05.12.2001
Загально вважається, що громадянське суспільство твориться і підтримується в режимі свободи енергією та ініціативою громадських недержавних організацій, створених за політичною, професійною, релігійною чи будь-якою іншою ознакою. Поки що їх дуже мало. Вважається, що їх має бути, за аналогією із Заходом, дуже багато. Відповідно до цього і побудову чи розбудову громадянського суспільства дехто бачить у різкому збільшенні кількості тих недержавних організацій, які і створять своєю сукупністю так званий "третій" чи "некомерційний" сектор того громадянського суспільства. Це збільшення кількості бачиться у відриві від процесів, що відбуваються у глибинах посттоталітарного суспільства, в ігноруванні нинішнього ментального стану. Але ж імітація побудови громадянського суспільства насправді ставить під сумнів нашу спроможність його дійсно створити. Навіть щодо окремого типу недержавних організацій – правозахисних, то і тут проблема не в їх кількості. Бо правозахисником при сильних ЗМІ і незалежному судочинстві може бути кожна людина (принаймні самозахисником!), яка має чіткі громадянські та моральнісні критерії відповідальності за все, що відбувається поруч. Зиновій Антонюк "Побудова громадянського суспільства в Україні та християнське соціальне вчення" (журнал "Сучасність", 1998, №11; передрук. у збірн. "Листи з волі", Київ, 1999)
Рекомендувати цей матеріал