Соціологічне дослідження в школах м. Новоград-Волинського

З метою вивчення стану та шляхів удосконалення громадянської освіти в травні 2001 року, серед вчителів навчальних закладів м. Новоград-Волинського проводилося соціологічне дослідження. Дослідження проводило міське громадське об’єднання „Співробітництво для прогресу“ в рамках програми Розширення Доступу та навчання Інтернет (ІАТР) в „Мережі Громадянської Освіти в Україні“ (UCEN), при фінансової підтримці Ради Міжнародних Наукових Досліджень та Обмінів (IREX). Вибіркою було обхвачені 216 вчителів із 8 шкіл міста.

Тільки 8% респондентів дало відповідь „так“ на питання „Чи задоволені Ви в цілому освітньою ситуацією у вашій школі сьогодні?“, а 60% вибрали відповідь „Ні“ і „Скоріше ні, ніж так“. Серед головних проблем удосконалення шкільної освіти у місті, опитувані вважають (у порядку зменшення важливості):

– матеріально-технічне забезпечення праці педагогів,

– необхідність підвищення професійного рівня вчителів,

– удосконалення змісту (програм) навчання

При з’ясовуванні шляхів впровадження громадянської освіти в школі не всі бачать необхідність впровадження громадянської освіти у школі окремим навчальним предметом. Тільки 31% вказали на таку необхідність. На прохання вказати можливі форми впровадження громадянської освіти за ступеням значимості форм впровадження громадянської освіти в школі (від найважливішої до менш важливої), найбільшу рейтингову оцінку отримала така форма здійснення громадянської освіти, як організація шкільного життя, що сприяє демократичній поведінці (3 із 4), на другому місці - організація позакласної та позашкільної діяльності (виховання) (2,92).

Серед змістовних складових громадянської освіти, найбільш важливими вчителі вважають надання школярам знання, щодо прав людини, механізмів їх захисту, обов’язків та відповідальності людини в громадянському суспільстві (5 із 6 балів), а також - виховання культури міжлюдських відносин (4,76). При цьому найменш важливими вважаються: надання соціально-психологічних знань, щодо сутності владних-підвладних відносин, способів розв’язання конфліктних ситуацій (2,55) та політичних знань, щодо демократичних принципів функціонування політичної системи, основи конституційного устрою в Україні (2,70).

При вивченні найбільш важливих вмінь, яки повинні отримати школярі в результаті громадянської освіти, частіше всього вказували вміння: захищати свої права за допомогою державних органів та органів місцевого самоврядування, орієнтуватися в умовах вільного ринку, відстоювати свої права як споживача і платника податків, критично сприймати інформацію, самостійно її аналізувати; комунікативні вміння.

В таблиці вказані відсотки розподілу відповідей на деякі запитання анкети.

№	Питання анкети	Так	Скоріше так, ніж ні	Скоріше ні, ніж так	Ні	Вагаюсь з відповіддю
1	Чи задоволені Ви в цілому освітньою ситуацією у вашій школі сьогодні?	7,7	26,9	1,2	42,3	3,8
3	Чи відчуваєте Ви потребу у громадянській освіті в загальноосвітніх навчальних закладах?	46	19	4	4	27
4	Чи знайомі Ви з метою, завданням та змістом громадянської освіти в школі?	34	34	12	12	8
5	Чи вважаєте Ви необхідним впровадження курсу „Громадянська освіта“ окремим навчальним предметом?	31	12	8	15	34
6	Чи вважаєте Ви, що в Україні створено демократичне суспільство?	0	4	32	60	4
9	Чи вважаєте Ви корисним створення в місті громадського інформаційно-методичного центру громадянської освіти?	46	12	8	19	15
11	Чи необхідно здійснювати оцінювання навчальних досягнень учнів при вивченні курсу громадянської освіти?	15	15	19	36	15
12	Чи проводите особисто Ви, в тій чи іншій формі, роботу, пов’язану з громадянською освітою школярів?	41	27	8	12	12
20	Чи необхідна, на Вашу думку, вчителю суспільних наук спеціальна підготовка для оволодіння проблемами громадянської освіти?	65,4	11,5	7,7	3,8	11,5

Необхідно відмітити, що 68% опитаних респондентів-вчителів, вважають, що вони в тієї чи іншої формі, здійснюють громадянську освіту в школі. Але, впровадження курсу з громадянської освіти окремим предметом, більшість опитаних вчителів вважає не доцільним. На запитання, яке торкається методики викладання курсу громадянської освіти - „Як часто у Вашій школі на навчальних заняттях з суспільних наук учителі використовують інтерактивні методи навчання?“, 39% опитаних вважає, що постійно та інколи (4% та 35%). Де хто із вчителів взагалі не знайомий з цім методичним поняттям (8%). Необхідно відмітити, що 77% опитаних респондентів вважають обов’язкову попередню спеціальну підготовку вчителів для викладання курсу громадянської освіти.

При виконанні завдання: перерахувати за ступенем значимості перелічені задачі громадської освіти, вчителі вказали, що найбільш важливими вони вважають:

– намагатися змінити критичне на дієво-конструктивне ставлення молоді до життя суспільства (рейтингова оцінка 3,81 із 5);

– створити умови учням щодо набуття досвіду громадянської дії, демократичної поведінки, комунікативним вмінням (3,61);

– сприяти становленню активної позиції громадян щодо реалізації ідеалів і цінностей демократії в Україні (3,55).

А в останню чергу вони вважають, виконання задачі надати учням знання про світові демократичні здобутки (2,76%)

Низькою залишається доступність для вчителів, з будь-якого навчального предмету, електронних ресурсів Інтернету. При тому, що 54% загальноосвітніх навчальних закладів м. Новоград-Волинського мають доступ до Інтернету, серед опитаних на запитання „Чи користувалися, особисто вони, у своїй навчально-виховній роботі матеріалами Інтернету із громадянської освіти?“ тільки 3% відповіли, що так. Необхідно відмітити, що 14% вчителів користувалися матеріалами Інтернет у своєї роботі. Взагалі, вчителі вказують на слабку забезпеченість методичними матеріалами з громадянської освіти. Актуальність цього питання, понукає більшість опитуваних (59%), думати про доцільність створення в місті інформаційно-методичного центру з громадянської освіти. Це при тому, що велика кількість – 15% у цьому питанні поки ще не визначилися.

Опитування показало відношення вчителів до вкладу, який роблять громадські організації в громадянську освіту: 46% опитаних оцінили його як низький, а майже 27% як незначний. Звичайно це говорить про великі не використанні можливості громадських організацій у роботі з цього напрямку, про потрібність більшого їх залучення до цієї роботи та координації їх роботи.

Загальні висновки:

В результаті опитування було виявлено ставлення вчителів міста Новоград-Волинського до суспільно значущих проблем, до основних цілей та задач громадянської освіти, основних шляхів її впровадження.

Більшість респондентів вважає, що в країні поки ще не створене громадянське демократичне суспільство.

При опитуванні проявилася незадоволеність опитуваних станом освіти в місті та, перш за все, її матеріально-технічним забезпеченням. Більшість вчителів відчуває потребу у громадянській освіті школярів та в цілому знайома з її цілями та задачами. Респонденті вказують на впровадження громадянської освіти окремим навчальним предметом як на малорезультативний шлях. Більш продуктивним способом рішення цієї проблеми вони вважають організацію шкільного життя на демократичних засадах, удосконалення форм учнівського самоуправління. Серед головних змістовних складових громадянської освіти найбільш важливими вчителі вважають надання школярам знання щодо прав людини, механізмів їх захисту, обов’язків та відповідальності людини в громадянському суспільстві. Серед головних вмінь – вміння захищати свої права за допомогою державних органів та органів місцевого самоврядування, вміння орієнтуватися в умовах вільного ринку, вміння відстоювати свої права як споживача і платника податків, вміння критично сприймати інформацію, самостійно її аналізувати, комунікативні вміння.

Низькою залишається забезпеченість вчителів матеріалами з громадянської освіти. Необхідно підвищити доступність вчителів до електронних ресурсів Інтернету. Ці проблеми міг би вирішити створений у місті інформаційно-методичний центр з громадянської освіти, на доцільність якого звертає увагу більшість опитуваних.

Потрібно відмітити і той факт, що робота з активізації громадянської освіти в місті практично тільки починається. Необхідно також відмітити, що для більш якісного виконання цього важливого напрямку освіти, необхідна додаткова підготовка тих вчителів, які будуть займатися впровадженням громадянської світи в місті. А головне – більш тісна координація роботи у цьому напрямку владних структур, навчальних закладів та зацікавлених у цьому громадських організацій.