі й активізують батьків, спонукатимуть їх до критичного, свідомого вибору.

Методичні рекомендації до проведення батьківських зборів

1. Перед батьківськими зборами батькам пропонується анкета (див. додаток), яка носить "провокаційний" характер і має на меті активізувати критичне мислення батьків напередодні виборів; результати анкетування батьків в подальшому можуть бути використані для обговорення на виховних годинах. Старшокласниками.

2. Педагоги-організатори (вчителі історії) готують групу старшокласників для проведення батьківського лекторію на тему "Вибори – спосіб реалізації громадянином права на управління державою".

3. На основі наданих матеріалів 2-3 старшокласники готують коротку лекцію для батьків за такими питаннями:

– вибори як спосіб безпосередньої участі в управлінні державою;

– законодавство України про вибори;

– парламент як представницький орган влади;

– багатопартійність, політичний плюралізм в Україні;

– відповідальність громадянина за власний політичний вибір.

4. Бесіда вчителя з батьками про громадянську позицію дорослих, як приклад та необхідність для формування громадянськості у дітей.

Анкета батькам "Чому ви йдете на вибори?"

1. Чи підете Ви на вибори? (Так – Ні)

2. Для Вас участь у виборах – це традиція чи свідомий вибір?

3. Які з політичних партій Ви знаєте?

4. Чи знайомі Ви з програмами цих партій?

5. Як Ви вважаєте, що найбільше впливає на Ваш вибір: ЗМІ, реклама, традиції чи ґрунтовні знання політичної ситуації в Україні?

6. Коли Ви будете голосувати, про що ви думатимете в першу чергу: про завтрашній день чи про майбутнє своїх дітей?

Рекомендувати цей матеріал