Система самоврядування Одеського економічного ліцею

Ліцей – парламентська республіка

Демократичне співробітництво учнів та педагогів Одеського економічного ліцею, що давно вже є стилем його існування, завжди сприяло розвитку нашого ліцею. Тому самоврядування, яке з самого початку будувалося за демократичними принципами, ефективно працює, бурхливо розвивається та приносить реальні результати для кожного окремого ліцеїста.

Становлення системи самоврядування – це дуже відповідальний, творчий, але й болючий процес для всього колективу школи. Дуже важливо на цьому етапі розробити стратегію формування позитивної громадської думки щодо існування як учнівського самоврядування взагалі, так і конкретної його форми. Тому цей процес неможливий без соціологічних опитувань, гострих дискусій, диспутів, круглих столів, агітаційних та пояснювальних заходів засобів масової інформації учбового закладу. Цей етап принесе позитивні результати тільки за умови постійних, щоденних заходів. Громадськість повинна „не забувати“ про те, який переломний процес відбувається. Зацікавлення ним повинно охопити та залучити до творчої участі всіх – це, як ми переконалися на власному досвіді, архиважливо для всього майбутнього існування учнівського самоврядування! Тому, при серйозному ставленні до цієї роботи, – а вона потребує дуже серйозного ставлення, – цей етап можна вважати найважливішим.

Процес становлення системи самоврядування Одеського економічного ліцею проходив дуже динамічно, цікаво та, головне, ніс велике виховне навантаження.

Роботу по створенню першої ліцейської Конституції було розпочато у 1997 році групою учнів та випускників Одеського економічного ліцею, членами Ради ліцею, яка була провісником колективного органу ліцейського самоврядування з перших днів існування нашого закладу (економічному ліцею у 2001 році виповнюється 8 років). Проект Конституції було винесено на обговорення у групах ліцею на початку 1997-1998 навчального року. Учні вносили пропозиції щодо коректування та внесення доповнень до окремих статтей Конституції. Наступним етапом по коректуванню проекту Конституції було створення колективного органу з внесення поправок, до якого входили представники, обрані класними колективами. Скоректований Проект Конституції було винесено на вселіцейський референдум 30 листопада 1997 року. Більш, ніж 90% ліцеїстів висловилось за прийняття основного закону ліцейського життя.

Під час обговорення цього проекту відбувся загальноліцейський диспут на тему: „Ліцейська Конституція: ЗА та ПРОТИ“. На обговорення були винесені наступні питання:

•  Навіщо потрібна Конституція державі та ліцею?

•  Що є закон?

•  Чи можлива справедливість у стінах учбового закладу?

•  Як обрати достойних до ліцейського Парламенту?

У дискусії взяли участь ліцеїсти всіх чотирьох курсів ліцею, демонструвались відеоматеріали за підсумками проведених соціологічних опитувань в ліцеї та на вулицях міста. Під час диспуту виявились кандидати до органів ліцейського самоврядування, які мали добру можливість придбати прихільників.

З грудня по лютий 1998 року кандидати розгорнули передвиборчу кампанію. Окремі кандидати об’єднувались у партії: ДОК (демократичне об’єднання „Квадрат“), ЛДПЛ (ліберально-демократична партія ліцею), жіноча партія „Леди в разном“. У ліцеї з’явились інформаційні бюлетені з фотографіями, біографіями, передвиборчими програмами кандидатів у органи самоврядування, члени партій займалися агітацією серед „безпартійних“. Кожного дня кількість та різноманітність передвиборчих слоганів збільшувалася, команди кандидатів застосовували все більш цікаві та досконалі агітаційні передвиборчі прийоми. День перших виборів у органи самоврядування Одеського економічного ліцею став дійсно великою історичною подією – хвилювання, відчуття важливості особистої участі, урочистість цього дня відчував кожен. Ці почуття тепер ми відчуваємо кожного року, але тоді це було вперше.

Багато з форм, що були винайдені та застосовані протягом першого етапу становлення системи самоврядування Одеського економічного ліцею, пройшли випробування часом. Тому вважаємо ці форми важливими й у подальшій роботі.

Важливі кроки першого етапу

1. Створення ініціативної групи для підготовки пакету документів. До неї входили учні, педагоги (бажано залучення спеціаліста-правознавця – це можуть бути наші випускники – студенти юридичних факультетів). Цей орган і розробив ту схему самоврядування, яка є найбільш реальною та працездатною у навчальному закладі, працював над створенням проекту документації за всіма напрямками роботи учнівського самоврядування. Дуже важливим для громадянського виховання ми вважаємо орієнтацію на структуру управління нашої Української держави. Важливо:перш, ніж переходити до створення органів самоврядування, необхідно розробити всю його структуру!

2. З розробленою структурою та проектом відповідних документів (у нас таким документом була Конституція Одеського економічного ліцею) обов’язково ознайомити всю учнівську та педагогічну громадськість. Застосовуйте всі доступні вашому закладу засоби – від спеціальних класних годин, наглядної агітації (вона повинна бути яскрава та неформальна – застосовуйте дитячу фантазію на 100%!), радіогазет – до диспутів, змагань риторів, ділових превентивних ігор. Важливо:у цей період ініціативна група збирає та обговорює за допомогою педагогів, спеціалістів-юристів поправки до схеми, чи, можливо, навіть до розробленого нею Проекту Конституції. У свій час ми роздали по групах ліцею спеціальні аркуші, де колектив групи або кожний окремий учень могли вказати главу та статтю проекту та зміст поправки, який вони пропонують. Крім того, деякі групи запропонували нові глави та статті, які не були передбачені ініціативною групою.

3. Прийняття обговореної структури проходило у нашому ліцеї у вигляді загальноліцейського референдуму: кожний учень, кожний педагог мав змогу висловити своє ставлення до Проекту. Цей референдум проходив дуже серйозно – з тайним голосуванням, з бюлетенями: це було організовано обраним учнями виборчим комітетом. Робота ініціативної групи з формування позитивної суспільної думки не тільки серед учнів, але й – що дуже важливо! – серед педколективу, який спочатку скептично та навіть негативно відносився до ліквідації деяких старих форм роботи та впровадження нових демократичних педагогічних відносин, дала можливість отримати переважну більшість голосів „за“ (неуважне ставлення до впровадження системи самоврядування у педколективі, опозиція серед педагогів може звести всі зусилля учнівського колективу нанівець та змінити всі виховні результати на 180 градусів).

Отже три кроки першого етапу зроблені – весь колектив навчального закладу прийняв створену структуру самоврядування та Конституцію за основу, тобто за Основний закон життя закладу. Тепер все, про що мріяли, все, про що написано в основних документах, повинно було виконуватися кожним членом учнівського та педагогічного колективу. А це означало, що треба зробити останній крок першого етапу – обрати органи самоврядування.

4. Передвиборча кампанія. Вибори членів органів учнівського самоврядування. Це найяскравіший, найцікавіший з усіх кроків становлення системи самоврядування. Соціальна активність учнів підвищилась у цей період так, як ніколи! У цей період необхідно, щоб всі кандидати та їхні групи підтримки дотримувалися єдиних правил, про які ми з ними домовилися на спеціальних зборах, що дали старт передвиборчій кампанії. Всі учні закладу були ознайомлені з цими правилами, знали, що робити під час передвиборчих перегонів ні в якому разі не можна, а що треба зробити обов’язково – і, певна річ, ці правила були повністю обгруновані нашим (прийнятим більшістю голосів) основним законом самоврядування – Конституцією нашого навчального закладу. Увага!Передвиборча кампанія та вибори повинні пройти грамотно, без порушень: обраній учнями виборчій комісії допоможе педагог, який приймав участь у роботі виборчої дільниці на державних виборах). Чим серйозніше пройдуть перші вибори у вашій школі, тим більше явних прихильників буде у нової системи самоврядування, тим престижніше буде стати членом органу самоврядування, тим більший виховний вплив буде досягнуто.

Нова структура органів самоврядування Одеського економічного ліцею складалася з Парламенту, який займався законотворчою діяльністю, а також організацією та розподілом обов’язків під час проведення різноманітних ліцейських заходів та ін. Вищим виконавчим органом була Директорія (по одному представнику від кожного курсу ліцею), судовим органом була окремо обрана Рада Справедливих. Роботу всіх органів координував Президент. Робота цієї структури самоврядування, яка не мала ніяких аналогів і здобувала безпрецедентний досвід, і є змістом другого етапу становлення і розвитку системи ліцейського самоврядування.

Відпрацювання змісту діяльності і структури системи самоврядування

Досвід роботи першого року існування структури ліцейського самоврядування виявив, що велика кількість органів самоврядування не гарантує якісної, 100% роботи, іншими словами, система самоврядування виявилась перевантаженою. Тому до виборів 1998-1999 н.р. ліцей прийшов з більш вдосконаленою системою, яка виправдовує себе і до сьогоднішнього дня. Структура ця проста і, головне, функціональна та мобільна. Це Президент та Парламент, з членів якого формується Рада Справедливих (з боку педагогічного колективу до нього надходять обрані на педагогічній раді представники). Але чому перша структура, яку розробляв цілий колектив за участю спеціалістів – знавців права та державотворення, яка виглядала ідеальною, за яку проголосували 90% громадян ліцею не виправдала надій? Чому ми відмовилися від неї і перейшли до більш лаконічної моделі самоврядування?

За першою Конституцією ліцеїст мав змогу балотуватися лише до однієї з гілок ліцейського самоврядування. У першій рік роботи склалася ситуація, коли чудові лідери, обрані до Ради Справедливих, не мали змоги проявити себе в повній мірі тому, що до Ради Справедливих не надійшло жодної скарги, яка б вимагала розглядання. Разом з цим вони не мали права приймати безпосередню участь у засіданнях парламенту. Крім того, перша Конституція передбачала постійну активну роботу більш ніж тридцяти учнів (це 10% кількості учнів Одеського економічного ліцею). Директорія, Рада Справедливих, Парламент повинні були збиратися окремо та самостійно вести свою роботу. Певна річ, ми зіткнулися з такими відомими труднощами, як засідання активу у повному складі – 30 учнів різних класів, в яких різний розклад занять та кількість уроків, проблематично збирати разом кожного тижня. Для того, щоб ці збори проходили продуктивно, необхідна була присутність педагога-куратора. Але основна причина, завдяки якої ми прийшли до значно більш лаконічної моделі самоврядування, – це відомий факт, із справедливістю якого ми зіткнулися у першій рік роботи нового самоврядування: яскравих лідерів, які мають здібність працювати у команді, – не так і багато. Однак це не означає, що у ліцейському самоврядуванні тепер приймає участь менша кількість ліцеїстів. Ні в якому разі! Завдяки тому, що ліцейський Парламент був поділений на центри: культурний, інформаційно-рекламний, спортивний та бізнес-центр – до активної роботи залучився практично весь ліцей. Справа в тому, що члени Парламенту, що входили до кожного центру, зібрали навколо себе однодумців, коло яких змінюється у залежності від змісту та масштабності справи, яку курирує той чи інший центр Парламенту.

Чим же займався на засіданнях новий ліцейський Парламент?

По-перше, це законотворча діяльність. Бурхливий законотворчий процес почався після першого року випробування першої Конституції на життєздатність. 1998-1999 н.р. Конституцію було доповнено Законом про вчителів, законами про старостів, парламентаріїв та Президента, внесено багато доповнень щодо виборчої системи, доповнення про санкції, які може застосовувати Рада Справедливих.

2000-2001 н.р. був оголошений Парламентом роком Конституції. Протягом цього року створювався та обговорювався – Парламентом та всією ліцейською громадськістю – новий, більш вдосконалений її проект, який було прийнято 85% голосів на ліцейському референдумі 1 лютого 2001 року (цей день ми вважаємо переходом до нового етапу у розвитку самоврядування в Одеському економічному ліцеї).

Завдяки розподілу Парламенту на спеціалізовані сектори та залученню до роботи в цих секторах все більшої кількості ліцейських громадян розширювалося міжвікове спілкування, створювалися умови для колективної творчості, що призвело до вдосконалення традиційних форм масової виховної роботи та появи зовсім нових, безпрецедентних. Ліцей збагачувався новими традиціями, новими формами роботи (подробиці – нижче). Успіхи ліцейської системи самоврядування надихали не тільки ліцеїстів, але й педагогів, серед яких тепер практично немає скептиків – адже демократичність стосунків, взаєморозуміння, взаємопоступливість та водночас взаємоактивність та відповідальність корисно відбиваються і на навчальному процесі, на розвитку креативних можливостей учнів.

Оптимальний режим роботи системи

Система самоврядування Одеського економічного ліцею, на наш погляд, зараз знаходиться на шляху остаточного формування системи: кожен її компонент остаточного займає своє місце. Активно йде пошук більш гнучких форм пізнання – розвиток самоврядування позитивно впливає на досягнення якісно нового рівня навчально-виховного процесу. Посилена увага до особистості, педагоги реалізують індивідуальний підхід. Переважає педагогіка відносин, а не заходів. На зміну адміністративним формам управління класними колективами поступово приходять форми і методи демократичного управління. Значно поліпшується морально-психологічний клімат у класах, стиль відносин у них, самопочуття дітей, їхня соціальна захищеність, емоційна насиченість життя, атмосфера доброзичливості, дбайливе ставлення один до одного.

Учнівське самоврядування відіграє у житті ліцею дуже велику роль в міру нагромадження ліцеїстами організаторського досвіду. Вже у 2000-2001 навчальному році ліцеїсти почали організовувати свої клуби за інтересами, у комісіях секторів Парламенту почалася організація своєї структури (наприклад, інформаційно-рекламний центр, до складу якого спочатку входили то одні, то інші ліцеїсти, в залежності від тієї чи іншої конкретної справи, тепер має постійних керівників з різних напрямків роботи, але загальне керівництво здійснюють куратори центру – члени Парламенту). Діюча Конституція захищає право ліцеїстів створювати об’єднання різного характеру та право членів цих об’єднань висувати своїх кандидатів на виборах до органів ліцейського самоврядування.

1 лютого 2001 року в Економічному ліцеї відбулася безпрецедентна подія – прийняття нової Конституції ліцею. Справа в тому, що у процесі існування та розвитку ліцейського самоврядування Стара (Перша, 1997 року) Конституція дуже багато разів доповнювалася та змінювалася, тому Парламентом Економічного ліцею було запропоновано розробити новий проект, що відповідав би міжнародним нормам, реаліям та перспективам розвитку ліцейської "держави". Ініціативну групу очолив куратор бізнес-центру Парламенту – Брюховецький Олег (до речі, він переміг на виборах, які відбулися 6 квітня 2001 року і тепер є Президентом Одеського економічного ліцею). Проект було винесено на вселіцейське обговорення. Протягом двох місяців Парламент отримував поправки та доповнення від груп, обговорював їх, відповідав на питання. Інформаційно-рекламний центр зробив стенд для візуального бліц-обговорення нового проекту Конституції. Результат референдуму: 89% громадян ліцею проголосували за прийняття нової Конституції. Таким чином, зараз у ліцеї вже діє нова Конституція.

Діюча Конституція Одеського економічного ліцею розроблена у відповідності з Конвенцією ООН про права дитини та на підставі Конституції та законів України. Влада у ліцеї поділяється на законодавчу, виконавчу та судову (ст. 26, 35, 40).

Законодавча влада у ліцеї здійснюється Президентом та його Радою (ст. 35). Статті 36-39 визначають порядок призначення громадян ліцею до Ради при Президенті, регулювання процесу виборів Президента та його повноваження.

Судова влада в ліцеї належить Раді Справедливих (ст. 40). Статті 41-44 визначають порядок виборів до Ради Справедливих її Голови та повноваження членів цієї Ради.

Усі органи самоврядування Економічного ліцею утворюють єдину чітку систему влади, засновану на демократичних принципах.

Першій розділ – „Основні принципи“ – включає до себе визначення Економічного ліцею як парламентської республіки, демократичної організації, яка заснована на пошані особистості, її волевиявленні та має мету будувати вільне, справедливе, солідарне суспільство (ст.1-3), а також визначає основні завдання Економічного ліцею та наявність ліцейської символіки.

Другий розділ Конституції – „Права та обов’язки громадян ліцею“ розроблений у відповідності з Конвенцією про права дитини, а також Закону України „Про освіту“. Стаття 2 Конвенції („Всі права розповсюджуються на всіх дітей без виключення. Держава повинна захищати дитину від будь-яких форм дискримінації та приймати необхідні заходи для захисту її прав“) знайшла свій відгук у статтях №№9-11 Конституції Ліцею. Стаття 4 Конвенції („Держава повинна робити все можливе для здійснення прав, що входять до Конвенції“) відповідає стаття 5 Конституції Ліцею. Статті 12 Конвенції відповідає 5, 14 та 16 статті Конституції Ліцею; статті 13 – 5, 13, 14 стаття; статтям 14 та 15 – відповідно 12 та 14; статті 17 та 29 Конвенції знайшли відображення у 5 та 13 статтях Конституції Ліцею.

Правову реформу в ліцеї ще не закінчено. Діючий Президент Економічного ліцею та Парламент, які обрані на виборах 6 квітня 2001 року, націлені на вдосконалення та розвиток системи ліцейського самоврядування та на створення законів, яких потребує Конституція Економічного ліцею та ліцейське суспільство.

 

 

Конституція Економічного ліцею

Розділ I. Основні принципи

Стаття 1.Економічний ліцей - демократична організація, яка заснована на пошані особистості, її волевиявленні та має мету будувати вільне, справедливе, солідарне суспільство.

Стаття 2.Економічний ліцей — парламентська республіка

Стаття З. Економічний ліцей стимулює різноманітність думок та поважає їх, гарантує здійснення прав та свобод, впровадження демократичних принципів в економічному, соціальному і культурному житті ліцею.

Стаття 4.Громадянами ліцейської республіки є учні ліцею, вчителі та адміністрація ліцею. Громадянство визнається законом ліцею "Про ліцейське громадянство"

Стаття 5.Основними завданнями Економічного ліцею є:

– максимальне розкриття потенціалу та здібностей ліцеїстів, а також розвиток та удосконалення знань учнів

– гарантія прав і свобод громадянського суспільства

– захист демократичних принципів, забезпечення та стимулювання участі громадян ліцею у розв’язанні проблем,

– усунення перешкод економічного та соціального порядку, які обмежують свободу та рівність громадян, заважають повному розвитку особистості та ефективної участі всіх ліцеїстів у політичній, економічній та соціальній організації суспільства.

Стаття 6.Ліцейська республіка має свій Прапор, Герб і Гімн, які визначаються спеціальним Законом "Про ліцейську символіку"

Стаття 7.Влада в ліцеї поділяється на законодавчу, виконавчу та судову. Порядок здійснення функцій визначається діючою Конституцією, Законами ліцею та його Статутом.

Стаття 8.Конституція ліцею має пряму дію

Розділ II. Права та обов’язки громадян ліцею.

Стаття 9.Всі громадяни ліцею користуються правами та виконують обов’язки, передбачені Законом України "Про освіту"

Стаття 10.Обмежити деякі права громадян має право Рада Справедливих у випадках, передбачених Законом "Про Раду Справедливих"

Стаття 11.Кожен громадянин має право на захист Радою Справедливих

Стаття 12.Походження, стать, мова, місце народження, релігійна приналежність, політичні або ідеологічні переконання, майновий або суспільний стан не можуть бути підставою щодо отримання привілей.

Стаття 13.Кожен має право на інформацію, яка не є секретною

Стаття 14.Громадяни ліцею мають право створювати гуртки, клуби, групи, студії тощо, які не заперечені законом "Про Раду справедливих"

Стаття 15.Цензура в ліцеї заборонена

Стаття 16.Громадянин ліцею має право на розвиток та удосконалення своєї особистості, реалізацію своїх здібностей в усіх сферах діяльності ліцею.

Стаття 17.Кожен громадянин зобов’язаний дотримуватися усіх статей Конституції ліцею.

Стаття 18.Кожен ліцеїст зобов’язаний виконувати закони та вимоги органів влади Ліцею: адміністрації, членів педагогічної ради, членів органів ліцейського самоврядування, якщо ці вимоги не заперечують чинному законодавству

Стаття 19.Громадянин ліцею зобов’язаний берегти майно ліцею

Стаття 20.Громадянин ліцею шанує Прапор, Гімн, Герб ліцею

Розділ III. Виборча система

Стаття 21. Всі громадяни ліцею мають право приймати участь у політичному житті ліцею, мають активне та пасивне виборче право

Стаття 22. В ліцеї існує пропорційна виборча система

Стаття 23. Рада справедливих реєструє всі об’єднання ліцеїстів, починаючи з 1 вересня та закінчуючи 1 березня кожного року, які висувають кандидатури на посади Президента ліцею, членів Парламенту, Ради справедливих.

Стаття 24. Виборчим правом користується кожний громадянин ліцею

Стаття 25. Громадянин ліцею може бути членом лише одного об’єднання ліцеїстів. Статус об’єднань ліцеїстів визначає закон ліцею "Про об’єднання ліцеїстів"

Розділ IV. Законодавча влада ліцею

Стаття 26. Законодавча влада в ліцеї здійснюється Парламентом ліцею.

Стаття 27. Конституційний склад Парламенту - по 1 члену від кожної групи ліцею, які обираються у кожній групі строком на 1 рік в першу п’ятницю квітня на підставі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом голосування громадян ліцею.

Стаття 28. Член Парламенту вважається обраним, якщо за нього проголосувало більшість громадян ліцею його групи

Стаття 29. Голова Парламенту обирається на наступний день на засіданні нового складу Парламенту шляхом таємного голосування

Стаття ЗО. Парламент збирається не менш двох разів на місяць

Стаття 31. Для кращої організації своєї роботи Парламент створює комісії за різними напрямками ліцейського громадського життя

Стаття 32. Припинення повноважень Парламенту та позачергові вибори до Парламенту проводяться у випадку, якщо на ліцейському Референдумі цього вимагає більшість громадян ліцею. Референдум призначається директором за згодою Президента ліцею та за письмово оформленою пропозицією не менш 13 загальної кількості громадян ліцею.

Стаття 33. Повноваження Парламенту:

– вносити зміни до Конституції ліцею;

– приймати Закони ліцею;

– припиняти повноваження Президента, якщо за це проголосує 34 загальної кількості членів Парламенту ліцею;

– вносити пропозиції до адміністрації ліцею щодо удосконалення навчально-виховного процесу;

– призначати загальноліцейський референдум.

Стаття 34. Всі нормативні акти Парламенту обов’язкові для виконання всіма громадянами ліцею

Розділ V. Виконавча влада ліцею

Стаття 35. Президент — голова виконавчої влади ліцею

Стаття 36. Виконавчу владу складає Рада при Президенті ліцею. Членів Ради призначає Президент протягом 10 днів після виборів Президенту.

Стаття 37. Президентом ліцею може бути будь-який ліцеїст.

Стаття 38. Вибори Президента ліцею проходять у першу п’ятницю квітня шляхом рівного, прямого, загального голосування усіх громадян ліцею. Президент ліцею обирається строком на 1 рік

Стаття 39. Повноваження Президента ліцею:

- Президент разом з головою Парламенту ліцею представляє ліцей на різноманітних форумах;

- Керує Радою при Президенті;

- Постанови Ради при Президенті обов’язкові для всіх громадян ліцею;

- Президент ліцею керує роботою всіх комісій ліцею, які створюються згідно зі статтею 31 Конституції ліцею.

Розділ VІ. Рада Справедливих

Стаття 40. З метою захисту прав громадян ліцею, забезпечення дії Конституції ліцею, гарантії правової системи в ліцеї створюється Рада Справедливих

Стаття 41. Рада Справедливих складається з 11 громадян ліцею:3 призначаються Парламентом ліцею, 3 - Президентом, 3 - обирають громадяни ліцею разом з членами Парламенту та Президентом за пропозиційною системою, двох призначає директор ліцею

Стаття 42. Рада Справедливих діє 1 рік, починаючи з 11 квітня. Передача повноважень - урочиста подія.

Стаття 43. Голову Ради Справедливих обирають члени старого та нового складу Ради Справедливих 11 квітня кожного року

Стаття 44. Повноваження Ради Справедливих:

– здійснювати контроль щодо захисту прав та свобод громадян ліцею;

– контролювати законність нормативно-правових актів Парламенту та Президента ліцею;

– реєструвати кандидатів під час виборчої компанії: до Парламенту, на посаду Президента ,до Ради Справедливих;

– при появі конфліктів серед громадян ліцею вирішувати їх, якщо є письмове звернення до Ради Справедливих;

– рішення Ради Справедливих є обов’язковим для всіх громадян ліцею;

– здійснювати вибори до Парламенту Президента ліцею ,до Ради Справедливих та затверджувати результати виборів;

– має право розпускати Парламент ліцею або припинити повноваження Президента ліцею у разі невиконання ним своїх повноважень та призначити перевибори

– інші повноваження визначаються Законом "Про Раду Справедливих".

Розділ VI. Заключні положення

Стаття 45. Конституція ліцею вступає в дію з дня її прийняття,

Стаття 46. День прийняття Конституції ліцею є ліцейське свято - День Конституції ліцею.

Розділ VIII Перехідні положення

Стаття 47. Протягом 3-х місяців після прийняття нової Конституції Парламентом ліцею приймаються конституційні закони "Про ліцейське громадянство ", "Про Раду Справедливих", "Про об’єднання ліцеїстів".