Громадянська Освіта, 2000  №27

Валерій Марченко. Листи з Володимирської, 33

05.12.2000

(З книги: Валерій Марченко. „Листи до матері з неволі“. – Фундація ім.О.Ольжича, Київ, – 1994)

З робіт Четвертого Всеукраїнського конкурсу

05.12.2000

есе О.Тараканова (м.Київ)

Як порушуються і як захищаються права людини в школі?

05.12.2000

Севастопольська правозахисна група здійснює проект „моніторинг дотримання прав людини в ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ школах України“

Розмова з чиновником обласного управління освіти

05.12.2000

„Усе буде, як завжди, – сказав пан Микола. – зверху спустять вказівку, ми на місці вживемо заходів, і програма буде працювати...“

Відгук на проект КОНЦЕПЦІЇ громадянського виховання

05.12.2000

„Від концепції тхне таким якісним, відстояним радянським духом, що так і бачиш піонерів з жовто-блакитними краватками і відповіддю: Завжди готовий!..“

Літні табори та школи ІНФОРМАЦІЙНо-методичного центру „Дебати“

05.12.2000

„Країна молодіжного лідерства“. І.Сущенко (м. Чернігів). Літня школа за програмою „практичне право“. О.Фецяк (м.Борислав)

ТВОЇ ПРАВА. По сторінках Конвенції ООН про права дитини

05.12.2000

Світлана Проценко (Клугино-Башкирівська школа Чугуївського р-ну Харківської обл.)

05.12.2000

Каждое утро я переступаю порог своей школы, того самого места, где меня должны научить основам наук, любви и уважению к ближнему, „выпустить“ в жизнь гражданином... Я иду по школе, и с каждым своим шагом я чувствую, как становлюсь все меньше и меньше. Я превращаюсь в ничтожную букашку. Из Человека я превращаюсь в ученика, чаще всего без имени, не имеющего права голоса и, Боже упаси, своего собственного мнения...

Очень часто я достаю и смотрю свои детские рисунки. Они огромные и яркие, в них целый мир – радостный и счастливый. И мои рисунки сейчас... Моя рука, страница за страницей, исписывает школьную тетрадь монстрами, чудовищами и крестами... Они рождаются в моем сознании и выходят из под моей руки – черные и безобразные, как та атмосфера лжи и лицемерия, в которую я окунаюсь каждый день....

Мои мысли далеко-далеко. Я отключаюсь, я ничего не слышу. Я рисую, рисую, рисую... „Встать! Закрыли рты! Вы не имеете права... Вы не должны... Перед вами стоит... учитель!“ Нет! Перед нами стоит тиран, который не знает и ничего не хочет знать о наших правах, о достоинстве личности, о том, что я имею право жить без насилия и унижения, о том, что у каждого из нас есть право на индивидуальность и право на выражение взглядов.

„Закрыли рты...“ Боже! Почему люди не летают?

(Из работы, присланной на IV Всеукраинский конкурс ученических и студенческих сочинений-эссе по правам человека)

X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль